Справа № 444/1368/21
Провадження № 2/444/699/2021
(ЗАОЧНЕ)
14 липня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Ясиновський Р. Б.,
секретар судового засідання Реміцька І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест "Україна", треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.
Просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий документ: виконавчий напис № 201 від 05.01.2021 р. про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 001-99914-030113 від 05.01.2013 в сумі 38037,78 грн., в тому числі стягнення простроченої заборгованості в сумі 16724,50 грн. та прострочення заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 21131,28 грн., а також стягнення 500 грн. за вчинення виконавчого напису.
Позов обгрунтовує наступним.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною 05 січня 2021 року на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року видано виконавчий напис № 201 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №001-99914-030113 від 05.01.2013 року в сумі 38 037 грн. 78 коп., в тому числі стягнення простроченої заборгованості в сумі 16 724 грн. 50 коп. та простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 21 313 грн. 28 коп., а також стягнення 500 грн. за вчинення виконавчого напису.
Зазначає, що на підставі вищевказаного виконавчого напису та заяви відповідача ТОВ «Росвен Інвест Україна», приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським Олегом Володимировичем відкрито виконавче провадження № 64405457 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису.
Вказує, що про вчинення виконавчого напису і відкриття виконавчого провадження він дізнався з мобільного додатку «ДІЯ», інших документів чи поштових відправлень не отримував.
Стверджує, що вищевказаний виконавчий напис вчинений з порушенням діючого законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з наступним.
Зазначає, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
Виконавчий напис №201 від 05 січня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. був підставою для відкриття виконавчого провадження з приводу звернення стягнення на грошові кошти позивача. Але наявна заборгованість не є безспірною і не може вважатись обґрунтованою у зв'язку з виникненням такої заборгованості у позивача перед відповідачем через дію положень кредитного договору, які є спірними щодо встановлення валюти погашення кредиту, відсотків та строків позовної давності. Позивач ОСОБА_1 не погоджується з сумою заборгованості, щодо якої виданий виконавчий напис нотаріуса, і тому така сума не має ознак безспірності.
Вказує, що відповідач не надіслав на адресу позивача вимогу щодо дострокового повернення кредиту з інформацією про позасудовий спосіб врегулювання спору.
Стверджує, що відповідачем були порушенні норми Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а саме: абз.3 ст.24 (щодо надіслання вимоги-повідомлення), п. 6 ч. 2 ст. 27 (обов'язок стягувача щодо надання 30-ти днів на добровільне виконання вимоги) та п. 5 ч. 2 ст. 27 (відсутність попередження про позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати відповідач (обтяжувач).
Як вбачаєтся з матеріалів виконавчого провадження - виконавчий напис вчинено за кредитним договором № 001-99914-030113 від 05.01.2013 року, а стягнення заборгованості проводиться за період з 27.01.2018 року по 06.11.2020 року. Кредитний договір було укладено позичальником (позивачем) з ПАТ «Дельта Банк» №001-99914-030113 05 січня 2013 року, проте у виконавчому написі про первинного кредитора нічого не вказано, не зазначено підстав переходу права вимоги від первинного кредитора до відповідача - ТОВ «Росвен Інвест Україна», тобто суму заборгованості за первинним кредитним договором та час переходу права вимоги, чи повідомлявся позивач про перехід права вимоги від первинного кредитора до відповідача, тощо. Позивач зазначає, що з дня вимоги минуло понад 3 роки.
Позивач вважає, що належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості позичальника, є саме первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», але такі первинні документи відсутні.
Зазначає, що виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки порушує його права та інтереси.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Марків Р.Б. в судовому засіданні позовні вимоги, викладені у позовній завяі підтримали в повному обсязі, просять задоволити.
Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" в судове засідання повторно не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомлено. Від представника відповідача будь-яких клопотань на адресу суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано. Відношення до позову не висловлено.
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. в судове засідання повторно не прибула, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомлено. Будь-яких клопотань чи заяв не подано. Відношення до позову не висловлено.
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський О.В. в судове засідання повторно не прибув. Кореспонденція, яка йому надсилалася судом повернута без вручення на адресу суду із зазначенням причини повернення відповідно до довідок "Укрпошти" - "адресат відсутній за вказаною адресою". Про причини неявки суд не повідомлено. Будь-яких клопотань чи заяв не подано. Відношення до позову не висловлено.
На підставі частини 3 статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на дотримання судом вимог норм ст. 223 ЦПК України, ст. 240 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без учасників, які не з'явилися у судове засідання без повідомлення поважних причин такої неявки, оскільки підстави для відкладення судового засідання чи оголошення перерви відсутні.
Враховуючи відсутність заперечень зі сторони позивача, суд проводить заочний розгляд справи відповідно до вимог статей 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною 05 січня 2021 року на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 вчинено виконавчий напис №201, яким пропонує звернути стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором №001-99914-030113 від 05.01.2013 року, укладеним з ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК", право вимоги за яким перейшло на підставі Договору № 142/К про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 26.01.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" в сумі 38 037, 78 (тридцять вісім тисяч тридцять сім гривень 78 коп), в тому числі стягнення простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 16 724, 50 грн. (шістнадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 50 коп.) та простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 21 313, 28 грн. (двадцять одна тисяча триста тринадцять гривень 28 коп.). Стягнення заборгованості провадиться за період з 27.01.2018 по 06.11.2020. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України "Про нотаріат" стягнуто плати із стягувача в розмірі 500 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Таким чином, зазначено, що загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 38537 грн. 78 коп.
Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. 10.02.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 64405457 за спірним виконавчим написом № 201 від 05.01.2021, що стверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років (в редакції діючій на час вчинення оспорюваного виконавчого напису - 05.01.2021).
Суд враховує, що відповідач не надсилав на адресу позивача вимогу щодо дострокового повернення кредиту.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 і від них Велика Палата Верховного Суду не відступала, на час розгляду справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) зроблено висновок, що «вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України «Про нотаріат», та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню».
У пунктах 17, 18, 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»). Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік)».
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у разі стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині, у тому числі п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. 05 січня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Суду не представлено матеріалів нотаріальної справи (документів), на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 202 від 05.01.2021 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" боргу на загальну суму 38537 грн. 78 коп.
У суду відсутні підстави вважати, що серед документів, наданих ТзОВ "Росвен Інвест "Україна" нотаріусу для вчинення виконавчого напису, були документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Суд враховує, що сторона відповідача проявила байдужість до результату розгляду справи.
Таким чином, у суду є наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так як позивач при поданні до суду позовної заяви немайнового характеру та заяви про забезпечення позову сплатив 1362 грн. судового збору, що вбачається із квитанцій, тому суд приходить до висновку, що таку суму потрібно стягнути в користь позивача із відповідача.
Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий документ: виконавчий напис № 201 від 05.01.2021 р. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 001-99914-030113 від 05.01.2013 в сумі 38037,78 грн., в тому числі стягнення простроченої заборгованості в сумі 16724,50 грн. та прострочення заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 21131,28 грн., а також стягнення 500 грн. за вчинення виконавчого напису.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест "Україна" (03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код в ЄДРПОУ 37616221) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1362 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Одночасно роз"яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається Львівському апеляційному суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Текст повного рішення суду виготовлено 16.07.2021.
Суддя Ясиновський Р. Б.