ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 липня 2021 року м. Київ № 640/12972/21
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Білої Ірини Володимирівни до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови від 22.04.2021 у ВП № 65234765,
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Біла Ірина Володимирівна (надалі по тексту також - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 65234765 від 22.04.2021, винесену на підставі постанови державного виконавця Шевченківського ВДВС № 64646434 про накладення на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «Фідобанк» Білу Ірину Володимирівну штрафу в розмірі 3 400,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що застосовуючи до позивача штрафні санкції державний виконавець не пересвідчився у поважності причин, які зумовили невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, а також повне виконання позивачем рішення суду станом на час ухвалення оскаржуваної постанови.
Представник відповідача не виклав своєї позиції щодо заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 65234765 з примусового виконання постанови державного виконавця Шевченківського ВДВС № 64646434 про стягнення з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «Фідобанк» Білої Ірини Володимирівни на користь Шевченківського ВДВС штрафу в розмірі 3 400,00 грн.
Постанову державного виконавця Шевченківського ВДВС № 64646434 про накладення штрафу на Уповноважену особу ФГВФО було винесено 02.04.2021 при виконанні виконавчого провадження № 64646434, яке перебувало на виконанні у Шевченківському ВДВС, та було відкрито на підставі виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду № 1.380.2019.001275 від 04.02.2021 про зобов'язання Уповноваженої особи ФГВФО подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про Десака Р.В. як вкладника Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Як зазначає позивач, після того як вона дізналась про постанову з відкриття виконавчого провадження № 64646434 від 01.03.2021, виконала рішення Львівського окружного адміністративного суду № 1.380.2019.001275 від 04.02.2021 та направила до ФГВФО інформацію (лист № 02-292 від 01.04.2021) про Десака Р.В. як вкладника ПУАТ «Фідобанк», якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
15.04.2021 на поштову адресу Шевченківського РВ ДВС було направлено заяву про закінчення виконавчого провадження № 64646434 у зв'язку із виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду № 1.380.2019.001275 від 04.02.2021.
Державним виконавцем Шевченківського ВДВС Савчуком Костянтином Петровичем 20.04.2021 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 64646434 у зв'язку з виконанням виконавчого документа в повному обсязі.
Не погоджуючись з відкриттям виконавчого провадження № 65234765 з примусового виконання постанови державного виконавця Шевченківського ВДВС № 64646434 про стягнення з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «Фідобанк» Білої Ірини Володимирівни на користь Шевченківського ВДВС штрафу в розмірі 3 400,00 грн, позивач звернулась до суду.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №1404).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 5 частини першою статті 3 Закону №1404 встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Аналіз наведеної норми прямо свідчить, що постанова державного виконавця про накладення штрафу є одним із виконавчих документів, які підлягають виконанню з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а відтак доводи представника позивача у цій частині суд відхиляє як нормативно не обґрунтовані.
Згідно з частиною першою, пунктами 16, 18 частини третьої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Судом установлено, що постанову від 02.04.2021 про накладення на позивача штрафу у розмірі 3 400 грн в межах виконавчого провадження № 64646434 оскаржено в судовому порядку.
Зокрема, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2021 у справі № 640/11008/21 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №64646434 від 02 квітня 2021 року про накладення штрафу на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «Фідобанк» Білу Ірину Володимирівну.
Водночас, оскарження постанови про накладення штрафу в судовому порядку не зупиняє її дії. На теперішній час вказане рішення суду у справі № 640/11008/21 не набрало законної сили.
Наведені фактичні обставини справи свідчать, що станом на момент прийняття оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про накладення штрафу, остання була чинна, адже набрала чинності з моменту її винесення.
При цьому, слід наголосити, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ.
Тобто, набрання законної сили рішенням про скасування в судовому порядку постанови про накладення на позивача штрафу не породжує в подальшому жодних законодавчо передбачених дій з примусового виконання такої постанови як виконавчого документа.
Натомість, позивач, звертаючись з даним позовом, обрав невірний спосіб захисту порушених на її думку прав та інтересів.
Так, в межах даної справи позивач обґрунтовує позовні вимоги щодо протиправності та скасування оскаржуваної постанови від 22.04.2021 про відкриття виконавчого провадження № 65234965 доводами та обставинами, які стосуються суті постанови від 02 квітня 2021 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №64646434 та яким уже надано оцінку в рамках вищезазначеної справи Окружного адміністративного суду м. Києва № 640/11008/21, а тому не можуть бути оцінені судом в рамках даної справи.
Поряд з цим суд зауважує, що позивач за умови набрання законної сили рішенням від 07.06.2021 Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/11008/21 не позбавлений права в разі порушень відповідачем наслідків застосування приписів пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» звернутись до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Як наслідок, беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 287, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. У задоволенні адміністративного позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Білої Ірини Володимирівни відмовити.
2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Позивач: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Біла Ірина Володимирівна (01601, м. Київ, вул. В.Васильківська, 10, код ЄДРПОУ 14351016)
Відповідач: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593)
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко