Справа №265/6211/20
Провадження №2/265/219/21
14 липня 2021 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Вайновського А. М., при секретарі судового засідання Гавшиної А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Комунального підприємства “Комунальник” про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення надмірно сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди-
Представник заявника Данилевська А.Д., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства “Комунальник” про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення надмірно сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є внутрішньо перемішеною особою, тимчасово зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На початку 2019 року за адресою фактичного місце проживання вона отримала лист від КП “Комунальник” щодо надання власником відомостей про наявну кількість мешканців в спірній квартирі, також була надіслана квитанція про наявну заборгованість з травня 2018 року в розмірі 110 гривень. ОСОБА_3 , яка є власником вказаної квартири за її (позивача) рахунок сплатила заборгованість.
03 липня 2019 року вона звернулася до відповідача з листом щодо роз'яснення підстав стягнення оплати за користування послуг на вивезення сміття. 09 липня 2019 році позивач отримала відповідь №925 від 09.07.2019 року від відповідача з роз'ясненням, що згідно Законів України “Про відходи”, “Про житлово-комунальні послуги”, “Про благоустрій населених пунктів”, постановою КМУ “Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів” від 10.12.2008р. № 1070, рішеннями органів місцевого самоврядування м. Маріуполя тощо відповідач правомірно утримує зазначену оплату, а також зазначив розмір комунальної послуги з поводження з побутовими відходами з 01.07.2019 року для упорядкованих будинків складає 15,45 грн. З травня 2019 року по 08.01.2020 року позивач не отримувала адресну грошову допомогу для покриття витрат на оплату житлово-комунальних послуг.Вважаю неправомірними дії Комунального підприємства “Комунальник”, щодо нарахування ОСОБА_1 плати за користування послугами з поводження житлово-побутовими відходами за період з 01.05.2018 року по сьогоднішній день. Просить суд стягнути з відповідача 253,21 гривні які надмірно сплачені нею, а також 5000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди, яка полягає в отриманні листа-погрози після якого у неї погіршився стан здоров'я, вона потребувала лікування та звернулася до лікарні за місцем своєї реєстрації, а саме в м. Макіївки. Вважає, що діями відповідача їй спричинено душевні страждання, що вплинули на стан її здоров'я.
Ухвалою суду від 05 жовтня 2020 року було відкрито провадження по справі у порядку спрощено провадження з викликом сторін.
В матеріалах справи від позивача ОСОБА_1 та від її представника ОСОБА_2 мається клопотання про слухання справи за їх відсутності, на задоволені позовних вимог наполягають.
17 грудня 2020 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, згідно якого, відповідач просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючи на те що відповідно до ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” та п.20.(8) типового Договору з про надання послуг з поводження з побутовими відходами, що укладається з власниками житла, власник особового рахунку зобов'язаний інформувати виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб які постійно проживають у житлі споживача/власника, у випадку та в порядку передбачених договором і несе відповідальність за достовірність наданих даних щодо кількості мешканців, що передбачає необхідність внесень своєчасних змін кількості зареєстрованих осіб протягом одного місяця. 11 березня 019 року надані споживачем документи власником ОСОБА_3 житлового приміщення за особовим рахунком № НОМЕР_1 , а саме довідку яка підтверджує факт внутрішнього переміщення та взяття на облік внутрішньо перемішеної особи. Згідно довідки від 14.04.2017 року №0000178899 ОСОБА_1 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . КП “Комунальник” згідно наданих документів збокуквартиронаймача, відповідно до законодавства, здійснив перерахунок по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( ОСОБА_3 ) на чотирьох осіб, які фактично мешкають за вказаною адресою. Оплата від власника надходять в повному обсязі, яких-небудь заперечень по кількості фактично мешкаючи за вище вказаною адресою не висувалось. Підтверджень, що саме ОСОБА_1 сплачує комунальні послуги не мають. Що стосується стягнення моральної шкоди, для встановлення моральної школи необхідна наявність чотирьох юридичних ознак в їх сукупності для того, що б у особи, яка заподіяла моральну шкоду, виник обов'язок його відшкодувати. Серед них: наявність моральної шкоди, протиправне поведінка особи, яка заподіяла моральну шкоду, причинний зв'язок між поведінкою особи і заподіянням шкоди, вина особи, яка заподіяла моральну шкоду. При розгляді вимог про компенсацію моральної шкоди необхідно встановити/довести, яке право було порушено, чи було порушення значним, а також визначити наявність і вид вини відповідача (умисел або необережність), інші істотні обставини в залежності від характер правопорушення. Розмір моральної шкоди повинен визначатися залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого/позивача або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини заподіювана шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Мін'юст рекомендує звертати на стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Надана Довідка МСЕК від 13.09.2011р підтверджує наявність у ОСОБА_1 з 01.08.2011 року групи інвалідності, але надана позивачем Довідка не може свідчити про спричинені моральні страждання.
14 липня 2021 року від представника позивача ОСОБА_4 (яка діє на підстав довіреності) надійшла заява про слухання справи за її відсутності, на задоволені позову ОСОБА_1 наполягає.
14 липня 2021 року від представника відповідача ОСОБА_5 (який діє на підстав довіреності) надійшла заява про слухання справи за його відсутності, в задоволені позову просить відмовити в повному обсязі, враховуючи наданий відзив на позов.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.5 та 6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно довідки від 14 квітня 2017 року №0000178899 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно оборотної відомості та сплачених платівок, особовий рахунок № НОМЕР_1 (адреса АДРЕСА_1 ) відкритий на квартиронаймача - ОСОБА_3 , серед наймачів ОСОБА_1 не значиться.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо) та на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків, послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.
Приписами п.6 ч.1 ст.1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” надано визначення поняттю індивідуального споживача, згідно якого індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно ст.7, 8 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг із зобов'язанням оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом, а виконавець зобов'язується забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг.
Частиною 1 ст.9 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Приписами ст.322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМУ №572 від 08.10.1992 (в редакції постанови від 24.01.2006 № 45) саме власник та наймач (орендар) квартири, серед іншого, зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як встановлено ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
За умовами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З боку позивача суду не надано доказів, які б підтверджували право власності на кв. АДРЕСА_2 , більш того особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ОСОБА_3 , яка безпосередньо та вчасно сплачує послуги КП “Комунальник”, заборгованість відсутня. Саме на ОСОБА_3 згідно закону та договору покладається обов'язок щодо сплати вартості наданих комунальних послуг, а ніяк не на позивача ОСОБА_1 , яка не є стороною в правовідносинах, що виникли між КП “Комунальник” та ОСОБА_3 з приводу надання комунальних послуг.
Таким чином, вимоги позивача ОСОБА_1 до КП “Комунальник” про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення надмірно сплачених коштів не ґрунтуються на положеннях ст.4 ЦПК України: позивачем не наведено жодних даних щодо порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів з боку відповідача.
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди є похідними від позовних вимог про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення надмірно сплачених коштів, а тому суд враховуючи відсутність підстав для задоволення основних вимог не знаходить підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди.
У відповідності до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України, враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, в задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі, судові витрати компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Комунального підприємства “Комунальник” про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення надмірно сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України.
Повний текст судового рішення складений 14 липня 2021 року.
Відомості про сторін:
Позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце мешкання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Комунальне підприємство «Комунальник», юридична адреса: вул. Набережна 18, ЄДРПОУ 32164402.
Суддя