єдиний унікальний номер справи №373/86/2021
номер апеляційного провадження: 22-ц/824/6431/2021
27 травня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Білич І.М.
суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А.
при секретарі Довгополій А.В.
за участі: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника - адвоката Гарницького Павла Петровича, на ухвалу Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2021 року, постановлену під головуванням судді Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області Хасанової В.В.,
по цивільній справі № 373/86/21 за позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , третя особа: Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, про визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації про приватизацію земельної ділянки та визнання недійсним державного акту на землю.
Ухвалою Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницької РДА, ОСОБА_2 , третя особа: Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, про визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації про приватизацію земельної ділянки та визнання недійсним державного акту на землю залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач та його представник подали апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просили скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначаючи про те, що суд першої інстанції безпідставно залишив без розгляду позовну заяву на підставі ч. 13 ст. 187 ЦПК України, вважаючи що позивачем не усунено недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2021 року.
Незважаючи на те, що на виконання ухвали суду від 09 лютого 2021 року позивачем була надіслана заява за вих. № 61/3-пз, в якій зазначено, що на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗаконуУкраїни «Про судовий збір», ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору за розгляд позовної заяви, оскільки він є учасником бойових дій.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу адвокат Гичко О.А., яка діє в інтересах ОСОБА_2 зауважувала, що суд першої інстанції правомірно залишив без розгляду позовну заяву, а відтак судове рішення є законним та обґрунтованим.
У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нове судове рішення, за яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, у судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися, у силу вимог ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України недодержання вимог, викладених, у ст. 177 ЦПК України, при поданні позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Загальні вимоги щодо залишення позовної заяви без руху встановлено ст. 185 ЦПК України.
Так, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстав несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно положень ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частиною 13 ст. 187 ЦПК України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2021 року було відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за загальними правилами позовного провадження (а.с. 38-39).
09 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків терміном п'ять днів від дня вручення цієї ухвали для сплати судового збору у розмірі 908 грн. (а.с. 40-41).
22 лютого 2021 року, на виконання вказаної ухвали суду, представником позивача подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначені правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору (п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»).
24 лютого 2021 року ухвалою Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175 ЦПК України, а позивач не усунув недоліки вказані в ухвалі суду у встановлений законом строк.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.
За правилом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Слід зазначити, що до 2015 року на учасників бойових дій розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року№ 3551-XII, який визначає статус, зокрема, і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.
Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільнялися від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.
Згідно із частиною 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про безоплатну правову допомогу» 06 листопада 2012 року № 5477-VI ч.2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викласти в такій редакції: «Ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань».
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року
№ 3674-VI.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII (набрав чинності з 01 вересня 2015 року) внесені зміни, зокрема, у ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (пільги щодо сплати судового збору), а саме: відповідно до пункту 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма статті даного Закону не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також прямо та чітко не зазначає, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення.
Таким чином, до 01 вересня 2015 року надання пільг по сплаті судового збору ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було унормоване ч.2 ст.22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за змістом якої, такі пільги надавалися у випадках, коли спір виник з відносин, що врегульовані безпосередньо цим Законом, проте з 01 вересня 2015 року правове регулювання пільг по сплаті судового збору здійснюється на підставі пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», який є спеціальним Законом і не містить жодних обмежень для учасників бойових дій щодо предмету судового захисту порушених прав ( правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 02 серпня 2019 року у справі №761/12145/17, від 27 червня 2018 року у справі №572/2088/17).
Відтак, доводи апеляційної скарги, в частині того, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду перешкоджає подальшому провадженні у справі, колегія суддів вважає обґрунтованими.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду як така що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа поверненю до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 372, 374, 379, 381-384, 387 ЦПК України, колегіясуддів,
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - адвоката Гарницького Павла Петровичазадовольнити.
Ухвалу Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 липня 2021 року.
Суддя - доповідач:
Судді