Справа № 308/8667/21
14 липня 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Дегтяренко К.С.,
за участю секретаря судового засідання - Чейпеш В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
встановив:
08 липня 2021 року ОСОБА_1 , звернулася в суд із заявою, де заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що з 17 квітня 1997 року я та, ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі та проживали за адресою АДРЕСА_1 . Під час спільного проживання з ОСОБА_2 останній постійно піднімав на мене руку, висловлювався нецензурною лайкою, завдавав мені тілесні ушкодження внаслідок чого я декілька разів викликала поліцію, що фіксувала вказані обставини. Постійні побиття з боку ОСОБА_2 стали підставою розриву. 08.04.2015 року рішенням Ужгородського місьрайонного суду шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 17.04.1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради під актовим записом № 135 розірваний, справа 308/2547/15-ц. Втім ОСОБА_2 все рівно не залишає мене у спокої: весь час переслідує, проживає в сараї, що знаходиться в дворі нашого будинку, я не можу спокійно ,без сварок зайти в квартиру.
На її заяви від квітня 2021 року до поліцї відносно ОСОБА_2 складено два протоколи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП та застосовано два термінові заборонні приписи, 05.06.2021 року прийнято і зареєстровано заяву про кримінальне правопорушення
Заявник вважає, що зазнала домашнього насильства, та необхідно просити суд застосувати обмежувальний припис на строк в шість місяців з правом подальшого продовження його дії.
На підставі викладеного, заявник просить суд:
-заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 у дворі та квартирі за адресою АДРЕСА_1 ;
-заборонити наближатися на визначену відстань до місця проживання( перебування) навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою.
-усунути перешкоди в користуванні майном, що є об'єктом особистої приватної власності ОСОБА_3 (батько заявниці).
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даною заявою, розгляд справи постановлено проводити в порядку окремого провадження та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.07.2021 року о 13.30 год. у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Заінтересована особа ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання тексту судової повістки, про причини неявки не повідомлено, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності заявника та заінтересованої особи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
З 17 квітня 1997 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі та проживали за адресою АДРЕСА_1 . Під час спільного проживання з ОСОБА_2 останній постійно піднімав на руку на дружину, висловлювався нецензурною лайкою, завдавав тілесні ушкодження внаслідок чого декілька разів викликалася поліція, що фіксувала вказані обставини.
Постійні побиття з боку ОСОБА_2 стали підставою розриву. 08.04.2015 року рішенням Ужгородського місьрайонного суду, шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 17.04.1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради під актовим записом № 135 розірваний, справа 308/2547/15-ц. Втім ОСОБА_2 все рівно не залишає колишню дружину у спокої: весь час переслідує, проживає в сараї, що знаходиться в дворі будинку, ОСОБА_1 не може спокійно, без сварок зайти в квартиру.
Відносно ОСОБА_2 складено два протоколи про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП та застосовано два термінові заборонні приписи,
05.06.2021 року прийнято і зареєстровано заяву про кримінальне правопорушення
Порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису визначений главою 13 розділу ІV «Окреме провадження» ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», визначено перелік осіб на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання серед яких - особи, які мають спільну дитину (дітей).
Предметом доказування є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
Звертаючись до суду із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , заявник посилається на те, що останнім вчинялися та вчиняються щодо заявника фізичне насильство.
Відповідно до положень п. п. 3, 6, 7, 8, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи; кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» постраждала особа має право на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» постраждала дитина має всі права постраждалої особи, реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров'я, інтелектуального та фізичного розвитку. Звернення та повідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно дітей приймаються і розглядаються згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Аналізуючи зазначені норми законодавства, а також викладені ОСОБА_1 у заяві обставини, дії ОСОБА_2 по відношенню до заявника та їх дітей є проявом психологічного насильства.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
За приписами ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Наявність чи відсутність ризиків в поєднанні з доведеним фактом вчинення особою домашнього насильства є основною і фактично єдиною підставою для застосування чи не застосування обмежувального припису.
При цьому «оцінка ризиків» та «наявність ризиків» - є основними обставинами, які повинні бути встановленні судом для ухвалення законного та обґрунтованого рішення в справах про видачу обмежувального припису.
Частиною 1 ст. 270 ЦК України визначено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює одну з фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Вона категорично забороняє без будь-яких винятків катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та покарання без огляду на обставини чи поведінку потерпілого, що висвітлюється у рішенні ЄСПЛ «A.V. v. Ukraine», n. 68177, «Enea v. Italy» [GC], n. 55182, «Idalov v. Russia» [GC], 91183.
Практика Європейського суду з прав людини у рішенні «Ireland v. the UK» наголошує на тому, що таке, що принижує гідність, поводження або покарання передбачає знущання, які мають викликати у жертви почуття страху, страждання і почуття власної неповноцінності, а також принизити її гідність.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права (рішення Європейського суду з прав людини «Chahal v. the UK», n. 145).
З матеріалів справи вбачається, що заявник та її дитина є постраждалими від дій заінтересованої особи, що мають ознаки домашнього насильства.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: терміновий заборонний припис стосовно кривдника; обмежувальний припис стосовно кривдника; взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Суд розцінює вищенаведені дії ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_1 як прояв фізичного насильства.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Враховуючи надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства фізичного характеру щодо заявника, у зв'язку із цим заява про видачу обмежувального припису підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно з ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника (ч. 2 ст. 350-8 ЦПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 76-81, 259, 263-265, 350-5, 350-6, 350-8, 354, 355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - задовольнити повністю.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , строком на 6 (шість) місяців, яким визначити такі заходи тимчасового обмеження:
заборонити перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 );
заборони наближатися на п'ятдесят метрів до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: : АДРЕСА_1 ), зокрема: квартири за адресою: : АДРЕСА_1 ;
-усунути перешкоди в користуванні майном, що є об'єктом особистої приватної власності ОСОБА_3 (батько заявниці).
Про ухвалене рішення повідомити уповноважений підрозділ Ужгородського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Закарпатській області (вул. Гагаріна, 10а, м. Ужгород, Закарпатська область), для взяття ОСОБА_2 , відносно якого видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчий комітет Ужгородської міської ради (пл. Поштова, 3, Ужгород, Закарпатська область).
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Заявник: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1
Суддя Дегтяренко К.С.