Справа № 366/2754/20
Провадження № 2/366/140/21
Іменем України
19 липня 2021 смт. Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої: судді Слободян Н.П., секретар судових засідань Мартовицька Н.Є.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Ляр Д.Ю. звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , в обґрунтування якої зазначив, що 30.10.2010 року між ПАТ «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 (далі - відповідач) було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого останньому відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт відповідно до «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів банку». У подальшому розмір кредитного ліміту відповідача змінювався. Підписана відповідачем заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, викладеними на сайті, складає між ним та банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Під час укладення договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує. Станом на 12.08.2020 має заборгованість за цим кредитним договором в розмірі 40827,13 грн., з них: 31484,87 грн. заборгованості за тілом кредиту ( в.т.ч. простроченим); 9342,26 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Процесуальні дії у справі
09.11.2020 справа надійшла до Іванківського районного суду , і, згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи передана судді Слободян Н.П.
Ухвалою від 17.11.2020 у справі відкрите провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 15.02.2020, яке, за клопотанням представника позивача відкладено на 02.02.2021, потім за заявами представника позивача та відповідача на 02.03.2021, 04.05.2021, 13.05.2021, 10.06.2021, 19.07.2021.
Позиції сторін
Представник позивача разом з позовом подав клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні, без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, докази додані до позову, проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений вчасно. Написав заяву, у якій визнав позов в частині заборгованості за тілом кредиту. Просив справу розглядати без його участі.
Суд, відповідно до ст. 247 ЦПК України, розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Встановлені судом обставини та застосовані норми права
Судом встановлено, що 30.10.2010 між ПАТ КБ «ПриватБанк», найменування якого 14.06.2018 змінено на АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій зазначив свої персональні дані, такі як ПІБ, дата народження, ІПН, дані свого паспорта, адресу проживання та реєстрації. Анкета-заява містить застереження про згоду Клієнта з тим, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Клієнт ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», розрахунок заборгованості за договором станом на 31.12.2015, 30.06.2019, 12.08.2020, довідку про видачу кредитних карток ОСОБА_1 , довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, виписку по рахунку, витяг з Умов і Правил надання банківських послуг», наказ про затвердження Умов і Правил надання банківських послуг для ПриватБанка та всіх дочірніх банків від 06.03.2010.
Так, відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 20.08.2014 була видана кредитна картка № НОМЕР_1 з терміном дії 08/18, 15.09.2018 № НОМЕР_2 з терміном дії до 07/22.
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , старт карткового рахунку відбувся 20.08.2014, кредитний ліміт станом на 15.09.2018 становив 9000 грн., який періодично збільшувався, максимально до 32000 грн., та зменшився 03.03.2020 до 0,00 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, що доданий до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором б/н від 30.10.2010 на 12.08.2020 становить 40827,13 грн., з них: 31484,87 грн. заборгованості за тілом кредиту ( в т.ч. простроченим); 9342,26 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідачем не спростовано надані банком докази видачі та користування кредитними коштами.
Зокрема, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18.
З матеріалів справи вбачається, що 30.10.2010 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву, ідентифікувався у банку, ознайомився з Умовами та правилами надання батьківських послуг в ПриватБанку.
Оцінюючи надані банком докази, суд враховує, що на підтвердження заборгованості за кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк» надало копію виписки з карткового рахунків відповідача, з якої вбачається, що відповідач активно користувалася кредитними коштами, неодноразово знімав готівкові кошти, розраховувався у торгових точках, переказував кошти через додаток «Приват24».
При цьому, укладений між сторонами договір від 30.10.2010 у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредитних коштів за отриманою банківською карткою (користування нею).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, банк вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом стягнення заборгованості.
А тому, стягненню підлягає вся сума заборгованості за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту) у сумі 31484,87 грн.
Щодо стягнення нарахованої заборгованості за простроченими відсотками
У анкеті-заяві ОСОБА_1 процентна ставка не зазначена.
У витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» зазначено умови кредитування, зокрема: базову відсоткову ставку в місяць: у розмірі 3,0 % - для кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», 2,5 % для кредитних карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (за тратами здійсненими з 01.09.2014 - 2,9 %, з 01.04.2015 - 3,6 %), 1,7% для кредитних карт «Універсальна Contract», 2,5 % для кредитних карт «Універсальна Голд» (за тратами здійсненими з 01.09.2014 - 2,7 %, з 01.04.2015 - 3,5 %); розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, , але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості (для карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract» та «Універсальна Голд» з 01.04.2014 - 5 %, але не менше 100 грн.); пеня за невчасне погашення заборгованості, яка для кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» дорівнює сумі пені(1), що розраховується шляхом ділення базової процентної ставки за договором на 30, та пені (2), що дорівнює 1% заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць (за наявності прострочення по кредиту або процентами 5 і більше днів, при виникненні прострочення на суму від 50 грн.) (для карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract» та «Універсальна Голд» - 0,24 %, 0,0001% та 0,233 % відповідно); штраф при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань - 500 грн. та 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, які подані позивачем до суду, позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 12.08.2020 становила 40827,13 грн., з них: 31484,87 грн. заборгованості за тілом кредиту ( в т.ч. простроченим); 9342,26 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до п. 1.1.3.2.3. Умов та правил банк має право змінювати тарифи та інші умови обслуговування рахунків. При цьому, банк зобов'язаний не менше ніж за сім днів до введення проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком.
Згідно п.п. 1.1.6.1., 1.1.6.2. Умов та правил зміни до цих Умов та правил вносяться банком щомісяця в односторонньому порядку у випадках, не заборонених чинним законодавством України, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 526 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за простроченими відсотками, нарахованими відповідно до Умов та правил, в редакції станом на 01.03.2019, на підставі ст. 1054 ЦК України.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 30.10.2010, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: www.privatbank.ua, як невід'ємні частини договору.
Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умовами та правилами надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та його розмір і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких, зокрема, визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання з пролонгацією на той же строк, якщо жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору) та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови розумів відповідач та ознайомився і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування, щодо права банку на внесення банком щомісяця в односторонньому порядку змін до Умов та правил, а випадку коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, повідомлення клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку, а також обов'язку клієнта звернутися в банк для розірвання договору та погасити заборгованість у разі незгоди клієнта із змінами умов та правил і/або Тарифів.
Крім того, роздруківка із сайту позивача не є належним доказом, оскільки вона повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
Не можуть бути застосовані до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (22.02.2011) до моменту звернення до суду із позовом (04.11.2020), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, про право банку на зміну в односторонньому порядку Умов та правил, надані банком Тарифи і Умови та правила не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи встановлення обов'язку позичальника сплатити проценти від суми неповернутого в строк кредиту у розмірі 84 %, 42% річних у разі неповернення кредиту в строк, визначений Умовами та правилами, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Враховуючи те, що Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 30.10.2010 шляхом підписання заяви-анкети.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентів за користування кредитом в розмірі 42 % річних та розмір процентів річних 84 % від суми неповернутого в строк кредиту.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У цій справі між сторонами виникли відносини щодо споживчого кредитування, тобто договірні правовідносини між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Тому, відсутні підстави вважати, що, при укладенні договору з ОСОБА_1 , ПАТ КБ «ПриватБанк» дотрималося вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, зокрема щодо встановлення процентів за користування кредитом в розмірі 42 % річних та річних процентів - 84 % від суми неповернутого в строк кредиту, про які вважав узгодженими банк.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), і враховуються судом при розгляді справи відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками, оскільки позивач не надав належних доказів щодо підстав їх нарахування та стягнення.
Крім того, позивачем не надано Умови та Правила в редакції станом на 01.03.2019, на які банк посилається як на складову укладеного кредитного договору та на підставі яких здійснювався розрахунок заборгованості за простроченими відсотками відповідачу.
Щодо стягнення суми сплаченого судового збору
Як вбачається з платіжного доручення № PROM1В0NZT від 21.09.2020 позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору за подання позову до ОСОБА_1
Ч.1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, проте, згідно з п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. У справі, що розглядається, позивач звернувся до відповідача саме з у зв'язку з порушенням прав Банку.
Позовні вимоги заявлені щодо стягнення з відповідача заборгованості 40827,13 грн. Задовольняючи вимоги лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 31484,87 грн., вимоги задовольняються на 77,12%. Відтак стягненню з відповідача підлягає пропорційна цьому сума судового збору: 1621,06 грн. (2102х77,12:100).
Керуючись ст. ст. 77-81, 83, 89, 95, 141, 247, 263-265, 354,355 ЦПК України, суд
Позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , за реєстр. по АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (р/р НОМЕР_4 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 28.08.2017 у сумі 31484,87 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1621,06 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (19.07.2021).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 ЦПК України.
Суддя Н.П. Слободян