14 липня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Галінської В.В.
секретар судового засідання Калетинець Т.В.,
справа №569/5855/21
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС"
розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,
У березні 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Яцишин І.В. звернувся до суду із позовом до ПрАТ «СК «АРКС» про відшкодування недоплаченої моральної шкоди вчиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачене відшкодування, пов'язане із завданою моральною шкодою в розмірі 7648,00 грн. та судові витрати по спарві.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.08.2017 року близько 21 год. 23 хв. по вул.. Дубенській у м. Рівне відбулась дорожньо-транспортна пригода, де водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «Мерседес Віто», д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких помер у Рівненській центральній міській лікарні.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» згідно полісу № АК5001826, що діяв на дату завдання цієї шкоди.
29.12.2017 року Слідче управління ГУ НП у Рівненській області прийняло постанову, якою кримінальне провадження № 12017180000000176 від 19.08.2017 закрито, у зв'язку із відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.
Враховуючи наслідки ДТП, ОСОБА_1 , дружині загиблого, була спричинена моральна шкода, у зв'язку із чим відповідачу представником позивача ОСОБА_4 20.01.2020 року було надіслано повідомлення про ДТП та заяву про виплату страхового відшкодування.
Відповідач ПрАТ «СК «АРКС» визнало подію страховим випадком, проте із посиланням на положення ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV (із відповідними змінами та доповненнями, надалі - Закон № 1961- IV) здійснило виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 6400,00 грн., відрахувавши з нарахованої суми 18 % податку на доходи фізичних осіб, та 1,5 % - військового збору.
Вважають, що відповідач невірно провів розрахунок розміру відшкодування та безпідставно зменшив розмір всіх страхових виплат шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість відповідальних за заподіяння шкоди осіб.
Також, просять стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 4500,00 грн.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області 26.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та справу призначено до судового розгляду на 15 квітня 202 року.
27 квітня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву із додатками. У відзиві на позов представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити. Зокрема пояснив, що правовідносини між позивачем та відповідачем не є деліктними. Відповідач вказану ДТП визнав страховим випадком та виплатив страхове відшкодування по заявленому випадку у відповідності до положень п. 36.3 ст. 36 Закону України № 1961-IV шляхом поділу розміру шкоди відповідно до кількості осіб, відповідальних за заподіяння шкоди, у зв'язку із наявністю у діях велосипедиста ОСОБА_3 його вини, що було встановлено постановою слідчого, якою кримінальне провадження у відношенні водія ОСОБА_2 було закрито за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Вважає, проведений розрахунок страхового відшкодування таким, що відповідає вимогам законодавства, що також встановлено Нацкомфінпослуг та МТСБУ.
Щодо вирахування із суми страхового відшкодування податку на доходи фізичних осіб та військового збору пояснив, що спірне відшкодування було виплачено відповідачем фізичній особі - резиденту, яка не є страхувальником за договором страхування, у зв'язку з чим такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Щодо витрат на правову допомогу просив відмовити у їх стягненні, так як позовні вимоги ними не визнаються у повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги та їх обґрунтування викладені у позові підтримав повністю. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні навів аналогічні доводи, що викладені у відзиві на позов та просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши виступи учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
З повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду на адресу АТ «СК «АРКС» від 20 січня 2020 року, заяви на виплату страхового відшкодування від 20 січня 2020 року, встановлено, що представник за довіреністю ОСОБА_1 , ОСОБА_4 повідомив відповідача про ДТП, яка сталася 18.08.2017 року близько 21 год. 23 хв. по вул.. Дубенській у м. Рівне, внаслідок якої велосипедист ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких помер у лікарні, а також звернувся до відповідача з проханням виплатити страхове відшкодування, пов'язане із заподіяною моральною шкодою в сумі 12800 гривень (що становить 1/3 частки, що належить дружині загиблого.
Постановою старшого слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУ Національної поліції в Рівненській області від 29.12.2017 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 120177180000000176 від 18.08.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до свідоцтва про народження від 02.07.1957 року серії НОМЕР_3 , вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .
На момент ДТП ОСОБА_3 перебував у шлюбі із позивачем ОСОБА_1 та мав сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та дочку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Фотокопією довіреності від 26.11.2019, договором про надання правової допомоги № 15-03/21 від 15.03.2021 та додатку до нього встановлено, що ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , зокрема, АО «Автопоміч» ЄДРПОУ 43154234, представляти її інтереси, виключно по ДТП, яка мала місце 18.08.2017.
Із детального опису робіт, виконаних для надання правничої допомоги за договором вартість наданих послуг позивачу ОСОБА_1 становить 4500,00 грн.
Автомобіль Мерседес Віто, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , яким на момент ДТП керував ОСОБА_2 є забезпеченим транспортним засобом відповідно до положень Закону України № 1961-VI, що підтверджується полісом СК «АХА Стархування» № АК/5001826 від 29.08.2006 року.
Із листа АТ СК «АРКС» від 25.03.2020 вих.№ 2556/12цв вбачається, що страхове відшкодування ОСОБА_1 відповідачем вирішено виплатити відповідно до п. 36.3 ст. 36 Закону України № 1961-IV шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість відповідальних за заподіяння шкоди осіб, а саме 6400,00 грн.
У відповідності до платіжного доручення № 655#863 від 26.03.2020, відповідачем на ім'я представника позивача ОСОБА_4 здійснено виплату страхового відшкодування - 5152,00 грн.
У відповідності до платіжних доручень № 655#865 від 26.03.2020 та № 655#864 від 26.03.2020 відповідачем здійснено виплату у дохід державного бюджету: військовий збір - 96,00 грн. та ПДФО - 1152,00 грн.
Судом встановлено, що сторонами не оспорюється право позивача на відшкодування, проте відповідач посилається на те, що він правомірно зменшив розмір відшкодування застосувавши поділ розміру заподіяної шкоди на кількість відповідальних осіб, з огляду на наявність вини самого постраждалого, тим самим в межах ліміту відповідальності виплатив страхове відшкодування позивачу у розмірі 6400,00 грн., при цьому сплатив з них ПДФО та військовий збір.
За положеннями ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об'єктом, утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Положеннями ч. 2, 3 ст. 1193 ЦК України визначено, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Шкода, пов'язана зі смертю потерпілого, відшкодовується незалежно від його вини.
В той же час, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до положень ст. ст. 3, 6, 22, 23 Закону № 1961 - VI, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Отже, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Зокрема, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Вказані нормами узгоджуються із положеннями ч. 1 ст. 999 ЦК України, відповідно до яких, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Відповідно до п. 36.3 ст. 36 Закону 1961-IV, у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Вказані положення щодо поділу розміру заподіяної шкоди на кількох осіб застосовуються у тому випадку, коли шкоду заподіяно внаслідок взаємопов'язаних, сукупних дій декількох осіб.
В свою чергу, не можна вважати, що потерпілий від ДТП велосипедист відноситься до кола осіб на яких покладається відповідальність за завдання шкоди поряд з водієм. Смерть потерпілого ОСОБА_3 настала в результаті наїзду на нього одного автомобіля, який у даній дорожній обстановці не зміг уникнути наїзду на велосипедиста, а відтак немає взаємопов'язаних сукупних дій водія та останнього.
Таким чином, відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду. І при відшкодуванні такої шкоди, з огляду на положення ч. 3 ст. 1193 ЦК України, вина потерпілого не враховується.
Відповідно до ст. 27.3. Закону № 1961 - VI, страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами, тобто (12х3200 = 38400,00 грн., розмір мінімальної з/п станом на день ДТП складає 3200 грн.). Розмір відшкодування на одну особу становить 12800,00 грн., враховуючи, що право на відшкодування шкоди після смерті ОСОБА_3 мають троє осіб.
Зменшуючи розмір страхового відшкодування, пов'язаного із завданою моральною шкодою, відповідач послався на положення п. 36.3 ст. 36 Закону № 1961 - IV, визначивши розмір страхового відшкодування у сумі 6400,00 грн., шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість відповідальних за заподіяння шкоди осіб.
Аналізуючи зазначені вимоги п. 36.3 ст. 36 Закону 1961 - IV, слід зазначити, що вказане положення щодо поділу розміру заподіяної шкоди на кількох осіб застосовуються у тому випадку, коли шкоду заподіяно внаслідок взаємопов'язаних, сукупних дій декількох осіб. Як вже зазначалось вище, смерть потерпілого ОСОБА_3 настала в результаті наїзду на нього одного автомобіля, який у даній дорожній обстановці не зміг уникнути наїзду на велосипедиста, а відтак немає взаємопов'язаних сукупних дій водія та велосипедиста.
До того ж, шкода, пов'язана зі смертю потерпілого, як це визначено ч. 3 ст. 1193 ЦК України, відшкодовується незалежно від його вини, а ліміт страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, дружині, батькам та дітям, з огляду на положення ст. 27.3 Закону № 1961 - IV, застосовується без визначення випадків зменшення цього розміру.
У даному випадку відповідальність за заподіяння шкоди незалежно від своєї вини несе володілець джерела підвищеної небезпеки, а зменшення відшкодування ч. 3 ст.1193 ЦК України не передбачене.
За таких обставин, заперечення ПрАТ «СК «АРКС» у цій частині є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи. Позовні ж вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача на її користь суми недоплаченого страхового відшкодування, пов'язаного із завданою моральною шкодою є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В той же час, суд зазначає, що відповідач проводячи позивачу виплату в рахунок відшкодування моральної шкоди, вирахував ПДФО - 1152,00 грн. та військовий збір - 96,00 грн.
Такі дії відповідача не ґрунтуються на вимогах підпункту 164.2.14 пункту 164.2 ст. 164 ПК України, підпункту «в» підпункту 165.1.27 пункту 165.1 статті 165 ПК України та підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, оскільки згідно із підпунктом 162.2.14 пункту 164.2 ст. 164 ПК України дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування, у зв'язку із чим виплата вказаного страхового відшкодування проведена не у повному обсязі.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 також підлягають до задоволення і в даній частині.
Щодо витрат, пов'язані із правничою допомогою, суд вважає, що такі вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Фотокопією довіреності від 26.11.2019, договором про надання правової допомоги № 15-03/21 від 15.03.2021 та додатку до нього встановлено, що ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , зокрема, АО «Автопоміч» ЄДРПОУ 43154234, представляти її інтереси, виключно по ДТП, яка мала місце 18.08.2017.
Згідно ордеру серії АТ № 1008557 від 13.03.2021 інтереси ОСОБА_1 , представляє адвокат Яцишин І.В. та згідно ордеру серії ВС № 1082716 від 23.06.2021 інтереси ОСОБА_1 , представляє адвокат Коневалик А.В.
Із детального опису робіт, виконаних для надання правничої допомоги за договором вартість наданих послуг позивачу ОСОБА_1 становить 4500,00 грн.
Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Враховуючи, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, затрачений на надання таких послуг, що підтверджено належними доказами, а також враховуючи критерій розумності та справедливості, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу при розгляді справи має бути стягнений у повному розмірі.
Будь-яких заперечень чи клопотань від ПрАТ «СК «АРКС» про стягнення на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат, пов'язаних з оплатою наданої правової допомоги, не надходила. Вказівка представника відповідача про відмову у задоволенні даної вимоги у зв'язку із не визнанням позову в цілому, не заслуговує на увагу, так як суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову в цілому.
Щодо витрат, пов'язаних з оплатою судового збору, суд зазначає наступне.
Позивач на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір слід стягнути на користь держави з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на користь ОСОБА_1 7648,00 грн. відшкодування, як грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 908,00 грн. ..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС", місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20479912
Повне судове рішення складене 19 липня 2021 року.
Суддя -