Справа № 490/5181/18
нп 2/490/2946/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
16 липня 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Ковальової Л.В., представниці позивача Дитячої музичної школи №2 - Островської Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою Дитячої музичної школи №2 до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖЕК "Забота" про відшкодування матеріальної шкоди, -
23.06.2018 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла заява від Дитячої музичної школи № 2 до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖЕК "Забота" про відшкодування матеріальної шкоди.
В обґрунтування позовної заяви посилається на те, що в ніч з 17 на 18 березня 2018 року в результаті аварії водоводу в квартирі відповідачки були затоплені приміщення Дитячої музичної школи №2. В результаті аварії водоводу, школі спричинена матеріальна шкода загальною вартістю 73469,00 грн. Комісією встановлено факт, що затоплення виникло з вини жильців другого поверху з квартири АДРЕСА_1 . Відповідачкою 31.05.2018 року було сплачено 10000 грн., проте категорично відмовляється у добровільному порядку в повному обсязі відшкодувати нанесену шкоду позивачу, за такого просить стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в розмірі 63469,00 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2018 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Чулупа О.С.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Чулупа О.С. від 26.07.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі за вказаним позовом.
На підставі розпорядження керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва Мізюна Р.І. від 23.12.2020 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2020 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Черенкову Н.П.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкової Н.П. від 03.02.2021 року відведено суддю черенкову Н.П. від розгляду даної справи.
На підставі розпорядження керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва Мізюна Р.І. від 19.03.2021 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2021 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
19.03.2021 року матеріали справи передано судді.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 22.03.2021 року прийнято вищезазначену заяву до розгляду та розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Представниця позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі з підстав наведених в ньому.
06.05.2019 року на адресу суду представник третьої особи ТОВ "ЖЕК "Забота" направив заяву, в якій просить розгляд справи проводити без їх участі та винести рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату час та місце слухання справи повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади
У відповідності до частини 11 статті 128 ЦПК України. відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, пунктом 1 частини 3 статті 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи наведене вище, суд розглядає справу за відсутності відповідачки.
Заслухавши поснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з актом №34 від 19 березня 2018 року, комісія у складі голова комісії ОСОБА_2 та членів комісії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , проведено обстеження пошкоджень, завданих підтопленням внутрішніх приміщень та інвентарю ДМШ №2 з вини пожильців другого поверху (квартира АДРЕСА_1 . В акті зазначен, що при візуальному обстеженні виявленіпошкодження в кабінеті №4, кабінеті №5, коридорі, залі, сцені, та пошкоджено два музичні інструменти - два фортепіано.
Згідно з актом про затоплення нежитлових приміщень, розташованих в житловому будинку АДРЕСА_2 від 20.03.2018 року, який було складено комісією Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК "Забота", в ніч з 17 на 18 березня 2018 року, в нежилих приміщеннях, розташованих в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 відбулося затоплення та виявлені пошкодження в аудиторії №4, аудиторії №5, актовій залі, коридорі.
Також в акті зазначено, що над даними нежилими приміщеннями розташована квартира АДРЕСА_1 .
Затоплення відбулося у вказаній квартирі, з причини несправності санітарно-технічних приладів (вирвано гнучкий шланг підключення холодної води до змивного бачка).
Вказаний акт отримано ОСОБА_1 21.03.2018 року та на ньому записано зауваження, щодо її незгоди з зазначенням пошкоджень підвісних плит стелі в коридорі та аудиторії №4.
Згідно зі зведеним кошторисним розрахунком вартості ремонтних робіт в приміщеннях дитячої музичної школи №2 по АДРЕСА_3 по ліквідації заливу складає 69485,00 грн.
Згідно з рахунком на оплату №120-0406 від 02.04.2018 року та платіжним дорученням №95 від 03 квітня 2018 року, за складання кошторисного розрахунку для визначення вартості нанесеного матеріального збитку Дитячою музичною школою №2 було сплачено 3600 грн.
19 квітня 2018 року директор ДМШ №2 Островська Т.А. звернулася до ОСОБА_8 з претензією про відшкодування шкоди, завданої залиттям приміщення, яке виявлено членами комісії 20.03.2018 року.
На підставі копії квитанції від 31.05.2018 року та меморіального ордеру 4/3 за травень 2018 року ОСОБА_8 на користь Дитячої музичної школи №2 було сплачено 10000,00 грн.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.
Згідно зі статтею 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
При вирішенні спору судом враховано, що відповідно до вимог статті 177 Житлового кодексу України громадяни зобов'язані бережно ставитись до санітарно-технічного обладнання. Із змісту даної норми слідує, що особи, які є власниками житла або такі, які проживають у такому, повинні стежити за належним станом сантехприладів.
Згідно з положеннями статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади, пристрої, обладнання, що вийшли із ладу з його вини.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що власник квартири зобов'язаний утримувати дане майно, у тому числі інженерно-технічне обладнання, у належному стані і своєчасно усувати недоліки у його роботі. Майнова шкода, завдана іншим особам у зв'язку з невиконанням таких обов'язків, підлягає відшкодуванню власником.
Відповідальність за завдану шкоду настає за наявності таких підстав як наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вина останнього.
З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).
Законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.
Так, приписами статтей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на вищевикладені вимоги закону, суд оцінив подані сторонами докази і ввваажає доведеним факт затоплення приміщення Дитячої музичної школи №2, яке відбулося з 17 на 18 березня 2018 року в результаті аварії водоводу в квартирі АДРЕСА_1 , яка належала відповідачці ОСОБА_1 .
Таким чином суд дійшов висновку про те, що майнова шкода, завдана квартирі позивачки через залиття, підлягає відшкодуванню відповідачкою.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц, згідно якої власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов'язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.
Крім того, при визначенні розміру майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд виходить зі зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонтних робіт в приміщеннях дитячої музичної школи №2 по АДРЕСА_3 по ліквідації заливу, рахунку на оплату №120-0406 від 02.04.2018 року, платіжного доручення №95 від 03 квітня 2018 року та товарного чеку від 18.04.2018 року.
Відтак наявні всі правові підстави для стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача Дитячої музичної школи №2 майнових збитків, завданих залиттям квартири, розмір яких (з урахуванням часткового погашення відповідачкою) становить 63469,00 грн., а за такого позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до приписів частини 1 та 2 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В свою чергу до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина 3 статті 133 ЦПК України).
У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до договору № 1-13 Про надання юридичної допомоги від 21.03.2018 року та квитанції №42 від 21.03.2018 року на суму 800,00 грн., квитанції №88 на суму 1750,00 грн., квитанції №41 від 21.03.2018 року на 100,00 грн., Дитячою музичною школою №2 було сплачено адвокату Мадзарі І. В. за надання юридичної допомоги 2650,00 грн., які підлягають сятгненню з відповідачки.
Також, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача Дитячої музичної школи №2, слід стягнути 1762,00 грн. сплаченого судового збору, згідно з платіжним дорученням №185 від 20.06.2018 року.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 4, 5, 10-13, 79-84, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Дитячої музичної школи №2 до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю"ЖЕК "Забота" про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Дитячої музичної школи №2 (код ЄДРПОУ 03019023, місто Миколаїв, вулиця Спаська, будинок 46/8), завдану матеріальну шкоду в розмірі 63469,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Дитячої музичної школи №2 (код ЄДРПОУ 03019023, місто Миколаїв, вулиця Спаська, будинок 46/8) судовий витрати в розмірі 4412,00 грн., які складаються з 2650,00 грн. - витрат на професійну правову допомогу та 1762,00 грн. - сплаченого судового збору..
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Саламатін