ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 липня 2021 року м. Київ № 640/23549/20
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про:
- визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України м. Києва протиправними щодо відмови в здійснені перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 94% грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 та з 01.01.2018 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 94% грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 та з 01.01.2018 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Ухвалою суду від 07.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2017 №704, якою збільшено грошове забезпечення військовослужбовців, у зв'язку з чим Головним управлінням Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 виходячи з основного розміру пенсії 89% сум грошового забезпечення та здійснено виплату в розмірі 50 % від нарахованої суми.
Відповідач подав відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки на час здійснення перерахунку пенсії позивача діяла редакція Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, згідно з якою розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Також представник відповідача наголосив, що виплата перерахованої пенсії здійснена в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.
Представником позивача подано відповідь на відзив. Оскільки в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 07.10.2020 судом відповідно до частини третьої статті 263 КАС України встановлено подання лише відзиву відповідачем, відповідь на відзив подана представником позивача судом до уваги не береться.
Дослідивши письмові докази, суд установив.
Відповідно до копії розрахунку пенсії за вислугу років від 24.03.2005 ОСОБА_1 з 24.03.2005 призначена пенсія за вислугу років в розмірі 94% грошового утримання.
Як убачається з розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01.01.2007 ОСОБА_1 призначена пенсія з 24.03.2005 за вислугу років (33 роки, з урахуванням участі на ЧАЕС) у розмірі 94% грошового забезпечення.
Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років ОСОБА_1 станом на 01.12.2017 основний розмір пенсії становив 89% грошового забезпечення (вислуга 33 роки).
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01.01.2018 позивачу здійснено перерахунок пенсії виходячи з основного розміру пенсії 89% грошового забезпечення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 підвищення склало 6475,18 грн., з них: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 3237,59 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 4856,39 грн.; з 01.01.2020 щомісячно 100% від підвищення - 6475,18 грн.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою від 25.08.2020, у якій просив провести перерахунок та виплату пенсії загальною сумою (виключаючи поетапність виплат перерахованої пенсії) та виплатити заборгованість що виникла з 01.01.2018.
Листом від 15.09.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що з 01.01.2018, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 розмір пенсії обчислювався виходячи з 89% грошового забезпечення.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку виходячи з 89% сум грошового забезпечення та виплату 50% підвищення пенсії, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Кодексом адміністративного судочинства України встановлено: зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановляння зразкового рішення (пункт 22 статті 4); рішення Верховного Суду у зразковій справі підлягає перегляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами перегляду рішень в апеляційному порядку, визначеному цим Кодексом (частина одинадцята статті 290); при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина третя статті 291).
Верховним Судом розглянуто зразкову справу №240/5401/18 за позовом особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату призначеної пенсії в основному розмірі 83% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.012018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням проведених виплат.
Постановою Верховного Суду від 04.02.2019 зразкова справа №240/5401/18 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення та зобов'язано здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, здійснивши виплату з урахуванням виплачених сум.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 справа №240/5401/18 вказане рішення Верховного Суду в зразковій справі №240/5401/18 залишено без змін.
За змістом постанови Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ; відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач; предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Як установлено судом, позивачу призначено пенсію з 94% грошового забезпечення, здійснено перерахунок з основного розміру пенсії 89% грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Отже, з огляду на встановлені обставини та предмет спору, адміністративна справа №640/23549/20 є типовою справою в частині вимог про визнання протиправними дій щодо здійснення перерахунку пенсії з 89% грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок з 94% грошового утримання з виплатою недоплачених сум, оскільки відповідає ознакам зразкової справи №240/5401/18.
Вирішуючи зразкову справу №240/5401/18 Верховний Суд у постанові від 04.02.2019 зазначив:
стаття 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом;
у "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, визначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права;
у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою з 01.03.2018 змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, в позивача виникло право на перерахунок пенсії;
стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 цього Закону визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку;
зміни до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ ні Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, ні Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій, не вносилися;
постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Проаналізувавши наведені норми, Верховний Суду дійшов висновку, що внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI та Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд вказав, що в разі перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до вислуги років, є незмінним.
За таких обставин, Верховний Суд підсумував, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії під час здійснення її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Також Верховний Суд зауважив, що доводи відповідача стосовно того, що задоволення позову призведе до виникнення диспропорції у розмірі перерахованих пенсій військовослужбовців, які були призначені до 01.03.2018 та пенсій, що будуть призначені після цієї дати з урахуванням максимального розміру, встановленого частиною другою статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ є недоречними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах законодавства, яким врегульовано підстави, порядок, умови та розмір перерахунку пенсій військовослужбовців. Спір вирішувався в межах наявного правового регулювання, яке не містить положень щодо перегляду (зміни) в разі перерахунку пенсій її відсоткового значення від розміру грошового забезпечення.
З огляду на висновки Верховного Суду в зразковій справі №240/5401/18 підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії позивача, внаслідок перерахунку пенсії з грошового забезпечення 89% та про зобов'язання провести з 01.01.2018 перерахунок пенсії з урахуванням 94% суми грошового забезпечення з виплатою різниці.
Позивачем заявлено вимогу про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 в 2018 році лише 50%, у 2019 році лише 75% суми підвищення пенсії та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати 100% суми підвищення пенсії з 01.01.2018.
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 станом на 01.01.2018 позивачу здійснено перерахунок пенсії, виходячи з наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50%, основний розмір пенсії 89% грошового забезпечення (вислуга років 33) у розмірі 13083,00 грн. підсумок пенсії з надбавками складав 13253,82 грн. з урахуванням попередньої суми пенсії 6778,64 грн. та підвищення 3237,59 грн. (50% від 6475,18 грн.).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 встановлювалось, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Судом установлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019.
Отже, вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати 100% суми підвищення пенсії підлягає задоволенню в частині зобов'язання виплачувати 100% перерахованої пенсії з 05.03.2019 (наприклад, постанова Верховного Суду від 09.04.2020 справа 640/19928/18).
Щодо строків звернення до суду, то Верховний Суд в складі колегії Касаційного адміністративного суду в рішенні від 15.02.2018 у зразковій справі 820/6514/17 дійшов висновку, що право на перерахунок пенсії не може бути обмежений будь-яким строком.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як убачається з матеріалів справи, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 10 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (Категорія 2) від 28.12.1992 серії НОМЕР_1 ). Оскільки сторонами не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 89 відсотків сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року, виходячи з 94 відсотків сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію з 01 січня 2018 року з урахуванням раніше сплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплати ОСОБА_1 100 відсотків підвищення перерахованої пенсії, починаючи з 05 березня 2019 року з урахуванням раніше сплачених сум.
У задоволенні решти позову відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець