справа № 359/288/15-ц
головуючий у суді І інстанції Чирка С.С.
провадження № 22-ц/824/6977/2021
8 липня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Зиль Т.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах та від імені малолітньої доньки ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка діє від свого імені та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_4 , яка діє від свого імені та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах та від імені малолітньої доньки ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,
У січні 2015 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах та від імені малолітньої доньки ОСОБА_3 , звернулася до суду із даним позовом. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її колишній чоловік ОСОБА_6 .
ОСОБА_7 належало 53/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
У встановленому законодавством порядку ОСОБА_6 успадкував вищезазначене майно, однак не встиг його оформити.
В зв'язку з цим, позивач просила суд визнати за ОСОБА_3 право власності на 53/300 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_6
ОСОБА_4 , яка діє від свого імені та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_5 , звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах та від імені малолітньої доньки ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_6 .
ОСОБА_7 належало 53/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
У встановленому законодавством порядку ОСОБА_6 успадкував вищезазначене майно, однак не встиг його оформити.
В зв'язку з цим, позивач за зустрічним позовом просила суд визнати за нею та ОСОБА_5 право власності по 53/300 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_6 .
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2015 року позов ОСОБА_2 , яка діє в інтересах та від імені малолітньої доньки ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 53/300 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_4 , яка діє від свого імені та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_5 , до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах та від імені малолітньої доньки ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 53/300 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті її чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на 53/300 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті його батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись із указаним рішенням суду ОСОБА_1 - особа, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, інтереси та(або) обов'язки, звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції. Визнати за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на 53/400 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заперечує проти висновків суду першої інстанції, що померлий ОСОБА_6 у встановленому законодавством порядку успадкував спадкове майно у вигляді - 53/100 частин житлового будинку, однак не встиг його оформити, оскільки такі висновки не відповідають фактичним обставинам. Також, не відповідають обставинам висновки суду першої інстанції про те, що за батьком ОСОБА_6 - ОСОБА_7 зареєстровано право власності на 53/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, а тому саме ця частина спадкового майна є об'єктом спадкування. Зазначає, що частина вказаного спадкового майна була успадкована матір'ю ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , а саме 53/400 частин будинку, і щодо вказаної спадщини в даний час ОСОБА_1 відкрита спадкова справа, яку ОСОБА_1 позбавлений можливості успадкувати.
Також зазначає, що ніхто зі сторін у даній справі не були спадкоємцями ОСОБА_8 , оскільки в неї був спадкоємець першої черги - ОСОБА_7 , який був зареєстрований з матір'ю за однією адресою і тому частка спадкового майна, яка підлягала поділу між сторонами складала 53/100-53/400=159/400, а не 53/100, як розділив суд першої інстанції.
Наголошує на тому, що оскільки суд першої інстанції не витребовував копію спадкової справи, за оскаржуваним рішенням сторони прийняли спадщину у виді частини будинку, яка не належала спадкоємцю.
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_9 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_10 просили апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції. Визнати за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на 53/400 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Інші учасники справи в судове засідання не зявились були належним чином повідомленні шляхом направлення судової повістки на їх електронну адресу.
Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з п.2 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи.
За таких обставин, учасники справи вважаються належним чином повідомлені про розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю, з урахуванням наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
У постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 2- 4392/09, постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 638/21181/15-ц, постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 705/2-1281/2010 Верховний Суд дійшов висновку, що особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права і обов'язки цих осіб. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 січня 2020 року у справі № 2-1426/08, у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17, особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують або припиняють права або обов'язки цих осіб. Судове рішення слід вважати таким, яким вирішено питання про права та обов'язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов'язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цих осіб. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов'язки цієї особи.
У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 1715/2798/12 також зазначається, що в залежності від того, чи вирішувалось судовим рішенням питання про права та обов'язки особи, яка його оскаржує, визначається право на оскарження такого рішення. Судове рішення, що оскаржується особою, яка не залучалась до розгляду справи, повинно безпосередньо впливати на обсяг прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або містити судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Як убачається із матеріалів справи позивач звернувся з позовом про визнання права власності на майно у порядку спадкування після ОСОБА_6
ОСОБА_1 звертаючись із апеляційною скаргою оспорює це право позивачів з тих підстав, що у спадщину ОСОБА_6 безпідставно увійшла частина майна, яка оформлена у порядку спадкування за ОСОБА_8
ОСОБА_1 вважає, що спадщину після смерті його баби ОСОБА_8 прийняв його батько, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а відтак право успадкувати цю частину майна перейшло до нього.
Як убачається із матеріалів справи, судом першої інстанції під час розгляду справи, було встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_8 не була заведена.
Відповідно до Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів право власності на 53/100 частини будинку зареєстровано за ОСОБА_7 у порядку спадкування.
Батько ОСОБА_1 - ОСОБА_11 після смерті у 2015 році своєї матері ОСОБА_8 право власності ОСОБА_6 на 53/100 частини будинку не оспорював та із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері до нотаріуса не звертався.
ОСОБА_1 в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що його батько ОСОБА_11 фактично прийняв спадщину, оскільки проживав разом з матір'ю на час її смерті.
Однак ОСОБА_1 жодних доказів щодо реєстрації чи фактичного проживання його батька ОСОБА_11 , як спадкоємця своєї матері ОСОБА_8 (баби заявника) і спадкодавця ОСОБА_8 на час відкриття спадщини за однією адресою не надав.
У доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 дату смерті свої баби ОСОБА_8 не вказує. Про те, що баба померла ІНФОРМАЦІЯ_6 свідчить лише лист роз'яснення Бориспільської міської державної нотаріальної контори, у якому завідувачем нотаріальної контори роз'яснено з приводу звернення ОСОБА_1 щодо оіормлення спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 його батька ОСОБА_11 на 53/400 часток житлового будинку, які належали матері спадкодавця ОСОБА_8 , після смерті якої син ОСОБА_11 спадщину прийняв, але не оформив.
При цьому, із роз'яснення не вбачається, яким чином та ким встановлені обставини щодо прийняття спадщини ОСОБА_11 після ОСОБА_8 .
Відповідно до ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Отже, право на прийняття спадщини за трансмісією у разі його виникнення реалізується на загальних підставах, із урахуванням строків, встановлених статтею 1270 ЦК України.
В той же час, ОСОБА_1 не надав доказів, які свідчать, що його батько проживав на час смерті його матері разом з нею для встановлення цієї обставини у цьому спорі, як і не надав доказів встановлення цієї обставини іншими органами та на підставі яких доказів.
Відповідно до п.п. 2,3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
ОСОБА_1 не був стороною у справі і не міг подати відповідні докази до суду першої інстанції.
Разом з тим, ОСОБА_1 було забезпечено право звернення до суду шляхом відкриття провадження за його апеляційною скаргою.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Як убачається із змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 з клопотанням про здобуття доказів не звертався та самостійно указані докази суду не надав.
Відповідно до ч.ч. 5, 6,7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідні докази стороною надані не були.
За наведених обставин, а саме без підтвердження доказами, що батько ОСОБА_1 - ОСОБА_11 прийняв спадщину після своєї матері ОСОБА_8 шляхом подання заяви або проживання на час смерті за однією адресою, колегія апеляційного суду не може визнати доведеними порушення прав ОСОБА_1 унаслідок вирішення у 2015 році спору судом між спадкоємцями іншого внука ОСОБА_8 , який успадкував спадщину після свого батька ОСОБА_6 , який приходився сином ОСОБА_8 .
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу.
При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі №668/17285/13-ц.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків заявника, та лише після встановлення таких обставин переглянути справу за його апеляційною скаргою, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Переглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів вказує на те, що підстав вважати, що судом першої інстанції було вирішено права ОСОБА_1 немає.
Апеляційний суд у постановленні даної ухвали керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2004 року у справі "Науменко проти України", від 19 лютого 2009 року у справі "Христов проти України", від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Керуючись ч. 3 ст. 362 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 серпня 2015 року по справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба