18 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/2071/20
ерховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,
за участі секретаря судового засідання Сотник А.С.
учасники справи:
заявник - Офіс великих платників податків Державної податкової служби України (правонаступником якого є Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків)
представник заявника - Одацька О.В. (самопредставництво відповідно до інформації з ЄДРПОУ)
заявник - Головне управління ДПС у Харківській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України)
представник заявника - Шевченко Д.В. в порядку самопредставництва (наказ № 95-0/ВП від 04.02.2021)
боржник - Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод",
представники боржника -Маркосян М.В., адвокат (довіреність № 85/1482 від 21.12.2020), Тюменцев В.Ю., адвокат, (довіреність № 85/1500 від 21.12.2020),
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку "EasyCon") касаційні скарги
1) Головного управління ДПС у Харківській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України)
2) Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (правонаступником якого є Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків)
на ухвалу Господарського суду Харківської області
від 03.08.2020
у складі судді: Яризька В.О.,
та постанову Східного апеляційного господарського суду
від 19.11.2020
у складі колегії суддів: Тарасова І.В. (головуючий), судді - Пуль О.А., Фоміна В.О.,
у справі за заявою
Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод"
про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство
ІСТОРІЯ СПРАВИ.
1. Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод" (далі - заявник, боржник, АТ "ХТЗ") звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "ХТЗ" (том 1, а. с. 2 - 4).
1.1. Ухвалою суду від 03.07.2020 зазначену заяву АТ "ХТЗ" прийнято до розгляду, призначено розгляд на 23.07.2020 (том 1, а. с. 160 - 161).
2. 22.07.2020 від Офісу великих платників податків ДПС через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому Офіс просив суд здійснити заміну кредитора у справі №922/2071/20, а саме: Офіс великих платників податків ДПС належним кредитором - Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області.
Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення
3. Ухвалою 03.08.2020 Господарський суд Харківської області відмовив в задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДПС про заміну кредитора;
задовольнив заяву АТ "ХТЗ" про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство;
затвердив план санації АТ "ХТЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство, схвалений рішенням зборів кредиторів, яке оформлено протоколом від 30.06.2020, терміном дії 24 місяці;
скасував мораторій на задоволення вимог кредиторів, які включені до плану санації Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод", введений ухвалою суду від 03.07.2020 у цій справі (том 3, а. с. 150 - 164).
3.1. Місцевим судом встановлено, що 03.06.2020 на загальних зборах акціонерів АТ "ХТЗ", прийнято рішення про ініціювання процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому положеннями статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), про що складено відповідний протокол, підписи на якому засвідчено приватним нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за № 2583, 2584. Також судом встановлено, що 15.06.2020 боржником на офіційному веб - порталі судової влади України розміщено оголошення за номером 64908 про проведення 30.06.2020 загальних зборів кредиторів.
3.2. Судом встановлено, що 30.06.2020 відбулись збори кредиторів АТ "ХТЗ", на яких були присутні 12 кредиторів, яким загалом належить 1 319 448 613,48 голосів (92,6747% голосів) з загальної кількості голосів 1 423 742 699,71. Також судом встановлено, що на зазначених зборах кредиторами прийнято рішення про схвалення запропонованого плану санації АТ "ХТЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство ("За" - 903 137 138,56 голосів, що складає 63,4340% від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації;" проти" - 415 384 369,99 голосів, що складає 29,1755% від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації).
3.3. Місцевий господарський суд зазначив, що всі кредитори АТ "ХТЗ" були віднесені до однієї категорії, а внесені до плану санації вимоги є такими, що задовольняються в третю та четверту чергу. Згідно плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "ХТЗ", кредиторами затверджені умови погашення вимог кредиторів, відповідно до яких:
- вимоги, які не є вимогами зі стягнення штрафів, пені, санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, інших фінансових та господарських санкцій, не є вимогами по стягненню з боржника сум у якості відповідальності за порушення грошового зобов'язання, встановлених статтею 625 ЦК України (відсотки річних та інфляційні витрати) та сумами стягнутого судового збору, підлягають задоволенню боржником на умовах відстрочки виконання зобов'язань, яка встановлюється строком на 2 роки від дня затвердження господарським судом цього Плану санації;
- вимоги щодо стягнення з боржника пені, зокрема пені та інших санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, штрафів, інших фінансових та господарських санкцій, вимоги по стягненню з боржника сум в якості відповідальності за порушення грошового зобов'язання, встановлених статтею 625 ЦК України (відсотки річних та інфляційні витрати), вимоги щодо сум судового збору, стягнутого з боржника згідно судового рішення, підлягають прощенню (списанню) та вважаються прощеними з дня затвердження господарським судом цього Плану санації;
- податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, відстрочується строком на 2 роки від дня затвердження господарським судом цього Плану санації або списується на умовах плану санації.
3.4. Суд зазначив, що аналіз прибутковості боржника та показників EBITDA підтверджує прибутковість АТ "ХТЗ" в 2019 році та позитивну динаміку як в абсолютних показниках прибутку, так і у відносних показниках рентабельності. При цьому, розроблений боржником та наданий на дослідження План санації, виходячи з наявних та планових показників, є більш вигідним для кредиторів AT "ХТЗ" ніж ліквідація боржника. Також місцевий суд дійшов висновку, що надання відстрочки сплати зобов'язань сприятиме залученню інвесторів та пошуку нових ринків збуту.
3.5. Здійснивши аналіз доводів ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)", суд дійшов висновку, що вимоги ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)", які підтверджені судовим рішенням у справі №5023/3484/12 на суму 31 092,23 грн, є такими, що погашені.
3.6. Суд дійшов висновку, що в разі включення заборгованості боржника перед КП "Харківводоканал" на суму 465 026,77 грн до Плану санації та в разі затвердження плану санації судом, боржник має сплатити таку суму з відстрочкою платежу на 2 роки. Суд зауважив, що не включення такої суми до плану санації свідчить про необхідність її погашення як поточної на загальних умовах, що спростовує твердження КП "Харківводоканал" про погіршення умов оплати заборгованості перед ним. Крім того, місцевий суд дійшов висновку, що КП "Харківводоканал" не довело, що запропонований боржником та схвалений кредиторами план санації до відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "ХТЗ" погіршує умови погашення заборгованості перед КП "Харківводоканал" порівняно з іншими кредиторами.
3.7. Місцевий суд також дійшов висновку, що заміна кредитора у цій справі, спричинить порушення майнових прав AT "ХТЗ", як боржника у виконавчому провадженні № 49749873, оскільки виконавчі дії не будуть зупинені через невключення до плану санації саме Офісу великих платників податків ДПС. При цьому, суд зауважив, що відстрочення сплати АТ "ХТЗ" заборгованості за кредитом, наданим під державні гарантії, не суперечить положенням КУзПБ та спрямоване на погашення існуючої заборгованості.
3.8. Надаючи оцінку доводам ГУ ДПС у Харківській області, суд встановив, що сума розбіжностей за даними підприємства та органу ДПС є незначною та складає 7 325,05 грн. Водночас, суд дійшов висновку, що збільшення суми заборгованості за кредитом, залученим під державні гарантії, є поточною заборгованістю, а спір щодо її існування має вирішуватись в окремому порядку, а не в межах затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, до якого включена заборгованість, яка підтверджена та обліковується боржником.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в цілому План санації публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" відповідає вимогам чинного законодавства, порушень законодавства при його затвердженні, які б вплинули на результати голосування, судом не встановлено.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
4. Постановою 19.11.2020 Східний апеляційний господарський суд апеляційні скарги Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС та Головного управління ДПС у Харківській області залишив без задоволення, ухвалу місцевого суду без змін (том 13, а. с. 100 - 117).
4.1. Апеляційний господарський суд зазначив про необґрунтованість посилань ГУ ДПС у Харківській області на невключення боржником до Плану досудової санації заборгованості боржника за зобов'язаннями перед державним бюджетом за кредитними угодами від 19.02.1998 № 2101/25 та від 03.12.1998 № 2101/24А, оскільки стягнута постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 у справі № 820/5225/15 сума боргу була включена до Плану досудової санації як заборгованість боржника перед Офісом великих платників податків ДФС за виконавчим листом від 14.12.2015, виданим на виконання зазначеної постанови апеляційного суду.
4.2. Апеляційний суд зауважив, що законодавством визначено порядок обліку заборгованості за кредитами, залученими під державні гарантії та нарахованої на неї пені, із чітким визначенням суб'єктів, які вчиняють певні дії у складній послідовності із визначення розміру такої заборгованості, відображення її в документах та інформування про її розмір. Так, судом зазначено, що відповідний облік здійснюється Мінфіном та банком - агентом, на підставі обміну інформацією з Державною казначейською службою, яка у підсумку відображає зміни заборгованості та пені в обліку виконання державного бюджету та інформує свої територіальні органи за місцем реєстрації боржника про розмір заборгованості за кредитами та нарахованої на неї пені, які в свою чергу, з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника до кінця місяця, що настає за звітним періодом інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені.
Водночас судом встановлено, що на час затвердження кредиторами Плану досудової санації були відсутні інші достовірні відомості щодо розміру сформованої згідно з Порядком заборгованості за кредитами, залученими під державні гарантії та нарахованої на неї пені, ніж ті, що внесені до Плану досудової санації, що виключає підстави стверджувати про надання боржником недостовірних відомостей для визначення успішності плану санації.
4.3. Апеляційний суд зазначив, що сума пені за прострочення розрахунків за іноземними кредитами, залученими під державні гарантії за угодами від 19.02.1998 № 2101/25 та від 03.12.1998 № 21010/24А, яка не була предметом розгляду справи № 820/5225/15 та на неврахування якої в Плані досудової санації посилаються скаржники, не підтверджена у встановленому порядку, а тому є спірною. Водночас, суд зауважив, що невключення такої суми до Плану досудової санації не є наданням боржником недостовірних відомостей, що є суттєвими для визначення успішності Плану досудової санації, оскільки у боржника відсутні достовірні відомості щодо обґрунтованості такої суми, які мав враховувати боржник під час складання Плану санації.
4.4. Також апеляційний суд погодився з висновком місцевого суд про те, що заміна кредитора у цій справі за відсутності заміни сторони у стягувача у виконавчому провадженні № 49749873, спричинить порушення майнових прав AT "ХТЗ", як боржника у виконавчому провадженні № 49749873, в зв'язку з тим, що виконавчі дії не будуть зупинені через невключення до плану санації саме Офісу великих платників податків ДПС.
4.5. Спростовуючи заперечення Офісу великих платників податків ДПС про те, що сума заборгованості боржника перед Офісом великих платників податків ДПС не підлягає розстроченню, відстроченню або прощенню, апеляційний суд зазначив, що норми КУзПБ не містять виключень щодо сум заборгованостей, які включаються до плану санації боржника, в тому числі до відкриття провадження у справі про банкрутство.
4.6. Апеляційний суд зазначив про обґрунтованість висновків місцевого суду щодо розбіжностей розміру заборгованості за даними боржника та органу ДПС на суму 7 325,05 грн., оскільки спір щодо таких розбіжностей може бути вирішено в судовому порядку та відповідне стягнення здійснено в порядку виконання судового рішення.
4.7. Апеляційний суд визнав безпідставними посилання на невідповідність Плану досудової санації меті досудової санації, визначеної Положенням про порядок проведення санації до порушення провадження у справі про банкрутство, затвердженим постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №15, оскільки зазначене Положення розроблено відповідно до закону, який на момент звернення боржника з заявою про затвердження плану санації втратив чинність.
4.8. Також, апеляційний суд визнав необґрунтованими доводи скаржника щодо наданого строку відстрочки виконання зобов'язань (24 місяці), оскільки чинний на час складення та затвердження Плану санації КУзПБ не містить положень щодо обмежень строку досудової санації. Суд зауважив, що надання відстрочки сплати зобов'язань сприятиме залученню інвесторів, можливості знайти нові ринки збуту, тобто здійснювати діяльність, спрямовану на отримання прибутку, за рахунок якого можливо поступове погашення існуючих боргів.
5. Головне управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, заявник) 22.12.2020, звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 та клопотанням про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.
5.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2071/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2021.
6. Офіс великих платників податків ДПС України 23.12.2020 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2020, а також з клопотанням про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.
6.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/2071/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.01.2021.
7. Ухвалами Верховного Суду від 01.02.2021 касаційні скарги ГУ ДПС у Харківській області та Офісу ВПД ДПС України залишено без руху відповідно до положень статті 290 Господарського процесуального кодексу України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
7.1. 23.02.2021 від Офісу ВПД ДПС України надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, а 10.03.2021 від ГУ ДПС у Харківській області надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
8. Ухвалою 15.03.2021 Верховний Суд задовольнив клопотання Головного управління ДПС у Харківській області та Офісу великих платників податків Державної податкової служби України про поновлення строку на касаційне оскарження;
поновив Головному управлінню ДПС у Харківській області та Офісу великих платників податків Державної податкової служби строк на касаційне оскарження;
відкрив касаційні провадження у справі № 922/2071/20 Господарського суду Харківської області за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області та Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2020;
об'єднав касаційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області та Офісу великих платників податків Державної податкової служби в одне касаційне провадження;
розгляд справи призначив на 11.05.2021 на 11:00.
9. Ухвалою 11.05.2021 Верховний Суд відклав розгляд касаційних скарг Головного управління ДПС у Харківській області та Офісу великих платників податків Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 у справі № 922/2071/20;
розгляд справи призначив на 18.05.2021 о 16:45;
задовольнив клопотання Офісу великих платників податків Державної податкової служби України та АТ "ХТЗ" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку "EasyCon";
проведення судового засідання в режимі відеоконференції ухвалив здійснити за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).
10. Від АТ "ХТЗ" 28.04.2021 надійшли відзиви на касаційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області та Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду у справі №922/2071/20, в якій АТ "ХТЗ" просило відмовити у задоволенні зазначених касаційних скарг та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.
11. 23.02.2021 до Верховного Суду України від Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України надійшло клопотання, в якому заявник просив замінити кредитора Головне управління ДПС у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
11.1. В обґрунтування поданої заяви заявник надав копію розпорядження ГУ ДФС у Харківській області від 19.02.2019 №137-р про організацію розміщення структурних підрозділів, копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію наказу ДПС України від 24.12.2020 №755 про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій, а також копію Положення про Головне управління ДПС у Харківській області, затверджене наказом ДПС України від 12.11.2020 №643, відповідно до абзацу 3 частини першої якого, ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління у Харківській області (код ЄДОРПОУ 43143704).
11.2. Відповідно до положень статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
11.3. Частинами першою та другою статті 43 КУзПБ передбачено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Розглянувши подану заяву, суд касаційної інстанції вважає за необхідне її задовольнити шляхом заміни сторони - кредитора (скаржника) у справі - Головного управління ДПС у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
12. Від Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшло клопотання про заміну кредитора Офісу великих платників податків ДПС на Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
12.1. В обґрунтування поданої заяви заявник надав копію наказу копії наказу ДПС України від 12.11.2020 № 643 про затвердження положень про територіальні органи ДПС, Положення про Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
12.2. Відповідно до положень статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
12.3. Частинами першою та другою статті 43 КУзПБ передбачено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Розглянувши подану заяву, суд касаційної інстанції вважає за необхідне її задовольнити шляхом заміни сторони - кредитора (скаржника) у справі - Офісу великих платників податків Державної податкової служби України його правонаступником - Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
13. Задовольняючи зазначені клопотання, Верховним Судом враховано правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14, в якій, зокрема, уточнено правову позицію, викладену в Постанові ВП ВС від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15 про те, що процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, означені заяви підлягають розгляду судом касаційної інстанції.
Доводи скаржника
(ГУ ДПС у Харківській області)
14. Скаржник, посилаючись на положення статей 60, 62, 63 ПК України, зазначив, що саме ГУ ДПС Харківської області щодо платника податків здійснює контрольні функції зі стягнення податків, зборів, обов'язкових платежів та іншої заборгованості. При цьому, скаржник аргументував, що зазначена інформація щодо розміру заборгованості (за іноземним кредитом, залученим під державні гарантії на суму 400 982 187, 64 грн) не відповідає дійсності, тому, з урахуванням положень статті 5 Кодексу та частини 5.8 Положення про порядок проведення санації до порушення провадження у справі про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №15, є підставою для відмови у затвердженні плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.
14.1. Скаржник зауважив, що боржником до плану санації включено пеню на суму 112 631, 70 грн, яка на думку платника підлягає списанню. Разом з тим, контролюючий орган стверджує, що за боржником наявна заборгованість щодо сплати пені на суму 106 734, 45 грн. Зазначене, на думку скаржника, що підтверджує недостовірність даних щодо заборгованості згідно плану санації. При цьому, скаржник заперечував проти списання такої пені, оскільки строк давності, встановлений Податковим кодексом України щодо такої пені не минув, тому у боржника відсутні обґрунтовані підстави для списання зазначеної пені.
14.2. Скаржник доводив, що прийнятий план санації щодо АТ "ХТЗ" прийнятий з грубим порушенням статті 17 Бюджетного кодексу України, оскільки передбачає відстрочення заборгованості. Разом з тим, жодних договорів щодо розстрочення заборгованості щодо АТ "ХТЗ" на підставі яких у законний спосіб можливо затвердити план досудової санації укладено не було. При цьому, відповідно до пункту 14 статті 17 Бюджетного кодексу України забороняється списання заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, кредитами з бюджету, крім заборгованості суб'єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв'язку з недостатністю їхніх активів і стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом. З огляду на зазначене, пеня на прострочену заборгованість перед державним бюджетом за іноземними кредитами по АТ "ХТЗ" на суму 574 331 847, 29 грн не може бути списана та повинна була бути включеною до плану санації АТ "ХТЗ".
Доводи скаржника
(Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків)
15. Скаржник доводив, що затверджений план санації АТ "ХТЗ" не відповідає вимогам, визначеним положеннями статті 5 КУзПБ, оскільки містить недостовірну інформацію та суперечить меті процедури досудової санації - досягненню взаємовигідних (паритетних) умов щодо врегулювання заборгованості та забезпечення справедливого задоволення вимог кредиторів. При цьому, план досудової санації боржника не містить порядку та умов щодо погашення заборгованості перед Офісом великих платників податків ДПС України та в ньому не передбачено послідовності погашення такої послідовності, тому, на думку скаржника, реалізація такого плану санації суперечить інтересам держави.
15.1. Також скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано, що сума заборгованості боржника перед Офісом великих платників податків ДПС України не є сумою податкового боргу, а є заборгованістю, яка виникла внаслідок непогашення боржником в добровільному порядку заборгованості за кредитами, наданими підприємству під державні гарантії за кредитними угодами від 19.02.1998 №2101/25 та від 03.12.1998 №2101/25а. За таких обставин, з урахуванням положень частини тринадцятої статті 17 Бюджетного кодексу України, така заборгованість не підлягає розстроченню, відстроченню або прощенню (списанню)
15.2. Скаржник зауважив, що судами попередніх інстанцій, в порушення положень статей 43 КУзПБ та 52 ГПК України, безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДПС про заміну кредитора у справі. Також, скаржник звернув увагу на те, що починаючи з 01.01.2017 повноваження Офісу великих платників податків ДПС щодо адміністрування податків, в тому числі забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою покладені на ГУ ДПС у Харківській області.
Щодо прийнятності касаційних скарг та меж та розгляду справи судом касаційної інстанції
16. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
18. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України та правової позиції щодо застосування ч.3 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства, наведеної в п.7.1. Постанови Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 904/33/25, відповідно до якої ухвала про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство та постанова апеляційного господарського суду за результатами апеляційного перегляду такої ухвали підлягають касаційному оскарженню, Верховний Суд вважає прийнятними касаційні скарги щодо доводів скаржників, зазначених в пунктах 14 - 15.2. описової частини цієї постанови.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
19. Системний аналіз статей 4, 5 КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що законодавець передбачив санацію боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство як систему заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. До кола осіб, які можуть ініціювати введення процедури досудової санації законодавцем також було віднесено боржника (частина перша статті 5 зазначеного Кодексу).
20. Також, положеннями статті 5 КУзПБ визначено порядок звернення, умови, яких повинен дотриматись боржник при такому зверненні, коло учасників, а також визначено перелік відомостей, які повинен містити план санації.
21. Верховний Суд звертає увагу, що на відміну від положень частини другої статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність, положення статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства не містять окремо визначених обов'язкових умов, наявність яких необхідна для звернення боржника до суду з заявою про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим, недотримання процедури, визначеної положеннями статті 5 зазначеного Кодексу може мати наслідком відмову суду у задоволенні плану санації. Крім того, законодавцем передбачено підстави для відмови судом у затвердженні плану санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство (частина восьма статті 5 КУзПБ):
- при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів;
- кредитор, який не брав участі в голосуванні або проголосував проти схвалення плану санації, доведе, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації;
- боржником були надані недостовірні відомості, що є суттєвими для визначення успішності плану санації.
22. Незважаючи на врегулювання санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство спеціальним законом з процедур банкрутства - КУзПБ, законодавець між тим не поширює весь комплекс засобів та механізмів правового регулювання, що характерні для процедури банкрутства, зокрема конкурсний характер та черговість задоволення вимог кредиторів з дотриманням саме визначеної Кодексом для процедури банкрутства черговості задоволення вимог кредиторів.
22.1. Єдине застереження щодо черговості задоволення вимог кредиторів містить абзац третій частини третьої статті 5 Кодексу, відповідно до якого до плану санації не включаються вимоги першої та другої черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Кодексом.
22.2. В свою чергу, наведена норма разом з положенням другого речення абзацу четвертого частини третьої статті та абзацу першого частини десятої 5 КУзПБ вказують на те, що участь у санації всіх кредиторів боржника та включення всіх зобов'язань боржника до плану санації не є вимогою до плану санації у розумінні положень частини другої статті 5 КУзПБ, а невключення до плану санації всіх кредиторів Боржника не є порушенням наведених норм Закону, чим спростовуються протилежні аргументи скаржників (підпункт 5.1.1 пункту 5.1)
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 15.04.2021 у справі № 904/3325/20
23. Приймаючи рішення про відмову щодо затвердження плану санації, поданого боржником або про його затвердження, суд повинен в судовому засіданні дослідити заперечення кредитора, який голосував проти затвердження плану санації або в цілому проти введення цієї досудової процедури, а також проаналізувати доводи кредитора на предмет встановлення обставин можливості задоволення його вимог у випадку виконання плану досудової санації у розмірі, що перевищує розмір вимог, які потенційно можуть бути задоволені у ліквідаційній процедурі, на предмет встановлення підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття санації до порушення справи про банкрутство та затвердження такого плану санації.
24. Надаючи правовий аналіз наведеним нормам в контексті аргументів касаційних скарг із запереченням законності включених до Плану санації умов в частині складу та порядку формування кредиторів та їх вимог, а також в контексті заперечення підстав для затвердження Плану санації боржника, Верховний Суд дійшов таких висновків.
24.1. З матеріалів справи та змісту прийнятих судами попередніх інстанцій оскаржуваних рішень вбачається, що суди, аналізуючи наданий боржником план санації та додані до нього документи, встановили, що 30.06.2020 відбулись збори кредиторів АТ "ХТЗ", на яких були присутні 12 кредиторів, які мають право голосу та яким загалом належить 1 319 448 613,48 голосів (92,6747% голосів) з загальної кількості голосів 1 423 742 699, 71.
24.2. Також судами встановлено, що на зазначених зборах кредиторами прийнято рішення про схвалення запропонованого плану санації АТ "ХТЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство ("За" - 903 137 138,56 голосів, що складає 63,4340% від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації;" проти" - 415 384 369,99 голосів, що складає 29,1755% від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації).
24.3. Водночас, обставин, які б підтверджували наявність порушень щодо строків скликання зборів, встановлення повноважень представників кредиторів, включення вимог кредиторів та зміни пріоритету забезпечених вимог кредиторів при прийнятті рішення щодо схвалення запропонованого плану санації АТ "ХТЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство суди не встановили, протокол зборів кредиторів АТ "ХТЗ" від 30.06.2020 недійсним не визнавався, наявність таких обставин скаржниками в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України під час розгляду місцевим та апеляційним судом не доведена.
25. Суди також встановили, що відповідно до наданого до плану санації ліквідаційного аналізу АТ "ХТЗ" (наявність якого в силу вимог ст. КузПБ є обов'язковою), зробленого ТОВ "Аудиторська компанія "Міжнародна правова безпека" (код ЄДРПОУ 42472923), боржник за результатами діяльності 2019 року мав прибуток, а розроблений план санації є більш вигідним для кредиторів, оскільки надає можливість погасити заборгованість перед боржником в повному обсязі, в той час, як за результатами ліквідаційної процедури та продажу майна боржника буде задоволена лише частина кредиторських вимог.
Крім того, судами встановлено, що план санації містить умови погашення вимог кредиторів, умови щодо відстрочки виконання існуючих зобов'язань на 2 роки.
26. Верховний Суд зазначає, що законодавець надавши суду згідно з положеннями частини другої статті 5 КУзПБ повноваження перевіряти та оцінити План санації, між тим не надає суду повноважень здійснювати деталізовану економічну оцінку кожного із запланованих боржником у плані санації заходів відновлення платоспроможності боржника.
Водночас на суд покладено обов'язок встановити чиє вигідним виконання плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією, опираючись на відомості ліквідаційного аналізу (абзац другий частини другої статті 5 КУзПБ).
27. Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, суди дійшли висновків, що система заходів, передбачена планом санації, покликана знизити собівартість продукції, а боржник зможе реалізувати системні заходи, що збільшать частку прибутку, яка буде направлена на розрахунок з кредиторами, створить умови для акумулювання коштів від операційного прибутку за 2 роки та від реалізації активів на суму понад 85 мільйонів грн, що дозволить погасити в повному обсязі кредиторські вимоги, які знаходяться на стадії примусового виконання. Зазначене узгоджується з критерієм вигоди виконання плану санації по відношенню до судових процедур банкрутства, передбачених КУзПБ.
Отже, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок про те, що затвердження плану санації здійснено відповідно до вимог, передбачених положеннями статей 4, 5 КУзПБ.
28. Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника, викладені у пункті 14 описової частини цієї постанови з огляду на таке.
28.1. Системний аналіз положень статей 60 - 63 ПК України дає підстави для висновку про те, що ці положення стосуються податкового контролю, тобто спрямовані на контроль щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. При цьому, зазначені положення, а також стаття 1 ПК України не передбачають покладення функції контролю на скаржників щодо контролю за заборгованістю, яка виникла внаслідок непогашення боржником в добровільному порядку заборгованості за кредитами, наданими підприємству під державні гарантії за кредитними угодами.
28.2. Також, зазначені функції не передбачені пунктами 3, 4 Положення про Головне управління ДПС у Харківській області, затвердженим наказом ДПС України від 12.11.2020 №643.
28.3. Разом з тим, відповідно до положень статті 15-1 Бюджетного кодексу України, органом, уповноваженим здійснювати контроль за управлінням державним боргом та гарантованим державою боргом, забезпечуючи визначення організаційно-методологічних засад здійснення такого управління і систематичне проведення аналізу результатів та ефективності такого управління, є Міністерство фінансів України, а відповідно до частини дев'ятої статті 17 Бюджетного кодексу України, податкові органи є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
Тобто, зазначені положення лише визначають податкові органи як орган стягнення. Разом з тим, порядок стягнення заборгованості податковим органом, яка виникла перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) не обмежується лише положеннями Податкового та Бюджетного кодексів України, а може бути також здійснене й на підставі інших законів, відтак, таке стягнення можливе в тому числі й з урахуванням положень Кодексу України з процедур банкрутства.
29. Верховний Суд погоджується із висновками апеляційного суду про право кредитора вирішити спір щодо невідповідності розміру внесених до плану санації кредиторських вимог та порядку їх погашення з боржником в окремому судовому провадженні з подальшим корегуванням Плану санації в порядку, передбаченому положеннями абзацу третього частини десятої статті 5 КУзПБ.
29.1. Так, відповідно до положень частини десятої статті 5 КУзПБ затверджений господарським судом план санації є обов'язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включені до плану санації. Водночас, законодавець допустив можливість внесення змін до плану санації як в цілому - у порядку, встановленому для його затвердження, так і в індивідуальному порядку, надавши боржнику і кредитору право шляхом укладення договору змінити свої права і обов'язки, передбачені планом санації, зокрема, передбачити відстрочення чи розстрочення виконання, якщо така зміна не надає переваги кредитору порівняно з умовами плану санації. При цьому копія такого договору надсилається керуючому санацією, кредиторам, які беруть участь у санації, та інвесторам.
Крім того, договірний характер внесення змін до плану санації обумовлює і відповідний передбачений Законом спосіб захисту, якщо встановлено факт порушення права будь-кого із учасників плану та процедури досудової санації та учасниками вчинені дії щодо захисту цього права.
29.3. Поряд з цим законодавець передбачив можливість припинення господарським судом процедури санації на підставі заяви боржника або кредитора у разі порушення виконання плану санації, за наявності підстав вважати, що такий план санації не буде виконаний (абзац четвертий частини десятої статті 5 Кодексу).
29.4. Ухвала господарського суду про припинення процедури санації скасовує заходи, вжиті судом, а план санації вважається розірваним. У такому разі вимоги кредиторів відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині (абзац п'ятий частини десятої статті 5 Кодексу)..
Таким чином у наведений спосіб законодавець надав як боржнику, так і кредитору/кредиторам (незалежно від розміру кредиторських вимог, передбачених планом санації) повноваження з контролю за виконанням плану санації задля убезпечення/запобігання порушення прав будь-якого із наведених суб'єктів.
30. Контролюючі функції суду за виконанням плану санації з поданням суб'єктом звернення заяви про порушення виконання плану санації (що містить викладення підстави вважати, що такий план санації не буде виконаний) та полягають у перевірці обставин щодо відповідних підстав. І, за умови підтвердження цих підстав, суд може захисти відповідне порушене право, припинивши процедуру санації, скасувавши вжиті судом заходи, а план санації за таких обставин вважається розірваним.
З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржників, зазначені в пунктах 14, 15 описової частини цієї постанови, оскільки правовий аналіз положень статті 5 КУзПБ підтверджує наявність врегульованих законодавцем способів захисту прав учасників плану та процедури досудової санації на будь-якому етапі цієї процедури.
31. Також, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника, викладені у пункті 14.1. описової частини цієї постанови з огляду на таке.
31.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума пені за прострочення розрахунків за іноземними кредитами, залученими під державні гарантії за угодами від 19.02.1998 №2101/25 та від 03.12.1998 №21010/24А, яка не була предметом розгляду справи №820/5225/15 та на неврахування якої в Плані досудової санації посилаються скаржники, на даний час є спірною.
31.2. В цьому випадку кредитор не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом з метою вирішення спору щодо такої суми та не позбавлений можливості після затвердження плану санації звернутись з відповідною заявою про внесення змін до такого плану.
32. Доводи, викладені у пункті 14.2 описової частини цієї постанови, є необґрунтованими з огляду на таке.
32.1. Суди попередніх інстанцій встановили, що розмір заборгованості за кредитами, залученими під державні гарантії та нарахованої пені, було включено до плану санації відповідно до наявних даних бухгалтерського обліку боржника, які в свою чергу ґрунтуються інформації, наданій Офісом великих платників податків ДФС. При цьому, суди встановили, що така інформація була сформована відповідно до Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174.
32.2. Відповідно до пункту 12 зазначеного Положення, пеня нараховується Мінфіном на прострочену заборгованість за кредитами; територіальними органами Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника на прострочену заборгованість за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. Якщо облік заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою здійснюється Державною казначейською службою, її територіальні органи нараховують пеню на підставі інформації про суми простроченої заборгованості, що надійшли від Державної казначейської служби відповідно до пункту 9 цього Порядку.
Разом з тим, суди встановили, що на час затвердження кредиторами Плану досудової санації боржника, інший розмір заборгованості за кредитами, залученими під державні гарантії та нарахованої на нього пені не нараховувався, а скаржниками наявність таких нарахувань в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України не доведено.
Щодо доводів скаржників про наявність порушення положень статті 17 Бюджетного кодексу України
33. Зі змісту преамбули Бюджетного кодексу України вбачається, що Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
34. Водночас, відповідно до пункту першого Розділу VI. Прикінцеві та перехідні положення, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім пункту 2 частини другої статті 60 та пунктів 3 і 5 частини другої статті 61, які набирають чинності з 1 січня 2013 року.
34. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується, що заборгованість, яка була включена до Плану санації на суму на суму 400 982 187,64 грн є заборгованістю, яка виникла внаслідок непогашення боржником в добровільному порядку заборгованості за кредитами, наданими підприємству під державні гарантії за кредитними угодами від 19.02.1998 № 2101/25 та від 03.12.1998 № 2101/25а.
35. Тобто, зобов'язання за зазначеними договорами виникли раніше, ніж законодавцем було врегульовано надання, управління та стягнення боргу в порядку, передбаченому положеннями статті 17 Бюджетного кодексу України.
36. Відповідно до пункту першого Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174, цей Порядок регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб'єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993-1998 роках.
36.1. Відповідно до пункту п'ятнадцятого зазначеного Порядку, прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.
37. Як встановлено судами попередніх інстанцій, заборгованість боржника за кредитами, наданими підприємству під державні гарантії за кредитними угодами від 19.02.1998 № 2101/25 та від 03.12.1998 № 2101/25а до Плану санації була включена на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 у справі № 820/5225/15 та виконавчого листа від 14.12.2015, виданого на виконання зазначеної постанови апеляційного суду.
37.1. Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 у справі № 820/5225/15 наявна у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, набрала законної сили 08.12.2015, а встановлені в ній обставини відповідно до положень частини четвертої статті 75 ГПК України є такими, що не підлягають доказуванню.
37.2. Разом з тим, судами встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області та Офісом великих платників податків ДФС не вживалось заходи щодо стягнення відповідного боргу, що також було підтверджено представниками контролюючих органів в судовому засіданні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції 19.11.2020.
37.3. Також судами попередніх інстанцій не встановлено, з матеріалів справи та Єдиного державного реєстру судових рішень не вбачається, що контролюючі органи звертались до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство АТ "ХТЗ" та що таке провадження є відкритим на даний час.
38. У цій справі Верховний Суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, відповідно до яких чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
38.1. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.
38.2. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов'язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
39. Системний аналіз зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду, положень статей 4, 5 КУзПБ, пункту 1.3. Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що боржник не позбавлений можливості відстрочити виконання рішення суду, яке набрало законної сили, в межах процедури досудової санації за умови, якщо таке відстрочення покликане зберегти платоспроможність боржника, який є платником податків, та сприятиме не лише частковому погашенню заборгованості щодо окремого кредитора в процедурі ліквідації боржника, але й дозволить боржнику погасити заборгованість перед іншими кредиторами з подальшою можливістю отримання прибутку від власної господарської діяльності.
40. З урахуванням встановлених судами обставин прийняття засновниками боржника рішення щодо ініціювання процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, здійснення оголошення про проведення зборів кредиторів боржника щодо розгляду та схвалення Плану санації, його розгляду та схвалення, надання оцінки умовам Плану санації, підставам для відповідних умов, порядку його подання на затвердження судом, Верховний Суд погоджується із висновками судів в оскаржуваних рішеннях про відсутність перешкод для затвердження Плану санації Боржника та про наявність підстав для затвердження цього плану.
Таким чином доводи скаржників про порушення норм Кодексу, інших положень Закону та про відсутність підстав для затвердження Плану санації боржника у цій справі не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
41. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
42. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
43. Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та залишення ухвали місцевого суду від 03.08.2020 та постанови апеляційного суду від 19.11.2020 у справі № 922/2071/20 - без змін.
Судові витрати
44. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладаються на скаржників.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 308, 309, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України) та Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (правонаступником якого є Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 у справі №922/2071/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
О.В. Васьковський