Справа № 263/3342/21
Провадження № 2/263/1411/2021
16 липня 2021 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Кияна Д.В., за участю секретаря судового засідання Рябова С.М., у відсутності сторін, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
У березні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначив, що він є власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , в якій також зареєстрований ОСОБА_2 однак останній не проживає за вказаною адресою з моменту реєстрації. Відповідач в оплаті комунальних послуг участі не бере, його особистих речей в будинку не має. У зв'язку з чим позивач просить суд його позовні вимоги задовольнити.
Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву у передбаченому законом порядку до суду не надав.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 31.05.2021 відкрито провадження у вказаній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
У порядку, передбаченому ст. 279 ЦПК України, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні за участю осіб до суду не надходило.
Суд розглянув справу в порядку ч.5 ст. 279 ЦПК України, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та за відсутності клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.
При цьому, позивач та представник позивача надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові, просили їх задовольнити у повному обсязі.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 4232 від 29.09.2011 на праві приватної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що також підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 07.10.2011 № 31575923.
Згідно з інформацією про кількість зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої Управлінням з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 31.10.2019 № 060-13.07-05264 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано 2 особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно з довідкою, виданою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старта» від 27.10.2019, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 не проживає з моменту прописки.
Враховуючи, що квартира є власністю позивача, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення ст. ст. 383, 405 ЦК України, ст. ст. 64, 150, 156 ЖК Української РСР.
Відповідно до вимог статей 319, 391 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК Української РСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Частиною першою статті 156 ЖК Української РСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла чи законом.
Отже, положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК Української РСР регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім'ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад один рік.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач добровільно не припиняє своєї реєстрації, тим самим порушує право позивача користуватись та розпоряджатись майном на свій власний розсуд, суд дійшов до висновку, що є підстави для визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач не наполягав на стягненні з відповідача сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви до суду, тому суд вважає недоцільним вирішувати питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.
На підставі ч.1 ст. 319, ст. 391 ЦК України, ст.ст. 150, 163 ЖК Української РСР, керуючись ст.ст. 12,13, 141, 206, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення, шляхом подачі її безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторони:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Д.В. Киян