19 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/13551/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Кирилюк Т.Ю.)
від 09.02.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Ткаченко Б.О.; судді: Майданевич А.Г., Мартюк А.І.)
від 03.06.2021
у справі №910/13551/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит"
до Акціонерного товариства "Альфа-Банк", Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "Радосинь"
про визнання недійсним правочину,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі №910/13551/20 позов задоволено; визнано недійсним односторонній правочин - заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинену Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та направлену до Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі №910/13551/20 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 у справі №910/13551/20, Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій також клопоче про поновлення строків на касаційне оскарження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є одна вимога немайнового характеру, отже розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання касаційної скарги становить 4204, 00 грн (2102*200%), де 2102 - ставка судового збору за вимогу немайнового характеру, 200% - ставка за подання касаційної скарги.
Разом з тим до касаційної скарги у якості доказу сплати судового збору додано платіжне доручення від 07.07.2021 №2544 про сплату 2270,00 грн, отже недоплачена сума судового збору складає 1934,00 грн.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, оскільки до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження буде розглянуто судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
1. Касаційну скаргу Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 у справі №910/13551/20 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
2. Українсько-американському спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати суду оригінал документа, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 1934,00 грн за подання касаційної скарги у даній справі.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач В. Студенець