Справа № 369/8805/20
Провадження № 2-а/369/46/21
Іменем України
19.07.2021 Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді : Дубас Т.В.,
при секретарі: Мазурик Д.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Києва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до патрульного поліцейського роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції Кіктєва Олександра Анатолійовича, Департамент патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в обґрунтування якого зазначив, що 30 червня 2020 року патрульним поліції роти 3 батальйону 1 УПП у м. Києві рядовим поліції Кіктєвим Олександром Анатолійовичем відносно позивача винесена постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відповідно до постанови позивача визнано винним у здійсненні правопорушення, а саме як зазначено в постанові 30.06.2020 року керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку на проїжджій частині в другому ряду поблизу будинку 2Б на вул. Микільсько-Слобідській у м. Києві, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач не виконував функції водія, не керував транспортним засобом та не здійснював зупинку у забороненому місці. Також вказав, що постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази на підставі яких позивача визнано винним у адміністративному правопорушенні, в постанові не зазначено які саме правила дорожнього руху порушив позивач. Враховую викладене просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, патрульного поліції роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у м. Києві рядового поліції Кіктєва О.А. серії ЕАМ 2762770 від 30.06.2020 року, яким на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн., за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження по справі за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.08.2020 року відкрите спрощене провадження у справі.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.02.2021 року залучено у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції в м. Києві.
У відповідності до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ст.ст. 159,162 КАС України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.6 ст. 162 КАС України.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 30.06.2020 року рядовий поліції батальйону 1 роти 3 управління патрульної поліції в м. Києві Кіктєв Олександр Анатолійович виніс відносно позивача постанову, якою притягнув останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що позивач 30.06.2020 року о 16 год. 12 хв., керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Микільсько-Слобідська, 2Б, здійснив зупинку (стоянку) транспортного засобу на проїжджій частині в другому ряду, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач в своєму адміністративному позові вказав, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було надано докази порушення позивачем ПДР, оскільки ОСОБА_1 не керував вищевказаним транспортним засобом та не здійснював зупинку в забороненому місці. Крім того в постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме вимоги ПДР порушено позивачем.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, не зважаючи на те, що згідно вищевказаної норми Закону, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові, винесеній відповідачем, не надано будь-якої оцінки поясненням позивача.
Разом з тим, суду взагалі не надано доказів скоєння позивачем правопорушення зазначеного у постанові від 30.06.2020 року, в порядку ст. 251 КУпАП, а саме щодо фіксування зазначених подій технічними приладами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чи інших документів.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вимог ст. 280 КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що норми ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, в даному випадку є недоведеним.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же час, в порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини справи, що мали значення для її правильного вирішення.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.5 ст. 77 КАС України,якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Однак, відповідач, який отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з без виклику сторін, не надав суду будь-яких доказів в обґрунтування правомірності своїх дій, у встановлений строк відзив на позов, із викладенням заперечень проти нього, не подав.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупність, суд приходить до висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2762770 від 30.06.2020 року слід скасувати.
Щодо задоволених позовних вимог в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то суд виходить з наступного.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення від 30.06.2020 року серії ЕАМ № 2762770 прийнята відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стаття 247 КУпАП визначає обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, зокрема, згідно з п.1 ч.1 даної норми Закону провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення;
Згідно статті 1 КАС України Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Отже, закриття провадження у адміністративній справі може мати місце лише з підстав, визначених КАС України.
А тому вимоги про закриття провадження у справі не підлягають задоволенню, оскільки повноваженням щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, закриття провадження у такій адміністративній справі, наділений виключно державний орган, а суд в адміністративному судочинстві лише перевіряє законність і обґрунтованість спірного рішення, а не приймає рішення замість нього, що повністю узгоджується з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року.
Закриття провадження по справі, постанова по якій прийнята в рамках іншого Закону, чиним Кодексом адміністративного судочинства не передбачено.
Статтею 245 КАС України визначені повноваження суду при вирішення справи. Зазначена норма Закону не передбачає ухвалення судом рішення про закриття провадження по справі, яка розглядалась за іншим Законом.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до патрульного поліцейського роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції Кіктєва Олександра Анатолійовича, Департамент патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, патрульного поліції роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у м. Києві рядового поліції Кіктєва Олександра Анатолійовича серії ЕАМ № 2762770 від 30.06.2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Т.В. Дубас