Справа № 438/1051/21
Номер провадження 2-н/438/371/2021
про відмову у видачі судового наказу
14 липня 2021 року м. Борислав
Суддя Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 3991,02 гривень та судового збору в розмірі 227 гривень.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, вважаю за необхідне відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
У відповідності до п. 4,5 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються та перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Як вбачається з довідки від 14.06.2021 долученої до заяви про видачу судового наказу, заявник ТОВ «Львівенергозбут» повідомляє, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований побутовий споживач та відкрито особовий рахунок. Станом на 14.06.2021 року заборгованість за спожиту електричну енергію за цим рахунком становить 3991,02 грн.
Враховуючи ту обставину, що у довідці вказано заборгованість станом на червень 2021 року за невідомий період, суд позбавлений можливості перевірити строк позовної давності на звернення заявника із заявою про видачу судового наказу до суду, який може бути більшим ніж три роки. Тому вважаю, що із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що питання наявності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (ч.2 ст.167 ЦПК України).
ЦПК України не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що подана заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам п.4,5 ч.2 ст.163 ЦПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Таким чином враховуючи, що заявником подано заяву з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України, тому у видачі судового наказу необхідно відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України.
Керуючись ст.163, п.1 ч.1 ст.165, ст.166 ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з вищезазначених підстав, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Слиш А.Т.