16.07.2021 227/1729/21
(заочне)
16 липня 2021 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі
Головуючого судді Левченка А.М.,
за участю
секретаря судового засідання Черкасової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В квітні 2021 року, позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення права користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на цей час в квартирі прописана позивач та її донька ОСОБА_2 , яка більше року не проживає за вказаною адресою, що перешкоджає позивачу вільно володіти та розпоряджатися її власністю, зокрема здійснити продаж належної їй квартири. Щодо причин відсутності за місцем мешкання відповідача, позивач у позові пояснює, що зі слів її доньки, остання переїхала на постійне місце проживання до РФ.
Позивач в судове засідання не прибула, звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи без її участі, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання рекомендованим листом судової повістки за адресою їх реєстрації, які повернулися до суду без вручення з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши факти та відповідні їм правовідносини дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також свідоцтво про право на спадщину за законом. Отже, позивач є одноосібним власником вказаної квартири, як такий, що набув право власності на неї в порядку спадкування.
Відповідно до довідки про склад сім'ї № 482 від 20.04.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані позивач та її донька ОСОБА_2 .
Згідно Акту обстеження № 305 від 23.04.2021 року, виданого ПП “Білицька ремонтно-експлуатаційна служба”Надія”, за підписом сусідів, вбачається, що ОСОБА_2 за вказаною адресою не мешкає з 2017 року.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно ст. 317 ЦК України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.ст.386, 391 ЦК України, власник має право звертатися до суду за захистом свого права власності перед іншою особою та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зміст ст. 405 ЦК України передбачає, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право користування цим житлом. Право користування житлом втрачає член сім ' ї власника у разі відсутності без поважних причин понад один рік.
Позивачем доведено, що відповідач не мешкає в житловому приміщенні, за адресою: АДРЕСА_1 , а тому, повинен бути визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності його понад встановлені законодавством строки.
Таким чином, суд вважає, що згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України відповідач втратив право користування спірним житловим приміщенням внаслідок тривалої відсутності, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 12, 76 - 81, 141, 247, 258-259, 265, 280, 281 ЦПК України суд, -
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду, або через Добропільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя А.М. Левченко
16.07.2021