ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 липня 2021 року м. Київ № 640/26351/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Тренд"
до про Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю:
від позивача - Фоменко М.С.;
від відповідача - Полякова С.Б.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітейл Тренд" (далі - ТОВ "Рітейл Тренд") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 02.05.2019 №00005971402 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 5000000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами попередньо проведеної перевірки контролюючий орган підтвердив реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Імпульс доставка" з відповідним відображенням останнім у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств доходу від надання інформаційно-консультаційних послуг. За наведених обставин вважає, що неможливість податкового органу встановити взаємовідносини з контрагентом ТОВ "Рітейл Трейд" поза межами перевіряємого періоду не може свідчити про відсутність таких відносин та не є підставою для невизнання дебіторської заборгованості, яка виникла в періоді, що не охоплений даною перевіркою. Пояснив, що враховуючи, що дебіторська заборгованість, за якою минув строк загальної позовної давності (три роки) в розумінні підпункту "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 Податкового кодексу України визнана позивачем у бухгалтерському обліку безнадійною, остання підлягає списанню відповідно до пункту 11 П(С)БО 10, а саме: виключенню з активів з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів, а в разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів - списується з активів напряму на витрати підприємства. Наголошує на тому, що підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 Податкового кодексу України не встановлено будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Вказана норма не передбачає необхідності здійснення платником податків - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема, у судовому порядку, визнання банкрутом тощо. За наведених обставин, вважає, що відсутність претензійної роботи у ТОВ "Рітейл Тренд" не є підставою для невизнання податковим органом права платника податку на списання простроченої дебіторської заборгованості та як наслідок відображення у складі податкових різниць податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік. Вважає, що позивач з дотриманням норм бухгалтерського та податкового законодавства правомірно відобразив списання безнадійної заборгованості у бухгалтерському та в податковому обліку підприємства з подальшим відображенням в податковій та фінансовій звітності за 2017 рік.
Ухвалою суду від 03.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/26351/20 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 03.12.2020.
17.11.2020 до суду від представника відповідача Таргонської О.С. надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним.
26.11.2020 до суду від представника відповідача Мудренко Д.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Звернула увагу, що ТОВ "Рітейл Тренд" до перевірки не надано жодних документів, які підтверджують здійснення взаємовідносин з ТОВ "Імпульс Доставка", підстави та періоди виникнення заборгованості тощо. Крім того, пояснила, що відповідно до ІС "Податковий блок" та Єдиного реєстру податкових накладних неможливо встановити підстави та період виникнення заборгованості. Враховуючи викладені обставини, відповідач переконаний, що у позивача не було правових підстав для списання заборгованості та визнавати її безнадійною. Також, у відзиві представник відповідача, посилаючись на ряд листів ДФС України, стверджує, що дебіторська заборгованість належатиме до безнадійної виключно у випадку, якщо відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків. За наведених обставин вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
30.11.2020 до суду від представника відповідача Мудренко Д.Ю. надійшла заява по суті, у якій остання акцентувала увагу на тому, що наявність простроченої заборгованості негативно впливає на фінансовий стан та діяльність будь-якого підприємства, тому ведення роботи зі стягнення заборгованості з контрагента необхідно кожному підприємству. Списання простроченої заборгованості у зв'язку з закінченням строку позовної давності без проведення будь-яких робіт щодо можливості стягнення коштів з контрагента є незрозумілим в рамках доведення економічної мети зазначено операції. Вважає, що контролюючого органу були всі підстави запитувати інформацію щодо обставин списання заборгованості.
Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 03.12.2020 адміністративну справу № 640/26351/20 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 25.02.2021.
Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 25.02.2021, допущено заміну первинного відповідача його правонаступником та оголошено перерву до 01.04.2021.
05.03.2021 до суду від представника відповідача Мудренко Д.Ю. надійшла заява по суті, у якій остання з посиланням на практику Верховного Суду наголосила на неправомірності ненадання платником податків документів під час проведення контролюючим органом перевірки.
10.03.2021 до суду від представника позивача Фоменка М.С. надійшла заява про зміну адреси ТОВ "Рітейл Тренд".
30.03.2021 до суду від представника позивача Фоменка М.С. надійшла відповідь на відзив та заперечення проти заяв по суті, за змістом якої останній просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначив, що твердження відповідача про неможливість встановити підстави та період заборгованості у розмірі 5000000,00 грн по взаємовідносинах з ТОВ "Імпульс Доставка" є безпідставними та необґрунтованими. Звернув увагу на узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 № 400, згідно якої виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно з підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є сплив строку позовної давності зобов'язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні. Акцентував увагу і на тому, що до функцій контролюючих органів не віднесено прийняття адміністративно-управлінських рішень відносно суб'єкта господарювання, у тому числі доцільності ведення правової претензійної роботи щодо наявних заборгованостей.
01.04.2021 до суду від представника відповідача Мудренко Д.Ю. надійшло клопотання про заміну сторони.
Також 01.04.2021 до суду від представника відповідача Мудренко Д.Ю. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 01.04.2021, допущено процесуальне правонаступництво відповідача та оголошено перерву до 15.04.2021.
12.04.2021 до суду від представника позивача Фоменка М.С. надійшли заперечення проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
У підготовчому судовому засіданні 15.04.2021 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, враховуючи й ту обставину, що податкове повідомлення-рішення від 02.05.2019 №00005971402 позивачем в адміністративному порядку не оскаржувалось.
Ухвалою суду від 15.04.2021 закрито підготовче провадження у справі № 640/26351/20, призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 27.05.2021.
У судовому засіданні 27.05.2021 оголошено перерву до 08.07.2021.
07.06.2021 до суду від представника позивача на виконання вимог суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи засвідчених копій письмових доказів.
11.06.2021 до суду від представника відповідача Мудренко Д.Ю. на виконання вимог суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії акта попередньої перевірки від 17.01.2017 № 13/26-15-14-01-03/38896483, а також у вказаній заяві остання просила суд залишити позовну заяву без розгляду без наведення будь-яких підстав.
Представник позивача у судовому засіданні 08.07.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні 08.07.2021 заперечувала проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 08.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У період з 26.11.2018 по 21.12.2018 посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Рітейл Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт від 16.01.2019 № 8/26-15-14-02-04/38896483 (том 1 а.с. 49-122).
Актом перевірки з питань, що оскаржуються позивачем, зафіксовано порушення ТОВ "Рітейл Трейд" вимог:
підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого в періоді, що перевірявся занижено податок на прибуток на загальну суму 837246,0 грн, в тому числі:
- за три квартали 2018 року в сумі 837246,00 грн;
та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 10091374,00 грн, в тому числі:
- за три квартали 2018 року у сумі 10091374,00 грн;
пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 927880,00 грн, в тому числі по періодам:
- серпень 2018 року - 185764,00 грн;
- вересень 2018 року - 742116,00 грн.
На підставі виявлених порушень 06.02.2019 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 00001151402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1046558,00 грн, у тому числі: 837246,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 209312,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 125);
№ 00001181402 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІІ квартали 2018 року в розмірі 10091374,00 грн (том 1 а.с. 127);
№ 00001171402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1391820,00 грн, у тому числі: 927880,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 463940,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 123).
Не погодившись з рішеннями контролюючого органу, позивач розпочав їх процедуру адміністративного оскарження.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 24.04.2019 № 19375/6/99-99-11-04-01-25 частково задоволено скаргу ТОВ "Рітейл Тренд": скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 06.02.2019 № 00001171402, № 00001151402, № 00001181402 в частині донарахувань податку на прибуток і податку на додану вартість та застосованих штрафних санкцій у відповідних частинах по взаємовідносинах з ТОВ "Фузіфокс", в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін (том 1 а.с. 129-138).
За результатами адміністративного оскарження, 02.05.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 00005971402, яким ТОВ "Рітейл Тренд" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІІ квартали 2018 року в розмірі 5000000,00 грн (том 1 а.с. 140).
Не погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Так, підставою для прийняття оскаржуваного рішення став висновок контролюючого органу про відсутність у позивача правових підстав списання дебіторської заборгованості по контрагенту ТОВ "Імпульс Доставка".
У акті перевірки контролюючий орган стверджує, що ТОВ "Рітейл Тренд" до перевірки не надано жодних документів, які підтверджують здійснення взаємовідносин з ТОВ "Імпульс Доставка", підстави та періоди виникнення заборгованості тощо. Відповідно до ІС "Податковий блок" та Єдиного реєстру податкових накладних неможливо встановити підстави та період виникнення заборгованості.
Аналізуючи положення пункту 4 П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", відповідач у акті перевірки дійшов висновку, що упевненим у непогашенні заборгованості можна бути за наявності інформації про ліквідацію божника, визнання його банкрутом, чи смерті фізичної особи-боржника. Не буде повернена заборгованість і в разі прощення боргу. Тобто, слід бути цілком впевненим, що боржник уже остаточно не погасить заборгованість. Документами, що підтверджують неможливість повернення заборгованості можуть бути: виписка з Єдиного державного реєстру чи довідка податкового органу про ліквідацію божника; повідомлення ліквідаційної комісії або рішення суду про відмову в задоволенні вимог зі стягнення відповідної заборгованості через недостатність майна ліквідованого підприємства - боржника; акт судового виконавця про неможливість стягнення заборгованості з боржника.
Враховуючи, що перевіркою встановлено відсутність документів, що підтверджують проведення будь-якої претензійно-позовної роботи та неможливість повернення заборгованості ТОВ "Рітейл Тренд" до перевірки не надано, а отже і списувати заборгованість чи визнавати її безнадійною не було жодних підстав.
Наведені доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження та спростовуються наступним.
За визначенням підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);
д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;
е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;
и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із статтею 36 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов'язання є недійсними.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Згідно з підпунктами 139.2.1, 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).
Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, з 30.11.2014 по рахунку 362 позивача обліковувалась дебіторська заборгованість ТОВ "Імпульс Доставка" в розмірі 5000000,00 грн (том 2 а.с. 132).
Наказом ТОВ "Рітейл Тренд" від 20.12.2017 № 45/1 вирішено провести повну інвентаризацію дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 31.12.2017 (том 2 а.с. 133).
Згідно з актом інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 10.01.2018 встановлено наявність заборгованості ТОВ "Імпульс Доставка" в розмірі 5000000,00 грн, за якою минув строк позовної давності (том 2 а.с. 134).
Відповідно до довідки до акта інвентаризації розрахунків від 10.01.2018 датою, з якої минув строк позовної давності щодо заборгованості ТОВ "Імпульс Доставка" є 01.12.2017, і остання виникла на підставі актів виконаних робіт від 30.11.2014 № 0800000082, № 0800000079, № 0800000078, № 0800000081, № 0800000077, № 0800000083, складених на виконання умов договорів від 26.06.2014 № РТ 01-06, від 04.07.2014 № РТ 02/1/07, від 04.07.2014 № РТ 02-07, від 04.07.2014 № РТ 03-07, від 04.07.2014 № РТ 04-07, від 04.07.2014 № РТ 05-07, від 04.07.2014 № РТ 06-07 (том 2 а.с. 135).
Згідно з пунктом 11 П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.
Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.
Наказом ТОВ "Рітейл Тренд" від 11.01.2018 № 2/1 доручено бухгалтерській службі провести відповідні дії щодо списання дебіторської заборгованості ТОВ "Імпульс Доставка", строк позовної давності за якою минув, у сумі 5000000,00 грн (том 2 а.с. 136).
Згідно бухгалтерської довідки в бухгалтерському обліку списання дебіторської заборгованості ТОВ "Імпульс Доставка", строк позовної давності за якою минув, у сумі 5000000,00 грн відображена наступними проводками Дт 442 Кт 362 (том 2 а.с. 137).
У бухгалтерській довідці від 12.11.2018 зафіксовано, що через допущену помилку неправильні дані відображено в Головній книзі, податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, звіті про фінансові результати станом на 31.12.2017, баланс станом на 31.12.2017 (том 2 а.с. 139).
З метою усунення помилки позивачем була подана до контролюючого органу уточнена податкова звітність (том 1 а.с. 220-242), що не заперечується відповідачем.
Також, відповідач не заперечує обставин щодо дотримання позивачем процедури списання дебіторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності.
На переконання відповідача, заборгованість ТОВ "Імпульс Доставка" не підпадає під визначення безнадійної заборгованості у розумінні підпункту "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
При цьому, більш детально обґрунтовуючи свою правову позицію відповідач посилається на ряд індивідуальних податкових консультацій.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача з огляду на положення пункту 52.2 статті 52 ПК України, згідно якого індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Згідно з пунктом 52.6 статті 52 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом цього органу.
При цьому, абзацом третім пункту 53.1 статті 53 ПК України передбачено, що у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Так, відповідно до узагальнюючої податкової консультації щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до підпункту "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 № 400, підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма Кодексу не передбачає необхідності здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тож, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно з підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є сплив строку позовної давності зобов'язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.
Таким чином, у разі якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що висновок контролюючого органу про необхідність надання платником податків доказів проведення претензійно-позовної роботи для підтвердження правомірності списання безнадійної заборгованості, суперечить наведеним вище положенням ПК України.
Щодо ненадання платником податків документів, які підтверджують обставини виникнення заборгованості ТОВ "Імпульс Доставка", суд зазначає наступне.
Насамперед, слід звернути увагу, що згідно з положеннями пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Відповідно до пункту 44.4 статті 44 ПК України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.
За змістом пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (пункт 44.6 ПК України).
Згідно пункту 44.7. ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Відповідно до частини першої пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Цьому обов'язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), що вказують на порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Таким чином, надання платником податків документів є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку, а також дотримання строків зарахування валютної виручки. Обов'язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з функцією контролюючого органу щодо здійснення перевірки на підставі документів.
Відповідачем під час розгляду справи не надано суду жодного доказу, що під час проведення виїзної документальної перевірки ТОВ "Рітейл Трейд" останнім витребовувались документи у позивача.
Поряд з цим, пунктом 85.4 статті 85 ПК України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідно до пункту 85.6 статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Враховуючи, що відповідачем у спосіб, встановлений ПК України не було засвідчено факт відмови платника податків надати первинні документи на запит контролюючого органу, а позивач наполягає на тому, що під час проведення перевірки у розпорядженні контролюючого органу були всі первинні документи, суд вважає, що доводи контролюючого органу про ненадання позивачем документів є необґрунтованими.
При цьому, суд звертає увагу, що господарські відносини позивача з ТОВ "Імпульс Доставка" відбувались у 2014 році.
Також матеріалами справи підтверджується, що у період з 28.11.2016 по 23.12.2016 посадовими особами контролюючого органу було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Рітейл Тренд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.09.2013 по 30.09.2016, валютного та іншого законодавства за період з 04.09.2013 по 30.09.2016, за результатам якої складено акт від 17.01.2017 № 13/26-15-14-01-03/38896483 (том 2 а.с. 201-239).
Вказаним актом не встановлено будь-яких порушень ТОВ "Рітейл Тренд" під час формування доходу за наслідками господарських операцій з ТОВ "Імпульс Доставка" у 2014 році, а тому висновки відповідача у цій частині є безпідставними.
Зважаючи на те, що позивачем з дотриманням норм чинного законодавства правомірно відобразив у бухгалтерському та в податковому обліку списання безнадійної заборгованості, суд дійшов висновку про безпідставність висновків акта перевірки.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від від 02.05.2019 № 00005971402 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Тренд" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 25, ідентифікаційний код 38896433) задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 02.05.2019 № 00005971402.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Тренд" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 25, ідентифікаційний код 38896433) 21020,00 грн сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя В.П. Катющенко
Повний текст рішення складено та підписано 16 липня 2021 року.