Справа № 310/3141/21
2-а/310/48/21
Іменем України
13 липня 2021 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Білоусової О.М.,
за участі секретаря судового засідання - Зозулі В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську адміністративний позов ОСОБА_1 адвоката Линик Світлани Вікторівни до Чернігівського ВП Бердянського відділу ГУНП в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
15 квітня 2021 року позивач через свого представника звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського ВП Бердянського відділу поліції Головного управління Національної поліції про скасування постанови Чернігівського відділу поліції Бердянського відділу Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області серії ЕАН № 4009495 від 02 квітня 2021 року, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп. за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена без дослідження жодного доказу та в порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Зазначає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4009495 від 02.04.2021 року не містить пункту Правил дорожнього руху, який порушив ОСОБА_1 , оскільки має лише посилання на розділ 22 Правил дорожнього руху «Перевезення вантажу».
Також, вказує, що поліцейський не навів посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, на підставі яких зроблено висновок, що вчинено правопорушення передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Вважає, що оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення та просить скасувати її.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі, в якій позов підтримали, просили задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений неодноразово належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв не надав. Також матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, які були витребувані ухвалою від 20.04.2021 року у Чернігівського ВП Бердянського відділу поліції Головного управління Національної поліції відповідачем не надано. Відзив не надав.
Дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи надані у справі докази, суд дійшов висновку про наступне.
Як вбачається з копії постанови серії ЕАН № 4009495 від 02 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 , 02 квітня 2021 року о 14 годині 05 хвилин, в с. Довге, Чернігівський район, Запорізької області по автомобільній дорозі «Чернігівка-Богданівка», керуючи транспортним засобом Iveco, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив керування вантажним автомобілем, перевозивши вантаж фактичною масою понад 39 тон 940 кілограм, дорогою загального користування місцевого значення, чим порушив вимоги п. 22 ПДР України - порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, за що притягнутий до адміністративної відповідальності та на нього накладено адміністративний штраф в сумі 510 грн. 00 коп.
Відповідно дост. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зіст. 19 Конституції Україниоргани державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Частиною 3 ст.2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідними органами на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та Законами України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.ст. 72-76 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків. Докази суду надають учасники справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Статтею 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігння правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів. Що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п.1ст 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Крім того, обставини справи, викладені в позовній заяві є послідовними та не спростовані доводами відповідача.
Разом з тим, в постанові про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.132-1 КУпАП має бути зазначено, які саме пункти Правил дорожнього руху порушені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте у даній постанові посилання на конкретний пункт Правил відсутні.
Відсутні належні та допустимі докази та посилання в постанові щодо виду і моделі вантажного автомобіля, яким керуав позивач.
Дослідивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у справі належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, у зв'язку з чим постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є необґрунтованою.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, що є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оспорювану постанову про притягнення ОСОБА_2 не можливо вважати правомірною, оскільки під час її прийняття не дотримані всі необхідні вимоги ст.ст.251,258,268,280,283 КУпАП, що суперечить ст. 2 КАС України.
За таких обставин, постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До позовної заяви позивачем додано квитанцію, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 454,00 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з відповідача.
За правилами ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката; розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).
Позивачем надано договір про надання правової допомоги від 12.04.2021, акт розрахунку витрат за послуги адвоката та виконанні роботи від 12.04.2021 та квитанцію від 12.04.2021 про отримання, згідно з якими розмір витрат на правову допомогу склав 1500,00 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у сумі 1500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 122, 123, 139, 241-246, 288, 289, 371 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 адвоката Линик Світлани Вікторівни до Чернігівського ВП Бердянського відділу ГУНП в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАН № 4009495 від 02 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.132-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Матросова, 29, м. Запоріжжя, 69057, ідентифікаційний код 40108688) на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп. (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Суддя Бердянського міськрайонного суду
Запорізької області О. М. Білоусова