ун. № 759/9340/21
пр. № 3/759/3977/21
23 червня 2021 року м. Київ
суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновська О.В. розглянувши матеріали, які надійшли з ГУ ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця Запорізької обл., с. Біленьке, громадянина України, працюючого директором комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 5" проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , будучи директором комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 5" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинив правопорушення ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: п. 198.6 ст.198 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту та суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового)и періоду в декларації з ПДВ за січень 2021 року на суму 2049 грн 00 коп., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з'явився. Жодних клопотань на адресу суду не надходило.
Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1631 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол № 303/26-15-04-15-22 про адміністративне правопорушення від 29.04.2021, складений стосовно ОСОБА_1 ; копію наказу № 198/к від 31.01.2020 про прийняття на роботу; копію акту № 22200/ж5/26-15-04-15-18/185028 від 22.03.2021 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість КНП "КМКЛ № 5" за січень 2021 суддя прийшла до висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 1631 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення в межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 1631 КУпАП.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а відтак з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ч.1 ст.163-1, ст. 40-1, ст.ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про судовий збір", суддя,-
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя: О.В. Ул'яновська