Справа № 319/606/21
Провадження №2-а/319/12/2021
16 липня 2021 року смт. Більмак
Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Мальованого В.О.,
при секретарі судового засідання Синяковій О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області адміністративну спарву за адміністративним позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Крамаренко Андрій Андрійович, до Луганського прикордонного загону ВПС "Мілове" ім.В.Банних Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 25 червня 2021 року звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ОСОБА_2 лейтенанта (старшого прикордонних нарядів в пункті пропуску ) Державної прикордонної служби України Східного регіонального управління Луганського Прикордонного загону ВПС "Мілове" ім.В.Банних № 012030 від 19 червня 2021 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ч.1 ст.204-2 КУпАП .
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 19 червня 2021 року старшим прикордонних нарядів в пункті пропуску лейтенантом ОСОБА_2 було винесено постанову № 012030 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст.204-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.
З вказаної постанови вбачається, що під час здійснення прикордонного контролю 19.06.2021 ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виявлено громадянина України ОСОБА_1 , яка відповідно до інформації, наявної в базі даних Державної прикордонної служби України, 09.02.2020 виїхала з контрольованої території України до тимчасово окупованої території України через КПВВ «Новотроїцьке», а 19.06.2021 о 22.10 в'їхала на територію України з РФ через пункт пропуску «Мілове», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
Вважаючи дану постанову протиправною, позивач зазначала, що не були взяті до уваги її пояснення, а також не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи був проведений без підготовки та надання часу для звернення за правовою допомогою, що порушило право на захист позивача. При цьому у постанові не наведені докази підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, в обґрунтування яких особа, яка складала постанову дійшла до висновку про винуватість позивача, тобто не зазначено доказів порушення ним порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, що свідчить про недоведеність дій позивача за ст. 204-2 ч. 1 КУпАП. На підставі викладеного просила суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення про притягнення її до відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 1700 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП закрити.
Ухвалою суду від 25 червня 2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для їх усунення.
30 червня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання на виконання ухвали про залишення без руху, до якого додано квитанцію про сплату судового збору та нову позовну заяву, в якій позивач змінив відповідача у справі з ОСОБА_2 лейтенанта (старшого прикордонних нарядів в пункті пропуску ) Державної прикордонної служби України Східного регіонального управління Луганського Прикордонного загону ВПС "Мілове" ім.В.Банних на Луганський прикордонний загін ВПС "Мілове" ім.В.Банних Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
01 липня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 09 липня 2021 року.
Ухвалою суду від 09 липня 2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України .
Відповідно до ч.1, 3 ст.268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Відповідачам ухвала про відкриття провадження у справі та судова повістка були направлені відповідно до вимог ч.1 ст.268 КАС України на електронну адресу.
Учасники справи повідомлені про час і місце розгляду справи. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, та не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідачів.
У визначений судом строк відзив на позову заяву до суду не надійшов, будь-яких інших заяв чи клопотань від відповідача не надходило.
На підставі ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, зокрема, визначеної за ст. 286 КАС України, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Позивач ОСОБА_1 надала суду заяву в якій повідомила , що підтримує позовні вимоги по тих підставах , що викдладені в позовній заяві , прохала позов задовольнити розглядати справу за її відсутності .
Представник ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги позивача.
Таким чином суд, з'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
На підставі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд встановив, що постановою № 012030 від 19 червня 2021 року начальника віпс (тип А) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 1-ї категорії (тип Б) (Військова частина № НОМЕР_1 ) лейтенанта ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено стягнення, враховуючи визнання порушником своєї провини та щире каяття, у вигляді 1700 грн. штрафу на підставі того, що під час здійснення прикордонного контролю 19.06.2021 ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виявлено гр. України ОСОБА_1 , яка відповідно до інформації, наявної в базі даних Державної прикордонної служби України, 09.02.2020 року виїхала з контрольованої території України до тимчасово окупованої території України через КПВВ «Новотроїцьке», а 19.06.2021 року о 22.10 в'їхала на територію України з РФ через пункт пропуску «Мілове», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Вчинене правопорушення не оспорює, вину свою визнає.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 204-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
Таким чином, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Вказана норма є банкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру в'їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, яким є «Порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 815 (далі Порядок), за п. 3 якого в'їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти в'їзду-виїзду відповідно до вимог цього Порядку. При цьому поза визначеними контрольними пунктами в'їзду-виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.
За п.4 Порядку, зокрема, кількість контрольних пунктів в'їзду-виїзду, місцезнаходження і межі їх режимних та сервісних зон визначаються та затверджуються за п. 9 «Положення про облаштування контрольних пунктів в'їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та виїзду з них», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 р. № 1368.
На підставі п. 7 Порядку інформація про осіб, транспортні засоби, які в'їжджають на тимчасово окуповані території або виїжджають з них, обліковується уповноваженими службовими особами підрозділів Держприкордонслужби.
Згідно із п. 11 Порядку пропуск через контрольний пункт в'їзду-виїзду осіб і транспортних засобів, жителів прилеглих до лінії розмежування населених пунктів контрольованої території та їх транспортних засобів здійснюється за умови пред'явлення документів, до яких вносяться відомості про місце проживання та/або довідки про реєстрацію місця проживання.
Представниками відповідача у порушення ч. 2, 5 ст. 77 КАС не було подано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності дій з ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так само як й доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 204-2 ч. 1 КУпАП.
При цьому суд звертає увагу на те, що сам факт визнання особою вини у адміністративному правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень про накладення на таку особу стягнення за відсутності інших належних доказів, тому не звільняє посадову особу суб'єкта владних повноважень доводити правомірність прийнятого рішення.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 8 липня 2020 року по справі №177/525/17.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що представниками відповідача перед судом не було доведено, що у діях позивача 19 червня 2021 року при перетині державного кордону України було наявне порушення «Порядку в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 815, оскільки не було доведено перетинання позивачем державного кордону України з РФ через пункт пропуску «Мілове».
Наведене свідчить про відсутність будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
Суд також зауважує, що за п. 2 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 вересня 2013 року № 898 (далі - Інструкція), визначено коло осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, протидію яким відповідно до ст. 222-1, п. 1 ч. 1, п. 16 ч. 2 ст. 255 КУпАП віднесено до компетенції Держприкордонслужби.
Відповідно до змісту п. 1, 2, 4, 8, 9 Розділу ІІІ Інструкції щодо кожного факту вчинення адміністративного правопорушення, протидію якому віднесено до компетенції Держприкордонслужби, невідкладно, але не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, або контрольному пункті в'їзду-виїзду, або контрольованому прикордонному районі особи, яка вчинила правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) (додаток 1), за винятком випадків, передбачених ст. 258 КУпАП. Протокол складається на спеціальному бланку, що містить серію та номер, копія якого під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також протокол підписується уповноваженою посадовою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У протоколі зазначаються, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та інші відомості, необхідні для вирішення справи. Крім того, до протоколу за наявності долучаються матеріали, що підтверджують факт учинення адміністративного правопорушення, а кожний документ повинен мати реквізити (дату, адресу, назву, підпис, а у визначених законом випадках - штампи, печатки), відповідати законодавству, своєму призначенню та містити достовірну інформацію.
Суд вказує, що за змістом ч.1,4 ст.258КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, ст.204-2 (у випадках виявлення правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю )через державний кордон України чи контрольних пунктах в'їзду-виїзду) КУпАП, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення ,що на неї накладається. У такому випадку уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.
З письмових пояснень ОСОБА_1 слідує, що вона оспорювала допущене нею правопорушення та адміністративне стягнення, що на неї накладається, то з цього слідує за ч.1 ст.258 КУпАП, що у такому разі відносно позивача слід було складати протокол про адміністративне правопорушення на підставі Розділу ІІІ «Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення».
Крім того суд зауважує, що в такому випадку до протоколу за наявності повинні були долучені докази на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
Натомість, матеріали справи не містять копії протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за фактом виявлення у діях останньої правопорушення, передбаченого ст. 204-2 ч. 1 КУпАП, що свідчить про порушення встановленого законом порядку оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення.
Суд вказує, що порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 18 лютого 2020 року по справі № 524/9827/16-а.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності достатності доказів провини позивача та порушення порядку розгляду справи відносно ОСОБА_1 представниками відповідача, в судовому засіданні було підтверджено доводи позивача про відсутність факту порушення ним п. 3 «Порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», що свідчить про неправомірність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Таким чином суд дійшов висновку, що постанова від 19 червня 2021 року № 012030 підлягає скасуванню, а провадження по справі відносно позивача за ст. 204-2 ч. 1 КУпАП піддягає закриттю.
Керуючись ст. 286 КАС,
Позов ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону ВПС "Мілове" ім.В.Банних Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову № 012030 від 19 червня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ст. 204-2 ч. 1 КУпАП, винесену начальника віпс (тип А) ВПС «Марківка-1» 1-ї категорії (тип Б) (Військова частина № НОМЕР_1 ) лейтенантом ОСОБА_2 , - скасувати.
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 204-2 ч. 1 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Постанова може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в тому числі в разі його пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено та підписано 16 липня 2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання : АДРЕСА_1 ,
Представник позивача - адвокат Крамаренко Андрій Андрійович, адреса робочого місця: АДРЕСА_2 ,
Відповідач: Луганський прикордонний загін ВПС "Мілове" ім.В.Банних Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України ,ЄДРПОУ: 14321736, розташований у м. Лисичанську Луганської області по пр. Перемоги 58,
Відповідач: Луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України, ЄДРПОУ: 14321736, розташований у м. Лисичанську Луганської області по пр. Перемоги 58.
Суддя: В. О.Мальований