Справа № 315/769/21
Номер провадження № 2-а/315/7/21
13 липня 2021 року м. Гуляйполе
Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:
головуючої судді Романько О.О.
за участю секретаря судового засідання Атрошенко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4188886 від 10.05.2021 року, -
21.05.2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4188886 від 10.05.2021 року.
26.05.2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 10.05.2021 року о 23:31 поліцейським УПП в Кіровоградській області сержантом поліції Лопата В.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4188886.
Підставою для винесення посадовою особою Відповідача Постанови стало нібито порушення ним п.п. «в» п.19.1 Правил дорожнього руху, а саме: керування транспортним засобом з причепом, на якому в темну пору доби не працювали задні габаритні ліхтарі.
У зв'язку з цим, посадовою особою відповідача прийнято рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн., яку вважає незаконною.
Так, рухаючись по трасі М-12 (686 км 200 м), на якій на теперішній час відбуваються дорожні ремонтні роботи, він був зупинений посадовою особою відповідача. Як зазначено посадовою особою відповідача, підставою для зупинки транспортного засобу стало нібито порушення ним п.п. «в» п.19.1 ПДР.
Згідно з п.п. «в» п.19.1 ПДР у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені світові пристрої: на причепах та транспортних, що буксирується - габаритні ліхтарі.
На момент зупинки посадовою особою відповідача технічний стан керованого ним транспортного засобу був у відмінному стані, однак, у зв'язку з незадовільним станом дорожнього покриття вищевказаного відрізку автошляху, на під'єднаному до автомобіля причепі відійшла розетка, що стало наслідком тимчасової несправності задніх габаритних вогнів на причепі. У ході розмови з посадовою особою відповідача він пояснив останньому ситуацію і в його присутності усунув зазначену тимчасову несправність, про що свідчить запис з особистого телефону, та запропонував посадовій особі відповідача відпустити його. В той же час, посадовою особою відповідача було зазначено, що цей факт все рівно є порушенням п.п. «в» п.19.1 ПДР і винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Вважає, що у порушення вимог ПДР посадовою особою відповідача не взято до уваги факту усунення несправності, яка сталася не з його вини, у зв'язку з чим прийнято протиправне рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, в порушення статей 247 та 280 КУпАП посадовою особою відповідача не з'ясовано належним чином наявності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. При розгляді справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу, посадовою особою відповідача не з'ясовано всі обставини, перелічені у статтях 247 та 280 КУпАП, у зв'язку з чим безпідставно винесено оскаржувану Постанову та неправомірно притягнуто його до адміністративної відповідальності.
Крім цього, посадовою особою відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позбавлено його можливості скористатись своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП, зокрема правом на правову допомогу.
Враховуючи те, що в його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, винесена посадовою особою відповідача постанова підлягає скасуванню.
Щодо пропуску строку звернення до суду зазначив, що в порушення вимог ст.285 КУпАП, після винесення постанови посадовою особою відповідача не вручено йому її копію. Тому, будучи обізнаним про наявність постанови, маючи на меті її оскаржити, 13.05.2021 року останній звернувся до УПП в Кіровоградській області з заявою про видачу копії постанови. 19.05.2021 року копія постанови надійшла на його адресу. Таким чином, факт несвоєчасного отримання копії постанови позбавив можливості у встановлені строки звернутись до суду з позовною заявою. У зв'язку з цим вважає, що строк на оскарження постанови пропущений з поважних причин.
Прохає визнати поважними причини пропуску строку на подання скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 188886, винесену 10.05.2021 року поліцейським УПП в Кіровоградській області сержантом поліції Лопата В.С., і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Кіровоградській області витрати на оплату судового збору у сумі 454 грн.
11.06.2021 року до суду звернувся представник відповідача ОСОБА_2 з відзивом на позов, в якому посилався на те, що 10.05.2021 року при здійсненні патрулювання екіпажом патрульної поліції в складі поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_3 спільно з напарником, було зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме: ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЛАДА 217130», НОМЕР_1 , на а/д М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка, з причепом НОМЕР_2 , на якому в темну пору доби не працювали задні габаритні ліхтарі, чим порушив п.п.19.1 «в» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Викладені обставини підтверджуються доказами, а саме: відеозаписами з місця вчинення правопорушення.
З аналізу змісту відеозапису з портативного автомобільного відеореєстратора вбачається, що ОСОБА_4 керував ТЗ « НОМЕР_3 », НОМЕР_1 , з причепом НОМЕР_2 , на якому в темну пору доби не працювали задні габаритні ліхтарі, що являє собою порушення вимог п.19.1 ПДР України, де зазначено, що в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі.
У зв'язку з такими обставинами ТЗ під керуванням позивача був зупинений працівниками поліції, після зупинки ТЗ на вимогу працівників поліції позивач надав для перевірки документи на транспортний засіб та усунув несправність на місті зупинки ТЗ.
З аналізу таких обставин вбачається, що позивач фактично керував транспортним засобом з причепом у якого не працювали задні габаритні ліхтарі, як те передбачено п.п. 19.1 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Склад правопорушення є формальним, тобто для наявності об'єктивної сторони необов'язкове настання суспільно-небезпечних наслідків. Відтак правопорушення вважається вчиненим з моменту виникнення його об'єктивної сторони, а саме з моменту руху ТЗ з непрацюючими задніми габаритними ліхтарями всупереч вимогам п.п. 19.1 «в» ПДР.
Розгляд справи був проведений у відповідності до вимог чинного законодавства, поліцейським взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП сержантом поліції Лопатою В.С. було взято до уваги та розглянуто всі наявні в матеріалах справи докази відповідно до ст.251, 252, 268 КУпАП, та прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Під час розгляду справи позивачу було належним чином повідомлені і роз'яснені його права і обов'язки, передбачені ст. 268, 307, 308 КУпАП та ст.63 Конституції України.
У відповідності до законодавства, розглянувши справу у присутності позивача, поліцейським у порядку ч.1 ст.283 та п.1 ч.1 ст.284 КУпАП було винесено постанову по справі про накладення адміністративного стягнення в межах санкції передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, а саме штраф у сумі 425 грн.
Прохав відмовити у задоволені позову, у зв'язку із службовою зайнятістю прибути на розгляд справи не представляється можливим, тому прохав провести розгляд справи без його участі за наявними у справі доказами та поясненнями (а.с.9-12).
24.06.2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з поясненнями, в яких посилався на те, що як зазначалось ним у позовній заяві, згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Як випливає із змісту ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 та 280 КУпАП.
За таких умов, обов'язковою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях вини або бездіяльності.
Згідно з підпунктами «а» та «б» п.2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу, а також стежити за таким технічним станом. На виконання вимог ПДР перед виїздом ним було перевірено технічний стан транспортного засобу, у тому числі і працездатність габаритних вогнів на причепі, при цьому, час від часу він перевіряв їх працездатність у ході руху. Однак, враховуючи те, що ПДР не встановлюють чіткі інтервали часу для перевірки технічного стану транспортного засобу, він не міг передбачити у який саме час станеться роз'єднання контактів габаритних вогнів між причепом та автомобілем.
Звертає увагу суду на той факт, що тимчасова несправність належного йому транспортного засобу сталася не з його вини, а внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття по на трасі М-12 (686 км 200 м), на якій в даний час відбувалися дорожні ремонтні роботи у рамках програми «Велике будівництво», про що свідчить запис на диску (наданий відповідачем) та запис на диску (наданий ним).
Відсутність його вини вчиненні адміністративного правопорушення означає відсутність у його діях складу (зокрема суб'єктивної сторони). Однак, не дослідивши факт наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, Відповідачем, у порушення вимог ст.280 КУпАП, прийнято оскаржувану постанову (а.с.25).
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином, подав 13.07.2021 року заяву, в якій прохав справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.26).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином, 11.06.2021 року подав відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позову, прохав справу розглянути у відсутність представника.
Тому суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.
У відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлені наступні обставини у справі.
10.05.2021 року постановою серії ЕАН №4188886 поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП сержанта поліції Лопата В.С. притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що 10.05.2021 року о 23:12 на 686км 50м а/д М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЛАДА 217130», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом НОМЕР_2 , на якому в темну пору доби не працювали задні габаритні ліхтарі, чим порушив п.п.19.1 «в» ПДР України, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. (а.с.3).
Позивач зазначає, що рухаючись по трасі М-12 (686 км 200 м), на якій на відбуваються дорожні ремонтні роботи, він був зупинений поліцейським, на момент його зупинки технічний стан транспортного засобу був у відмінному стані, однак, у зв'язку з незадовільним станом дорожнього покриття вищевказаного відрізку автошляху, на під'єднаному до автомобіля причепі відійшла розетка, що стало наслідком тимчасової несправності задніх габаритних вогнів на причепі. У ході розмови з поліцейським позивач пояснив останньому ситуацію і в його присутності усунув зазначену тимчасову несправність, про що свідчить відеозапис.
Крім того, посилався на те, що на виконання вимог ПДР перед виїздом ним було перевірено технічний стан транспортного засобу, у тому числі і працездатність габаритних вогнів на причепі, при цьому, час від часу він перевіряв їх працездатність у ході руху, однак, враховуючи те, що ПДР не встановлюють чіткі інтервали часу для перевірки технічного стану транспортного засобу, він не міг передбачити у який саме час станеться роз'єднання контактів габаритних вогнів між причепом та автомобілем.
Тому позивач свою вину у вчиненому правопорушенні не визнає, вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, так як в його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Представник відповідача визнав обставини справи, зазначені позивачем щодо усунення ним несправності на місці зупинки транспортного засобу, однак вважає постанову законною, а вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також, у відзиві зазначається про накладення штрафу в розмірі 425 грн., але зі змісту самої постанови встановлено, що штраф складає 510 грн..
При вирішенні справи суд керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Так, частиною 2 ст.122 КУпАП за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів , передбачена відповідальність у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, відповідно до підпункту «в» пункту 19.1 ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі.
Відповідно до ст.222 КУпАПоргани Національної поліції розглядають зокрема справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, (зокрема частина друга статті 122).
Частиною 2 ст.222 КУпАПпередбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст.245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас ч.5 ст.258 КУпАПпередбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно п.4 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 року №1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених зокрема ч.2 ст.122 КУпАП.
Згідно п.2 Розділу ІІІ вищевказаної Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч.2 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно п.5 Розділу ІІІ вищевказаної Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до пунктів 8-10 Розділу ІІІ вищевказаної Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП). Якщо при складанні протоколу (якщо складення протоколу передбачається КУпАП) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не була належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи, їй за місцем проживання (перебування), роботи надсилається повідомлення про запрошення до підрозділу поліції (додаток 4) на розгляд справи. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу IV вищевказаної Інструкції розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Згідно пунктів 5, 6 Розділу ІV вищевказаної Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. За наявності технічної можливості після винесення постанови в електронній формі у вигляді стрічки на мобільному логістичному пристрої відображається двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП). Постанова набирає законної сили після її вручення особі, або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленими статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, перевіряючи законність та обґрунтованість винесеної постанови, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, не доведена, тому відсутні підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до п.2.3 а), б) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Позивачем на виконання вказаних вимог ПДР перед виїздом було перевірено технічний стан транспортного засобу, у тому числі і працездатність габаритних вогнів на причепі, при цьому, час від часу він перевіряв їх працездатність у ході руху. Однак, враховуючи те, що ПДР не встановлюють чіткі інтервали часу для перевірки технічного стану транспортного засобу, він не міг передбачити у який саме час станеться роз'єднання контактів габаритних вогнів між причепом та автомобілем.
Відповідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як випливає із змісту ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що тимчасова несправність габаритних вогнів на причепі сталася не з вини позивача, а внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття по на трасі М-12 (686 км 200 м), на якій відбувалися дорожні ремонтні роботи у рамках програми «Велике будівництво», про що свідчить записи на дисках, наданих сторонами.
Таким чином, суд доходить висновку, що поліцейським при розгляді справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу не з'ясовано всі обставини, передбачені статтями 247, 280 КУпАП, у зв'язку з чим безпідставно та неправомірно винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, з огляду на те, що порушення вимог п.19.1 в) ПДР України сталося не з вини ОСОБА_1 , і після виявлення вказаного порушення останнє ним самостійно усунуто шляхом під'єднання контактів габаритних вогнів між причепом та автомобілем, яке від'єдналось через проведення ремонтних робіт на дорозі.
Також суд враховує те, що під час розгляду справи про вказане адміністративне правопорушення поліцейським в порушення вимог ст.268 КУпАП не забезпечено право позивача при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, про що останній заявив у позові.
Крім того, суд вважає, що позивачем пропущено строк подання позовної заяви щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності з поважних причин, з огляду на те, що оскаржувану постанову від 10.05.2021 року позивач отримав поштою 19.05.2021 року після звернення 13.05.2021 року до УПП в Кіровоградській області, а до суду позивач звернувся 21.05.2021 року, тобто на наступний день після спливу строку на її скарження, а тому суд враховуючи заяву позивача вважає за можливе поновити йому строк на оскарження постанови.
А тому суд відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності скасовує рішення суб'єкта владних повноважень і закриває справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
А тому судові витрати позивача у виді судового збору в сумі 454 грн., які підтверджені документально квитанцією, необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 94, 99, 139, 229, 241-246, 250-251, 255, 286, 293, 295 КАС України суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4188886 від 10.05.2021 року - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №4188886, винесену 10.05.2021 року поліцейським взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Кіровоградській області сержантом поліції Лопата В.С., про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАПу виді штрафу в розмірі 510 грн.
Справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_4 , судові витрати у виді судового збору в сумі 454 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Ю. Бутусова 22Б).
Повний текст рішення складено 15.07.2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. О. Романько