16.07.2021
ЄУН №337/3582/21
Провадження №2/337/1875/2021
16 липня 2021 року м.Запоріжжя
Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Сидорова М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ,
01.07.2021р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ, в якому просить визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю колишнього подружжя, визнати за ним право власності на 2/3 частини вказаної квартири, а за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири.
Ухвалою суду від 05.07.2021р. у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
16.07.2021р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1 , та заборони вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири.
Заяву обґрунтовує тим, що спірна квартира оформлена на відповідачку ОСОБА_2 , яка може без його згоди вжити заходів щодо реалізації вказаного нерухомого майна, яке набуто в період їх зареєстрованого шлюбу та є спільним сумісним майном подружжя, тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення судом його позову.
Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Суд вважає, що заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, підстав для її повернення немає, у зв'язку з чим вона підлягає судовому розгляду без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву позивача ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
За змістом норм діючого законодавства забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення.
При цьому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.4постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Так, зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що між сторонами дійсно наявний майновий спір і позивач просить визнати за ним право власності на частку квартири, яка придбана в період їх з відповідачкою ОСОБА_2 зареєстрованого шлюбу та належить їм на праві спільної сумісної власності. Вказані майнові вимоги позивача можуть бути задоволені за рахунок майна відповідачки, яким остання у випадку незастосування заходів забезпечення позову має можливість вільно розпорядитися без згоди та не на користь позивача, чим буде значно ускладнено або унеможливлено виконання судового рішення та ефективний захист порушених прав позивача у випадку задоволення даного позову.
Враховуючи вказане, з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача та ефективного захисту його порушених прав у випадку задоволення позову про визнання права власності на частку нерухомого майна, суд вважає необхідним застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1 , належність якої відповідачці ОСОБА_2 підтверджена наявними в матеріалах справи документами, а саме відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які містяться в інформаційній довідці №265610904 від 13.07.2021р., відповідно до яких остання придбала спірну квартиру за договором купівлі-продажу від 19.08.2020р., який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тізенберг Д.Д., реєстровий номер 1184.
При цьому, суд вважає, що вказані заходи є співмірними зі змістом та розміром заявлених позовних вимог, оскільки існує зв'язок між визначеним предметом спору і заходами до забезпечення позову, і заходи забезпечення позову є адекватними позовним вимогам, на забезпечення яких вони вживаються, а вжиття цього заходу буде наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, не зумовить фактичного вирішення спору по суті та не порушує будь-яких прав третіх осіб.
Разом з тим, суд не знаходить законних підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо спірної квартири, оскільки позивач не конкретизував, які саме заборонні дії щодо спірного нерухомого майна він просить заборонити, такий вид забезпечення позову як заборона вчинення будь-яких дій щодо спірного нерухомого не обґрунтовується позовними вимогами,
Враховуючи предмет та підстави позову, зміст заяви про забезпечення позову та доводи про ймовірну можливість відчуження квартири, співмірними, ефективними заходами забезпечення позову у даному випадку є саме арешт квартири.
Такимчином, заяву ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Беручи до уваги вимоги ч.3 ст.154 ЦПК України, підстав для застосування зустрічного забезпечення в даному випадку суд не знаходить.
Керуючись ст.149-154,157,259-261 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .
В іншій частині вимог відмовити.
Роз'яснити учасникам справи, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Ухвала суду в частині застосування заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Заявником за виконавчим провадженням зазначити: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_2 .
Боржником за виконавчим провадженням зазначити: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_3 , мешкає: АДРЕСА_4 .
Копію ухвали негайно направити для виконання до Хортицького ВДВС у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Суддя Хортицького районного суду
м.Запоріжжя М.В.Сидорова