Справа № 591/2029/21
Провадження № 2-а/591/65/21
19 липня 2021 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі судді Северинової А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу № 591/2029/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чорнухінського відділення поліції Лохвицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Відділення поліції № 1 (м. Пирятин) Лубенського районного відділу поліції, інспектора РПП СПД №2 ВП №1 Лубенського РВП старшого лейтенанта поліції Науменка Сергія Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
29 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з адміністративним позовом, який мотивує тим, що 19 березня 2021 року він на власному автомобілі PEUGEOT 508, номерний знак НОМЕР_1 , не перевищуючи дозволений швидкісний режим, рухався по автомобільному шляху Р-60. Попереду, з невеликою швидкістю (до 30 км. на годину) рухався автомобіль. Він здійснив випередження автомобіля, після чого був зупинений інспектором РПП СПД №2 ВП №1 Лубенського РВП старшим лейтенантом поліції Науменком С.С., який повідомив йому, що він здійснив обгін транспортного засобу, чим порушив п. 34.1 ПДР України, оскільки перетнув дорожню розмітку 1.1.
В якості доказу ОСОБА_2 пред'явив відеозапис, зроблений на портативну відеокамеру. Факт вчинення ним порушення заперечується, оскільки з відео неможливо встановити, що його автомобіль перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, проте його заперечення ОСОБА_2 не взяв до уваги і склав постанову серії БАВ № 036096 про накладення на нього адміністративного стягнення в сумі 340 грн за адміністративне порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Копію вказаної постанови йому вручили особисто на місці зупинки його автомобіля, поштою копію постанови він не отримував.
З винесеною постановою він не згоден, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував. А тому, вважає, що дії інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є протиправними.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить скасувати постанову серії БАВ № 036096 від 19 березня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП, закрити.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 квітня 2021 року відкрито спрощене провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи.
Відзив чи заперечення проти позову до суду від відповідачів не надходили.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно постанови про адміністративне правопорушення серії БАВ № 036096 від 19 березня 2021 року позивач 19 березня 2021 року о 16-годині 27 хв., керуючи транспортним засобом PEUGEOT 508, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перетнув дорожню розмітку 1.1, під час чого здійснив обгін попутнього транспортного засобу, чим порушив п. 34.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 7).
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), Законом України «Про автомобільні дороги», який визначає правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР), ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), мають ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до розділу 34 «Дорожня розмітка», пункту 1.1 горизонтальна розмітка має таке значення:
1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Відповідальність за вказаною нормою полягає у виді накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Частиною 3 статті 258 КУпАП встановлено, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, згідно якої постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Суд звертає увагу, що в постанові про накладення адміністративного стягнення БАВ № 036096 від 19 березня 2021 в графі «До постанови додається» не зазначено про наявність відеозапису, як доказу вчинення адміністративного правопорушення, тобто доказ на підставі якого прийнята постанова, який підтверджує скоєння позивачем правопорушення є відсутнім. У позовній заяві позивач факт вчинення порушення ПДР не визнає.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
На підставі викладеного, за відсутності доказів порушення позивачем ПДР України, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню у судовому порядку.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з п. 3 ч. 3 вищенаведеної статті Кодексу встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судовий збір в розмірі 454 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції в Полтавській області, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 139, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії БАВ № 036096 від 19 березня 2021 року, винесену інспектором РПП СПД №2 ВП №1 Лубенського РВП старшим лейтенантом поліції Науменком Сергієм Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладання на нього штрафу в сумі 680 грн.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 454 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Чорнухінське відділення поліції Лохвицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, місцезнаходження: 37100, Полтавська область, Лохвицький район, смт Чорнухи, вул. Стовпова, буд. 11.
Відповідач: Відділення поліції №1 (м. Пирятин) Лубенського районного відділу поліції: місцезнаходження: 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Монастирська, буд. 4.
Відповідач: інспектор РПП СПД №2 ВП №1 Лубенського РВП старший лейтенант поліції Науменко Сергій Сергійович, місцезнаходження: 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Монастирська, буд. 4.
Повне судове рішення складено 19 липня 2021 року.
Суддя А.С. Северинова