Справа № 369/13024/20
Провадження № 2/369/1764/21
01 липня 2021 року Києво-Святошинського районного суду Київської області у складі:
головуючого судді Усатова Д.Д.
за участю секретаря Житар А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського міського нотаріального округу Стегостенко Наталія Борисівна про визнання договору недійсним, -
Позивач ОСОБА_1 в жовтні 2020 р. звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати недійсним договір купівлі- продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3222482000:07:003:0206, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Гореницька сільська рада, укладений між ОСОБА_3 за довіреністю від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стегостенко Н.Б.; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер : 36900651 від 04.09.2017 18:09:12 прийняте приватним нотаріусом Стегостенко Н.Б.
Ухвалою суду від 26.10.2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського міського нотаріального округу Стегостенко Наталія Борисівна про визнання договору недійсним.
Так, позивач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, будь-яких заяв/клопотань від позивача до суду не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Встановлено, що в судові засідання призначені на 27.11.2020 р. та 29.01.2021 р., 24.03.2021, 01.07.2021 р. позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, про що свідчать відповідні зворотні повідомлення відділення поштового зв'язку про вручення поштового відправлення заявнику.
01.07.2021 року представником позивача ОСОБА_4 через канцелярію суду подано клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні, у зв'язку із сімейними обставинами.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про доцільність залишення позову без розгляду з огляду на наступне.
Згідно з позицією викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року постановленої в межах розгляду справи №658/1141/18, відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи
З огляду на зазначене та враховуючи що позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Рижий С.В., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилися в судові засідання, призначені на 27.11.2020 р. та 29.01.2021 р., 24.03.2021, 01.07.2021 р. та від них не надходило заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає процесуально доцільним залишити позов без розгляду.
Керуючись ст.ст.44, 128, 131, 223, 257, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського міського нотаріального округу Стегостенко Наталія Борисівна про визнання договору недійсним - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.Д.Усатов