Справа № 331/3866/21
Провадження № 3/331/1558/2021
16 липня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши матеріали, які надійшли з сектору ювенальної превенції відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області за протоколом серії ВАБ №595663 від 05.07.2021 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 05.07.2021 року серії ВАБ №595663 - 03.07.2021 року приблизно о 12-00 годин ОСОБА_1 порушуючи вимоги ч. 2 ст. 150 СК України знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 не виконувала свої батьківські обов'язки щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 2005 року народження, що виразилось у не проведенні профілактичних бесід з дитиною, в результаті чого син залишив адресу мешкання та не повернувся..
Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 187 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що син 03.07.2021 року відпросився та пішов з друзями гуляти на вулицю близько 12-00 годин. Повернувся син 04.07.2021 року вранці, після чого знову пішов до друзів. Додзвонитися до сина вона не могла, бо в нього немає мобільного телефону, де син знаходився вона не знала, у зв'язку із чим подзвонила до поліції для того, щоб їй допомогли його знайти, 05.07.2021 син сам повернувся додому.
В судовому засіданні було заслухано пояснення сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який пояснив, що мати його не відпускала ночувати у друзів, у зв'язку із чим він сам пішов з дому та не повернувся ночувати. Вранці він повернувся, на доводи та виховну роботу матері не реагував, та знову пішов гуляти.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частина перша ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей
Ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України до обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини входить:
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом було досліджено протокол, складений відносно ОСОБА_1 , де останній інкримінують події від 03.07.2021 року, однак суд зазначає, що в рапорті вказано, що звернулась ОСОБА_1 щодо зникнення свого сина 04.07.2021. В судовому засіданні досліджені пояснення ОСОБА_1 , згідно яких 04.07.2021 року зранку син повернувся додому, у зв'язку із чим ситуація щодо зникнення сина 03.07.2021 року була вичерпана. Отже події щодо зникнення дитини мали місце саме 04.07.2021 року, таким чином неповне з'ясування обставин працівниками поліції призвело до спотворення фабули протоколу.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вказано у справах «Малофеева проти Pocії » рішення від 30 травня 2013 року заява № 36673 / 04) та «Карелін проти Pocії » заява № 926 / 08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейського суду з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Отже докази у справі спростовують виклад адміністративного правопорушення, у самому протоколі, тому у діях особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, суд не вбачає складу правопорушення.
Окрім цього, досліджені судом докази вказують на те, що мати своїми діями намагалась знайти дитину, таким чином проявивши небайдуже ставлення до неї. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які вказують на умисні дії по невиконанню ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 184, 221, 247, 268, 276, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.184 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.М. Кольц