1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 12 липня 2021 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, де перебуває підозрюваний ОСОБА_5 , апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 червня 2021 року, відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Карлівка Полтавської області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України,
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 , продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , до 16 серпня 2021 року, одночасно визначено заставу в розмірі 681 000 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування, за застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через порушення права підозрюваного, оскільки розгляд клопотання органу досудового розслідування не підсудне Голосіївському районному суду м. Києва.
Зазначає, що підозра ОСОБА_5 є необґрунтованою, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, - відсутні.
Окрім того, захисник звертає увагу на те, що підозрюваний дотримується процесуальних обов'язків, які на нього покладено та сприяє у досудовому розслідуванні.
Наголошує на тому, що слідчим суддею при постановленні ухвали не враховано соціальні зв'язки ОСОБА_5 , який працює, одружений, має на утриманні двох дітей та проблеми зі здоров'ям, раніше не судимий.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти її задоволення та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 11 вересня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62020000000000756, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3, 4 КК України 190 КК України.
19 березня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у заволодінні грошовими коштами ряду осіб шляхом обману під приводом надання послуг у здійсненні торгово-інвестиційних операцій з цінними паперами, не маючи реальної можливості виконати свої зобов'язання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 681 000 грн.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 червня 2021 року досудове розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців.
08 червня 2021 року старший слідчий СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , строком на 60 діб, з одночасним визначенням застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681 000 грн., та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 червня 2021 року клопотання задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися.
Для того, щоб арешт на підставі обґрунтованої підозри був виправданий у відповідності до статті 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні в момент перебування під вартою (Brogan and Others v. the United Kingdom, judgment of 29 November 1988, § 53). Також не обов'язково, щоб затриманій особі, було в подальшому висунуто обвинувачення або щоб справа проти особи була надіслана до суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке має підтвердити або спростувати підозру, яка є підставою для затримання (Murray v. the United Kingdom, judgment of 28 October1994, § 55).
Слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
В клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, та про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Також, слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зокрема, враховано обставини кримінального провадження, дані про особу підозрюваного в їх сукупності, та ті обставини, що на даній стадії досудового розслідування неможливо провести всі заплановані процесуальні дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Вказані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховано під час обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному, на цей час не зменшились та продовжують існувати.
У зв'язку з цим, слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти вказаним ризикам.
В сукупності із викладеним, для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 ,а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Окрім того, продовживши строк утримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, суд на законних підставах визначив йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 681 000 грн. З таким рішенням слідчого судді погоджується і колегія суддів, всупереч доводам апеляційної скарги, оскільки такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Такі висновки відповідають практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість злочину у вчиненні якого він підозрюється, а тому правильно визначив ОСОБА_5 саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України та практиці ЄСПЛ, відповідно до якої суб'єкти владних повноважень повинні приділити стільки ж уваги встановленню відповідної застави, як прийняттю рішення про те, чи є необхідним подальше утримання під вартою (Іванчук проти Польщі п. 66).
Твердження апелянта про те, підозра ОСОБА_5 є необґрунтованою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки в даному судовому провадженні слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та надано їм належну правову оцінку, що вбачається зі змісту постановленої ухвали слідчого судді.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчим суддею при постановленні ухвали не враховано дані про особу ОСОБА_5 та його соціальні зв'язки, - не знайшло свого підтвердження під час апеляційного перегляду, оскільки спростовується змістом оскаржуваної ухвали.
Всі інші обставини, згідно вимог КПК України підлягають встановленню під час судового розгляду кримінального провадження по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів - не встановлено.
Зважаючи на викладене, оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою і вмотивованою, ухвалена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження.
Відтак, доводи захисника про які зазначено в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає - безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 червня 2021 року, якоюзадоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 , продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , до 16 серпня 2021 року, одночасно визначено заставу в розмірі 681 000 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 752/24376/20 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_11
Провадження 11сс/824/4113/2021 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК