07 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/1901/16
судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огородніка К.М. на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 914/1901/16
Короткий виклад історії справи
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.07.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс-фарм" (далі - ТзОВ "Едельвейс-фарм", боржник), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів,
Постановою Господарського суду Львівської області від 28.07.2016 ТзОВ "Едельвейс-фарм" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, скасовано всі арешти, накладені на майно ТзОВ "Едельвейс-фарм", обов'язки ліквідатора покладено на голову ліквідаційної комісії Винника М. І.
Повідомлення про визнання ТзОВ "Едельвейс-фарм" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 28.07.2016 №33972.
В подальшому ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулося до суду з скаргою на дії ліквідатора.
13.12.2017 до Господарського суду Львівської області надійшла заява ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсним договору від 06.10.2016 № 06/10-16 про організацію та проведення аукціону з продажу майна банкрута ТзОВ "Едельвейс-фарм".
21.12.2017 від ПАТ "Банк "Київська Русь" надійшла заява про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТзОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.05.2020 у справі №914/1901/16 про банкрутство ТзОВ "Едельвейс-фарм":
- в задоволенні скарги ПАТ "Банк "Київська Русь" на дії ліквідатора - відмовлено;
- в задоволенні заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсним договору про організацію та проведення аукціону від 06.10.2016 №06/10-16 - відмовлено;
- в задоволенні заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТзОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована, зокрема, відсутністю порушень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) при укладенні договору про організацію та проведення аукціону від 06.10.2016 №06/10-16, а також при підготовці та проведенні аукціону з продажу майна ТзОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017.
ТзОВ "ФК "Кантієро", як особою, яка не брала участі у справі, було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 12.05.2020.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020, серед іншого, здійснено заміну ПАТ "Банк "Київська Русь" на правонаступника - ТзОВ "ФК "Кантієро".
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.05.2020 скасовано, прийняте нове рішення, яким відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Банк "Київська Русь" на дії ліквідатора; відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсним договору про організацію та проведення аукціону від 06.10.2016 № 06/10-16; відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТзОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017.
Суд апеляційної інстанції встановив допущення судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушення норм процесуального права, зокрема, не залучення до участі у даній справі учасників оскаржуваного аукціону, що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Водночас, встановивши та дослідивши обставини щодо підготовки та проведення аукціону з продажу майна банкрута, надавши їм правову оцінку, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність порушень Закону про банкрутство при укладенні договору про організацію та проведення аукціону від 06.10.2016 №06/10-16, а також при підготовці та проведенні аукціону з продажу майна ТзОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017.
Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 ТзОВ "ФК "Кантієро" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.
В обґрунтування доводів касаційної скарги посилалось на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також Закону про банкрутство.
Короткий зміст установлених у справі обставин
Ліквідатором відповідно до положень статті 49 Закону про банкрутство проведено конкурс з відбору організатора аукціону з продажу майна банкрута. Оголошення про проведення конкурсу було опубліковано у газеті "Львівська пошта" № 106 (1865) від 15.09.2016.
Вказане періодичне видання - газета "Львівська пошта" розповсюджується в усіх областях України, тобто є всеукраїнською, а її тираж становить 60000 примірників, що спростовує твердження банку про проведення неналежного оповіщення про оголошений конкурс з вибору організатора аукціону.
З пропозиціями взяти участь в організації аукціону з продажу майна банкрута до ліквідатора надійшли повідомлення (пропозиції) від ТБ "Українська Торгова Система" та ПП "Укрторгцентр".
Відповідно до вищевказаних пропозицій, торгівельними організаціями запропоновано наступні умови оплати винагороди за надання послуг з організації та проведення аукціонів з продажу майна банкрута: ТБ "Українська Торгова Система" - 10 % від ціни продажу; ПП "Укрторгцентр" - 8 % від ціни продажу.
Переможцем конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута ліквідатором було обрано ПП "Укрторгцентр", яке відповідає необхідним кваліфікаційним вимогам та запропонувало найменшу суму винагороди за надання послуг з організації та проведення аукціонів з продажу майна банкрута.
Згодом ліквідатором з організатором аукціону було укладено договір про організацію та проведення аукціону.
Ліквідатором на адресу заставного кредитора - ПАТ "Банк "Київська Русь" надіслано запит від 10.01.2017 про надання згоди на продаж майна банкрута, яке забезпечує вимоги ПАТ "Банк "Київська Русь" у складі цілісного майнового комплексу за початковою вартістю у розмірі 217 222 474,93 грн (сукупна вартість визнаних вимог кредиторів).
У відповідь на даний запит, ПАТ "Банк "Київська Русь" надіслало ліквідатору лист, в якому надало згоду на продаж заставного майна банкрута у складі цілісного майнового комплексу за стартовою ціною в сумі 217 222 474,93 грн.
В подальшому, з огляду на те, що на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 18.05.2017 у даній справі до реєстру вимог кредиторів включено поточні кредиторські вимоги, сукупний розмір визнаних вимог кредиторів у справі про банкрутство ТзОВ "Едельвейс-фарм" збільшився і склав 217 337 173,99 грн.
Зазначене зумовило одержання від заставного кредитора нового погодження на продаж майна банкрута на аукціоні, про що ліквідатором направлено ПАТ "Банк "Київська Русь" відповідний запит від 02.06.2017.
У відповідь на вказаний запит, ПАТ "Банк "Київська Русь" надіслало ліквідатору лист, в якому надало згоду на продаж заставного майна банкрута у складі цілісного майнового комплексу за стартовою ціною в сумі 217 337 173,99 грн.
З врахуванням погодження заставного кредитора на продаж майна банкрута, яке є предметом забезпечення у складі цілісного майнового комплексу, 19.07.2017 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України було опубліковане оголошення про продаж активів банкрута на аукціоні.
Проведення зазначеного аукціону було призначене на 22.08.2017.
Проте, вказаний аукціон 22.08.2017 не відбувся з огляду на відсутність учасників.
З огляду на те, що надалі ПАТ "Банк "Київська Русь" протягом тривалого часу не надавало погодження на здійснення подальшого продажу заставного майна, ліквідатор відповідно до статті 42 Закону про банкрутство звернувся до суду з клопотанням про надання згоди на продаж такого майна.
Ухвалою суду від 28.09.2017 було задоволено клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж майна ТОВ "Едельвейс-фарм", що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Банк "Київська Русь"; надано згоду на продаж майна ТзОВ "Едельвейс-фарм", що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Банк "Київська Русь" в порядку, встановленому нормами Розділу IV Закону про банкрутство.
02.10.2017 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України опубліковано оголошення про проведення повторного аукціону з реалізації майна банкрута як цілісного майнового комплексу за стартовою ціною в розмірі 173869739,19 грн, зменшеною на 20% від стартової ціни попереднього аукціону з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до мінімальної вартості, яка становить 50% початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.
Вказаний аукціон був призначений на 01.11.2017, проте, такий повторний аукціон не відбувся з огляду на відсутність учасників.
16.11.2017 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України було опубліковане оголошення (номер публікації 47187) про проведення другого повторного аукціону (відкритих торгів) з продажу майна, що належить банкруту з можливістю зниження початкової вартості. Початкова вартість - 139095791,35 грн. (з вирахуванням 20 % від попередньої початкової вартості).
Проведення вказаного аукціону було призначене на 15.12.2017.
Крім цього, у зазначеному оголошенні було визначено умови проведення відкритих торгів з продажу лоту №1, що призначено на 15.12.2017, в тому числі статус аукціону та відомості про можливість зниження ціни на тому ж аукціоні (якщо після зниження початкової вартості не виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, ліцитатор знижує початкову вартість доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір), крок аукціону, порядок і критерії виявлення переможця торгів.
15.12.2017 відбулися відкриті торги (аукціон) з продажу майна ТзОВ "Едельвейс-фарм", відповідно до результатів якого майно банкрута було реалізоване за ціною 1390957,27 грн., що підтверджується інформаційною карткою оприлюдненою на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України
Переможцем аукціону став ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом №1 про проведення аукціону від 01.12.2017.
Матеріали справи підтверджують розміщення на об'єктах нерухомого майна оголошення про проведення аукціону. Водночас у випадках зриву таких оголошень, організатором аукціону за участі ліквідатора було забезпечено термінове їх поновлення на об'єктах нерухомого майна, що підтверджується відповідними актами про виявлені пошкодження.
Основні мотиви, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 07.07.2021 касаційну скаргу ТзОВ "ФК "Кантієро" задовольнив частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.05.2020 у справі №914/1901/16 скасував в частині визнання недійсним договору про організацію та проведення аукціону від 06.10.2016 та в частині визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТзОВ "Едельвейс-фарм". Справу № 914/1901/16 в скасованій частині передав на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. Касаційне провадження за касаційною скаргою ТзОВ "ФК "Кантієро" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі №914/1901/16 в частині скарги на дії ліквідатора закрив.
У цій постанові Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій порушили принцип повноти оцінки доказів та їх відображення у судовому рішенні, не дослідили зібрані докази у справі, які мають значення для повного, об'єктивного та всебічного розгляду заяв про визнання недійсним договору про організацію та проведення аукціону від 06.10.2016 №06/10-16, укладеного між ТОВ "Едельвейс-фарм" та ПП "Укрторгцентр", та про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017.
За висновками більшості суддів колегії судів, відсутність дослідження судами апеляційної та першої інстанції зібраних доказів у справі, які стосуються допуску до місця проведення оспорюваного аукціону та дотримання організатором аукціону вимог ст. 62 Закону про банкрутство, свідчить про передчасність висновків, які викладені в постанові суду апеляційної інстанції про те, що аукціон з продажу майна ТзОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017, проведено з дотриманням вимог Закону про банкрутство.
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
Відповідно до ч. 3 ст. 34 ГПК України, не згодний із судовим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.
Предметом розгляду судів попередніх інстанцій були заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсним договору про організацію та проведення аукціону з продажу майна банкрута ТзОВ "Едельвейс-фарм" від 06.10.2016 №06/10-16 та про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТзОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, враховуючи дату укладення спірного договору про організацію та проведення аукціону з продажу майна банкрута (07.10.2016) та дату подання заяви про визнання недійсним такого договору (13.12.2017) до застосування підлягають норми Закону про банкрутство.
Заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсним договору про організацію та проведення аукціону з продажу майна банкрута ТзОВ "Едельвейс-фарм" від 06.10.2016 №06/10-16 та про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТзОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017, мотивовані тим, що процедура проведення оскарженого аукціону здійснена всупереч положенням чинного законодавства, зокрема, положенням статей 42, 43, 44, 51, 59, 62, 98 Закону про банкрутство.
Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у постанові №6-370цс16 від 29.06.2016).
Приписами ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними, а визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу, тобто відновлення прав боржника на реалізоване з торгів майно та в подальшому організацію нового аукціону, за результатами якого майно буде продане за найвищою ціною.
Виходячи з положень наведеної норми, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів).
До предмету дослідження, з питань розгляду недійсності результатів аукціону, входять встановлення обставин підготовки до проведення аукціону (інвентаризація та оцінка майна банкрута), дотримання організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення.
При вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, слід встановити таке: чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону; чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів або аукціону.
Згідно ст. 49 Закону про банкрутство встановлено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів, і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди.
З огляду на встановлені апеляційним господарським судом обставини, безпідставними є твердження скаржника про неналежне проведення конкурсу з визначення організатора аукціону та перевищення ліквідатором своїх повноважень при укладенні договору з переможцем конкурсу на визначення торгівельної організації в процедурі банкрутства ТзОВ "Едельвейс-фарм".
Заява ПАТ "Банк "Київська Русь" мотивована, зокрема, тим, що реалізація майна була проведена з порушенням вимог Закону про банкрутство, що призвело до реалізації заставного майна за ціною нижчою ніж реальна ринкова вартість, а тому результати аукціону підлягають визнанню недійсними.
На переконання заявника, продаж майна окремими лотами за оціночною вартістю, яку не здійснив ліквідатор, дозволило б залучити більшу кількість учасників аукціону, що сприяло б їх конкуренції та, в кінцевому результаті, отриманню найвищої ціни за майно банкрута.
Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд оцінює в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, дотримання балансу інтересів боржника та кредиторів.
За приписами ч. 1 ст. 42 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Визначений положеннями Закону про банкрутство (статей 44, 49 - 75) порядок продажу майна в провадженні у справі про банкрутство передбачає реалізацію майна банкрута в ліквідаційній процедурі шляхом проведення торгів у формі аукціону ліквідатором самостійно або із залученням організатора аукціону на конкурсній основі на підставі укладеного з ним договору про проведення аукціону.
Метою аукціону як способу реалізації є, передусім, відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто, ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.09.2019 у справі №11/19).
Законодавством передбачено певні гарантії публічності проведення аукціонів з продажу майна боржника шляхом публікації оголошень на веб-сайтах ВГСУ та Міністерства юстиції України, які дозволяють заставному кредитору не тільки контролювати дотримання процедури проведення аукціонів, але й вжити додаткових заходів щодо поширення такої публічної інформації про продаж заставного майна на інших медійних ресурсах, які б допомогли розширити коло потенційних покупців та сприяти більшій конкуренції під час проведення аукціону.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону про банкрутство, початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів, відтак, така вартість ЦМК ніяк не пов'язана з оцінкою (прогнозом) його дійсної вартості і, з високим ступенем вірогідності, може бути завищеною.
Згідно ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Норми Закону про банкрутство не містять визначення поняття цілісного майнового комплексу, однак, виходячи з положень даного Закону, зокрема ст. 33 Закону, можна дійти висновку, що під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу в установленому Законом порядку як в процедурі санації, так і у ліквідаційній процедурі, відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове найменування, знаки для товарів та послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.10.2018 у справі №904/5286/15.
Відповідно до вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наведених вище міркувань слід погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про правомірність включення та продаж майна боржника у складі цілісного майнового комплексу, в розумінні положень ст.ст. 33, 42, 44 Закону про банкрутство.
Системний аналіз ст. 43, ч.ч. 1, 5 ст. 44 та ст.ст. 64-66 Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство), з іншого (ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство) - визначає обов'язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (ч. 1 ст. 43 Закону про банкрутство) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника.
Законодавцем не визначено в обов'язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.
Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі №914/701/17.
Повторний та другий повторний аукціон передбачені у Законі для того, щоб запобігти ситуаціям, коли майно неможливо продати через його завищену початкову вартість.
При цьому, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів, відповідно до ст. 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками. (Висновок про застосування норми права викладений у постановах Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі №914/701/17, від 12.11.2019 у справі №911/3848/15 та у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.07.2018 у справі №910/7266/14).
Під найвищою ціною розуміється більша з цін, запропонованих учасниками аукціону (постанова Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.11.2019 у справі №911/3848/15, п. 54).
Враховуючи наведене вище, слід погодитись із висновками суду апеляційної інстанцій про відсутність вини ліквідатора у продажу майна боржника за відповідною ціною, оскільки ціна продажу цілком залежала від учасників та попиту на конкретне майно.
У випадку обрання ліквідатором способу реалізації майна боржника у складі повторного та другого повторного аукціонів цілісним майновим комплексом, такі дії ліквідатора, за відсутності порушення інших норм процедури продажу згідно Розділів ІІІ, ІV Закону про банкрутство, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними результатів аукціону.
В цій частині підлягає врахування правова позиція Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 21.06.2018 у справі № 914/701/17, та не вбачає підстав для відступлення від неї.
Ні ст. 42 зазначеного Закону, ні норми Закону, що регулюють продаж майна, порядок проведення аукціонів не вимагають отримання згоди заставного кредитора перед кожним з аукціонів та на кожну окрему дію спрямовану на реалізацію майна боржника. Тобто, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені Законом (висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 905/1084/16; від 17.05.2018 у справі №915/220/14, від 16.01.2019 у справі № 915/210/15).
Щодо тверджень скаржника про порушення ст. 62 Закону про банкрутство, то слід звернути увагу на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 914/1901/16, якою задоволено клопотання боржника ТзОВ "Едельвейс-фарм" про долучення додаткових доказів до матеріалів справи. У вказаній ухвалі зазначено, що як підтверджується матеріалами справи та не заперечується учасниками провадження у справі про банкрутство, позивачем ПАТ "Банк "Київська Русь" як у позовній заяві, так і під час усього провадження у суді першої інстанції зазначалися та подавалися клопотання про витребування від відповідачів (організатора аукціону та боржника) відеофіксації такого аукціону, що передбачено ст. 62 Закону про банкрутство. Згідно додаткових пояснень боржника, причиною неподання таких доказів суду першої інстанції стало те, що такі були надані ПАТ "Банк "Київська Русь" ще до прийняття оскаржуваної ухвали судом першої інстанції 12.05.2020, що підтверджується листом банку за вих.№ 2340/16 від 03.12.2019. Таким чином, про існування доказів відеофіксації спірного аукціону та наявність таких у ПАТ "Банк "Київська Русь", процесуальним правонаступником якого є апелянт у цій справі - ТзОВ "ФК "Кантієро", було відомо.
При цьому в матеріалах справи відсутні зауваження чи заперечення ПАТ "Банк "Київська Русь" чи ТзОВ "ФК "Кантієро" щодо доказів відеофіксації.
На підставі вказаного, апеляційним господарським судом зроблено висновок що доводи скаржника про відсутність відеофіксації проведення аукціону спростовуються матеріалами справи та є наявними.
Отже, твердження ПАТ "Банк "Київська Русь" про те, що аукціон з продажу майна ТзОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017, проведено з порушенням вимог Закону про банкрутство не знайшли підтвердження в матеріалах справи
Висновки
Ураховуючи наведене, вважаю, що Західний апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність прийняття нового рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсним договору про організацію та проведення аукціону від 06.10.2016 №06/10-16; відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТзОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду повинен був касаційну скаргу ТзОВ "Фінансова компанія "Кантієро" залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 в частині визнання недійсним договору про організацію та проведення аукціону від 06.10.2016 та в частині визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТзОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017 - без змін.
Судді Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду К.М. Огороднік