про відмову у відкритті касаційного провадження
15 липня 2021 року
м. Київ
справа № 580/614/20
адміністративне провадження № К/9901/21375/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року (колегія у складі Вівдиченко Т.Р., Кобаля М.І., Мєзєнцева Є.І.)
у справі № 580/614/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області; відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії у розмірі 90 % від розміру заробітної плати, чинної на час здійснення перерахунку;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Черкаській області нарахувати з 01.01.2019 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-XII) в редакції станом на час призначення пенсії, у розмірі 90 % від заробітної плати, що визначена у висновку експертного дослідження від 21.01.2020 № 12/20-23, без обмежень граничного розміру заробітної плати і граничного розміру пенсії та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2019 до моменту здійснення перерахунку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 (суддя Рідзель О.А.) позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 % від розміру заробітної плати, чинної на час здійснення перерахунку;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Черкаській області перерахувати та виплатити з 22.01.2019 призначену ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789- XII (в редакції станом на час призначення пенсії) у розмірі 90 % від розміру заробітної плати, що визначена у висновку експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (Черкаське відділення) від 21.01.2020 № 12/20-23, без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 22.01.2019 до моменту здійснення перерахунку;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;
- стягнено за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Черкаській області на користь ОСОБА_1 відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 420,40 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.03.2020, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову:
- зобов'язано ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VІІ) на підставі довідки Прокуратури Тернопільської області від 08.02.2021 № 21-12-21, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою пенсією з 13.12.2019.
09.06.2021 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, що 11.06.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на висновки Верховного Суду, сформульовані у рішення від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18, від 12.11.2019 у справі № 360/1428/17, від 03.05.2018 у справі № 308/11498/16; зазначає, що ефективне поновлення його прав можливе у разі зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та виходячи з розміру місячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру.
Ухвалою Верховного Суду від 14.10.2021 касаційну скаргу було залишено без руху.
30.06.2021 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла квитанції від 24.06.2021 № 1020857471 у розмірі 1 696,60 грн.
Отже, скаржник усунув недолік, який слугував підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржується дії (бездіяльність) Пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії.
За предметом спору ця справа не належить до категорії справ, що підлягають розгляду виключно за правилами загального провадження (ч. 4 ст.12 КАС України).
Тому, Черкаський окружний адміністративний суд в ухвалі від 28.02.2021 про відкриття провадження обґрунтовано вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Проте, ОСОБА_1 у касаційній скарзі не обґрунтовує винятковість цієї справи, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах Законів № 1789- XII, № 1697-VІІ та не визначає проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб'єктів подібних правовідносин.
Тому, Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики та не вбачає обставин, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції відповідно до висновку щодо перерахунку пенсій прокурорів відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ або ст. 86 Закону № 1697-VII після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019, викладеного у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі № 560/2120/20, який зводиться до того, що питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Також слід зазначити, що ОСОБА_1 покликається на нерелевантні рішення Верховного Суду від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18, висновки у якому стосувалися зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»", та постанову Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 360/1428/17, в якій викладено висновок щодо застосування обмежень максимального розміру при нарахуванні та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення, призначеного згідно із Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення». Тобто, такі висновки сформульовані у неподібних правовідносинах та за іншого правового регулювання.
Постанова Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 308/11498/16, на яку посилається скаржник, ухвалена до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019, має істотні розбіжності у фабулі з цією справою, тому не підлягає застосуванню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі № 580/614/20.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб