Справа № 307/2050/21
Провадження № 2/307/560/21
14 липня 2021 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Сойми М.М., за участю секретаря с/з Ваш Е.О., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Варги Д.Д., відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що шлюб з відповідачем укладено 18 лютого 2017 року та зареєстровано у виконкомі Ганичівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за актовим записом №9. Від даного шлюбу у них народилася одна дитина: син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та знаходиться на її вихованні та на її повному утриманні. Сімейне життя з відповідачем не склалось, через відсутність взаєморозуміння та розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки, що в кінцевому результаті це призвело до припинення шлюбних відносин. Разом не проживають та не підтримують сімейних відносин вже півтора роки.Примирення і збереження не бажає та воно є недоцільним, оскільки суперечить їх інтересам, а тому, просить шлюб, укладений між нею та відповідачем, розірвати. Крім цього, зазначає, що відповідач не надає ніякої матеріальної допомоги на утримання сина, жодним чином не турбуєься про його матеріальне становище та не бере участі в його вихованні, тобто ухиляється від покладеного на нього ст..180 Сімейного кодексу України батьківського обов'язку щодо утримання дитини, а тому вона змушена звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів. Відповідач постійного місця праці немає, виїзджає на заробітки за кордон, однак отримуваний там дохід в цілях уникнення визначеного законом обов'язку щодо утримання дитини приховує. Крім того, стан здоров'я відповідача задовільний, він молодий за віком та інших непрацездатних осіб на утриманні немає, а тому вважає, що він спроможний сплачувати аліменти у визначеній нею сумі. Просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Варга Д.Д. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, при цьому пояснив, що разом не проживають півтора роки, він працює в Чехії, згідний сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 2500 гривень. Проти задоволення позову не заперечив.
Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 лютого 2017 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано у виконкомі Ганичівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за актовим записом №9 (а.с.8).
Відповідно до свідоцтва про народження дитини: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю значиться позивач у справі ОСОБА_1 , а батьком - відповідач у справі ОСОБА_2 (а. с. 9).
Згідно статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого звязку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що подружнє життя між сторонами не склалося. Про це свідчать ті обставини, що вони сімейних стосунків не підтримують та разом не проживають. Обоє наполягають на розірванні шлюбу.
Враховуючи наведене, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.
Неповнолітня дитина: син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на утриманні у позивачки, що підтверджено відповідачем в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1ст. 184 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст. 182 СК України).
Визначаючи розмір аліментів в твердій грошовій сумі, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача на утримання двох неповнолітніх дітей, суд враховує матеріальний стан позивача та відповідача, стан їх здоров'я.
Позивачем доведено необхідність стягнення з відповідача на її користь в твердій грошовій сумі аліментів на утримання неповнолітньої дитини, позаяк відповідач є працездатним, молодим за віком, а тому спроможний і зобов'язаний відповідно до вимог ч.2 ст.150 СК України надавати кошти на утримання двох неповнолітніх дітей.
Статтею 184 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається судом за заявою платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача щомісячно аліменти у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2500 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з 17 червня 2021 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд визнав за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу на один місяць.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати у сумі 908, 40 гривень та судові витрати в розмірі 908, 00 гривень на користь держави.
Керуючись ст.ст.5, 12, 81, 141, 209, 223, 247, 263, 265, п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, ст. ст.56, 84, 105, 110, 112, 115, 150, 180, 181, 182, 184 СК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 18 лютого 2017 року та зареєстрований у виконкомі Ганичівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за актовим записом №9 - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2500 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з 17 червня 2021 року.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 908, 00 гривень (Дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908, 00 гривень (Дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 16 липня 2021 року.
Головуюча суддя : М. М. Сойма