Іменем України
15 липня 2021 року
Київ
справа № 120/1222/19-а
провадження № К/9901/28077/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду у складі судді Заброцької Л.О. від 20 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шидловського В.Б., Боровицького О.А., Матохнюка Д.Б. від 12 вересня 2019 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, у якому просив:
- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у прийнятті рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 26 вересня 2016 року II групи інвалідності внаслідок травми пов'язаної з виконанням службових обов'язків, оформленої листом департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 18 березня 2019 року № 15/2-1025;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням 26 вересня 2016 року II групи інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформленої листом департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 18 березня 2019 року № 15/2-1025.
Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням 26 вересня 2016 року II групи інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850).
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що пункт 4 Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги залежно від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.
4. Підстав, із яких позивачу було відмовлено у призначенні і виплаті грошової допомоги норми Порядку № 850, не містять, а тому дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у прийнятті рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги на підставі висновку управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області від лютого 2019 року у відповідності до Порядку № 850 вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство внутрішніх справ України звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 1986 по 1996 рік та з 2009 по 11 квітня 2012 року на різних посадах.
7. Наказом начальника УМВС України у Вінницькій області № 25 о/с від 11 квітня 2012 року капітана міліції ОСОБА_1 звільнено з посади оперуповноваженого відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України у Вінницькій області, відповідно до пункту «а» статті 65 (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у відставку.
8. 20 квітня 2012 року медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності та встановлено 50 % втрати працездатності.
9. Відповідно до свідоцтва про хворобу від 13 березня 2012 року № В-99, військово-лікарською комісією УМВС України у Вінницькій області установлено, що захворювання позивача пов'язане з виконанням службових обов'язків.
10. При первинному встановленні групи інвалідності (III групи) позивачу було виплачено 19575,00 грн.
11. 26 вересня 2016 року за наслідками повторного проходження медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності безстроково та встановлено 75 % втрати працездатності у зв'язку із захворюванням, що пов'язане з виконанням службових обов'язків.
12. 04 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до голови Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, унаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
13. Управлінням МВС України у Вінницькій області складено та направлено до МВС України висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію» та пункту 3.2 Порядку № 850.
14. Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом № 15/2-2475 від 04 липня 2018 року матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повернув на підставі пункту 4 Порядку № 850, оскільки повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся понад два роки після первинного встановлення інвалідності, а тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
15. Уважаючи дії Міністерства внутрішніх справ України протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
16. Касаційна скарга обґрунтована тим, що пунктом 4 Порядку № 850 регламентовано граничний строк у 2 роки, у межах якого після первинного встановлення втрати працездатності працівник міліції має право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, якщо йому встановлено інвалідність (вищу групу інвалідності).
17. На час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку № 850 (набрав чинності з 31 жовтня 2015 року) пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».
18. Однак за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
19. До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 07 листопада 2015 року, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком № 850, відповідно.
20. Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
21. На реалізацію вимог статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, якою затвердив Порядок № 850, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
22. Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
23. Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
24. Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.
25. Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункту 8 Порядку № 850).
26. Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
27. За правилами пункту 10 Порядку № 850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС України рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
28. На час виникнення спірних відносин за позивачем як колишнім працівником органів внутрішніх справ, у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, право на отримання одноразової грошової допомоги зберігалось згідно із пунктом 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію».
29. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції щодо процедури, умов, розмірів, а також строків, визначає Порядок № 850.
30. Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
31. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 жовтня 2020 року (справа № 711/1837/18) зазначила, що за своєю суттю одноразова грошова допомога є одноразовою виплатою, гарантованою державою у зв'язку із, зокрема, встановленням інвалідності працівникові міліції, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
32. При цьому право на отримання грошової допомоги та право отримання допомоги в більшому розмірі (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) у зв'язку із виникненням обставин, з якими законодавець пов'язує збільшення її розміру, є різними правовими поняттями.
33. Отже, процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв'язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду. Визначення у такій процедурі строків є важливим для правового регулювання таких відносин, оскільки за загальним правилом суб'єктивні права та юридичні обов'язки їхніх учасників виникають, розвиваються та припиняються у певний час. Строки дисциплінують учасників правових зв'язків, забезпечують чіткість і визначеність у правах та обов'язках суб'єктів.
34. Положеннями статті 23 Закону України «Про міліцію», які втратили чинність із набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» не було передбачено права працівника органів внутрішніх справ на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв'язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.
35. Такий механізм визначений лише Порядком № 850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.
36. Водночас вказані положення пункту 4 Порядку № 850 установлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
37. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, у справі № 711/1837/18 відступила від висновку, викладеного вперше у постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16 та інших, у яких містися такий чи подібний висновок щодо застосування положень статті 23 Закону України «Про міліцію» та пункту 4 Порядку № 850 та дійшла такого висновку щодо застосування цих норм матеріального права у подібних правовідносинах:
(1) із втратою чинності з 07.11.2015 Законом України «Про міліцію» право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції зберіглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850;
(2) Закон № України «Про міліцію», що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», так само як і Закон України «Про Національну поліцію» не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;
(3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850;
(4) передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31 жовтня 2015 року - з дня набрання чинності вказаним Порядком;
(5) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31 жовтня 2015 року чи після.
38. Застосовуючи цей висновок до обставин справи, Верховний Суд звернув увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся понад два роки після первинного встановлення інвалідності, а тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
39. У цій же справі суди також установили, що за наслідками розгляду заяви позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, МВС України відмовило йому у призначенні такої оскільки між первинним встановленням втрати працездатності та повторним оглядом минуло понад два роки.
40. З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що відмова МВС України у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності є правомірною. А отже, позовні вимоги є необґрунтованими.
41. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 822/216/16 та від 14 квітня 2021 року у справі № 2340/3024/18.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
42. Частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
43. Ураховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій слід скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року скасувати.
Ухвалити нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний