Справа № 298/581/21 Провадження № 1-кп/304/272/2021
16 липня 2021 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву судді ОСОБА_5 про самовідвід у розгляді клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021078070000053 від 15 травня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
після визначення підсудності із Закарпатського апеляційного суду на розгляд Перечинського районного суду Закарпатської області надійшла заява судді ОСОБА_5 про самовідвід у розгляді клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Суддя ОСОБА_5 як головуюча у розгляді клопотання про застосування відносно неповнолітнього ОСОБА_6 примусових заходів виховного характеру, подала до канцелярії Великоберезнянського районного суду заяву про самовідвід через те, що як вбачається з ухвали від 19 травня 2021 року вона як слідчий суддя розглядала клопотання начальника сектору дізнання відділення поліції № 2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про арешт майна, а відтак відповідно до вимог ст. 75, 76 КК України заявляє самовідвід.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 проти задоволення заяви про самовідвід судді не заперечила.
Неповнолітній ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, однак його захисник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні вказану заяву підтримав.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, необхідні для розгляду заяви про самовідвід, суд приходить до такого висновку.
Як видно із приписів частин 1, 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом….
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об'єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
У судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 від 19 травня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021078070000054 від 15 травня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, вжито заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та накладено арешт на шкіряний браслет з металевими латинськими літерами «DIESEL» (а. с. 24-26).
Того ж дня постановою прокурора про об'єднання кримінальних проваджень, матеріали вказаного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021078070000054 від 15 травня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у відповідності до ч. 1 ст. 217 КПК України були об'єднані в одне провадження з матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021078070000053 від 15 травня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за № 12021078070000053, в якому наразі і розглядається заява про самовідвід (а. с. 16-17).
Згідно вимог ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
Жодний факт, яким створюється навіть підозра втручання у процес правосуддя, не повинен мати місце.
Сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та неупередженості суддів при розгляді даної справи, а відтак у майбутньому стане причиною недовіри до об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.
Другим показником Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
Враховуючи наведене та з метою виключення будь-яких сумнівів учасників процесу у об'єктивності, неупередженості, законності та обґрунтованості вирішення справи, а відтак і правосудності судового рішення, з метою гарантування виключення будь-якого сумніву стосовно безсторонності головуючої, недопущення в подальшому невірного сприйняття сторонами судового рішення, а також для забезпечення ефективності розгляду даної справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 76, 80-82, 369-372 КПК України, суд
заяву судді ОСОБА_5 про самовідвід у розгляді клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 примусових заходів виховного характеру - задовольнити.
Справу направити до Великоберезнянського районного суду для виконання вимог статті 35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1