ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 липня 2021 року м. Київ № 640/2004/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Глазер-ЮН" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Приватне акціонерне товариства "Глазер-ЮН" звернувся до суду з позовом про:
- визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2019 №1242314/21563078, прийняте комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 03.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2019 №1242313/21563078, прийняте комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 05.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2019 №1242312/21563078, прийняте комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 07.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2019 №1242311/21563078, прийняте комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 10.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2019 №1242310/21563078, прийняте комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 13.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2019 №1242315/21563078, прийняте комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 18.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №1 від 03.06.2019, №2 від 05.06.2019, №3 від 07.06.2019, №4 від 10.06.2019, №5 від 13.06.2019, №6 від 18.06.2019, подані приватним акціонерним товариством "Глазер-ЮН" в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх фактичного подання;
- стягнення на користь приватного акціонерного товариства "Глазер-ЮН" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві понесені витрати по сплаті судового збору та правової допомоги.
Ухвалою суду від 03.02.2020 прийнято справу до провадження, постановлено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строк для подання заяв по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані рішення не відповідають критерію чіткості та зрозумілості та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати волевиявлення суб'єкта владних повноважень. За твердженням представника позивача, контролюючому органу подано документи, які підтверджують правомірність формування податкових накладних.
Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано відзив, відповідно до якого представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем на розгляд комісії не надано розрахункові документи, а саме банківську виписку щодо розрахунків з контрагентом - постачальником ПП "Дубекспо" та контрагентом - покупцем ПП "Дубекспо", не надано товарно-транспортні накладні.
Державна податкова служба України правом подання відзиву на позовну заяву не скористалась.
Дослідивши матеріали справи, судом установлено.
Позивачем сформовано податкові накладні від 03.06.2019 №1 на загальну суму 87.362,40 грн. (в т.ч. ПДВ 14.560,40 грн.), від 05.06.2019 №2 на загальну суму 132.199,20 грн. (в т.ч. ПДВ 22.033,20 грн.), від 07.06.2019 №3 на загальну суму 158.112,00 грн. (в т.ч. ПДВ 26.352,00 грн.), від 10.06.2019 №4 на загальну суму 136.080,00 грн. (в т.ч. ПДВ 22.680,00 грн.), від 13.06.2019 №5 на загальну суму 113.640,00 грн. (в т.ч. ПДВ 19.440,00 грн.) та від 18.06.2019 №6 на загальну суму 129.564,00 грн. (в т.ч. ПДВ 21.594,00 грн.).
Квитанціями від 13.06.2019 №9126075482, №9126079388, №9126070364, №9126373231, №9126370377, №9129539840 реєстрацію податкових накладних від 03.06.2019 №1, від 05.06.2019 №2, від 07.06.2019 №3, від 10.06.2019 №4, від 13.06.2019 №5, від 18.06.2019 №6 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Підставами зупинення реєстрації зазначених податкових накладних визначено те, що: "Обсяг постачання товару/послуги 4407 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Крім того, в зазначених квитанціях платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 26.07.2019 №5, №6, №7, №8, №9, №10 та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Рішеннями Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.08.2019 №1242314/21563078, №1242313/21563078, №1242312/21563078, №1242311/21563078, №1242310/21563078 та №1242315/21563078 відмовлено у реєстрації податкових накладних від 03.06.2019 №1, від 05.06.2019 №2, від 07.06.2019 №3, від 10.06.2019 №4, від 13.06.2019 №5, від 18.06.2019 №6. Підставами даних рішень зазначено: "ненадання платником податку копій документів, первинні документи, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки - фактури /інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків".
Позивач, не погоджуючись з рішеннями Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.08.2019 №1242314/21563078, №1242313/21563078, №1242312/21563078, №1242311/21563078, №1242310/21563078 та №1242315/21563078 про відмову у реєстрації податкових накладних від 03.06.2019 №1, від 05.06.2019 №2, від 07.06.2019 №3, від 10.06.2019 №4, від 13.06.2019 №5, від 18.06.2019 №6, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію та ухвалення оскаржуваного рішення, далі - ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено: при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший); підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п'ятий); якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий).
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних"; "Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації"; "Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації".
Згідно з пунктом 3 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (підпункт 1); обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку (підпункт 2); одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті (підпункт 3).
"Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" також встановлено: в разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі (пункт 4); податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5); у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6); у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).
Отже, за змістом наведених норм підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Як вже зазначалось, реєстрацію податкових накладних від 03.06.2019 №1, від 05.06.2019 №2, від 07.06.2019 №3, від 10.06.2019 №4, від 13.06.2019 №5, від 18.06.2019 №6 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Підставами зупинення реєстрації зазначених податкових накладних визначено те, що податкові накладні відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 2.1 пункту 1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій".
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
На сайті ДФС України 13.11.2018 оприлюднено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно з листом від 31.10.2018 за №26010-06-05/28170), затверджені керівником ДФС України 05.11.2018.
Водночас, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію ризиковості здійснення операцій. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, суд вважає, що зупинення реєстрації спірних податкових накладних відбулось з порушенням законодавчо визначених підстав та процедури.
Згідно з "Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних": у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (підпункти 1-4 пункту 13); перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (пункт 14); письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг) (пункт 15); підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (пункт 21).
Як установлено судом з метою реєстрації податкових накладних позивач надіслав повідомлення від 26.07.2019 №5, №6, №7, №8, №9 та №10 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
На підтвердження зазначених обставин позивачем до позовної заяви надано: копію договору поставки від 10.09.2009 №10; копію видаткової накладної від 03.06.2019 №1; копію видаткової накладної від 05.06.2019 №2; копію видаткової накладної від 07.06.2019 №3; копію видаткової накладної від 10.06.2019 №4; копію видаткової накладної від 13.06.2019 №5; копію видаткової накладної від 18.06.2019 №6; копію платіжного доручення від 24.06.2019 №264; копію видаткової накладної від 03.05.2019 №10; копію договору від 02.01.2009 №02012019; копію платіжного доручення від 24.06.2019 №47; копію рахунку від 10.06.2019 №8090002931866; копію додатку до рахунку від 10.06.2019 №8090002931866; копію платіжного доручення від 27.06.2019 №50; копію рахунку від 10.06.2019 №ВІ-372400/0001/2; копію акта від 30.06.2019 №ВІ-372400/236595/1; копію платіжного доручення від 27.06.2019 №49; копію договору від 03.01.2019 №03012019; копію акта виконаних робіт від 21.06.2019 №2; копію акта приймання-передачі на переробку від 07.05.2019; копію акта приймання-передачі із переробки від 20.05.2019.
У відзиві відсутнє обґрунтування чому не були враховані подані позивачем первинні документи, водночас представник відповідача зазначає про ненадання позивачем розрахункових документів та товарно-транспортних накладних.
Відповідно до копії договору поставки від 02.01.2019 №02012019 поставка товару здійснювалась на умовах СРТ (перевезення сплачено до місця вказаного покупцем) або згідно Інкотерм 2000 (підпункт 4.1 пункту 4 договору).
Також представник позивача наголосив, що податковим органом не враховано специфіку взаємовідносин між ПАТ "Глазер-ЮН" та ПП "Дубекспо".
З змісту оскаржуваних рішень убачається, що підставою для їх ухвалення слугували висновки про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
На думку суду, не зазначення контролюючим органом конкретних документів, які мають бути подані платником податків з метою підтвердження достатності підстав для реєстрації податкової накладної унеможливлює реалізацію платником податків права надати обґрунтовані пояснення та необхідні первинні документи. Необхідно наголосити, що в типовій формі рішення контролюючого органу чітко зазначено про необхідність виділення (підкреслення) документів, які не надано
Враховуючи те, що оскаржуваними рішеннями не визначено які первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні не були подані позивачем для підтвердження правомірності формування спірних податкових накладних, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків суд доходить висновку про необґрунтованість оскаржуваних рішень.
Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
З огляду на викладене, підлягають задоволенню вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2019 №1242314/21563078, №1242313/21563078, №1242312/21563078, №1242311/21563078, №1242310/21563078 та №1242315/21563078.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 03.06.2019 №1, від 05.06.2019 №2, від 07.06.2019 №3, від 10.06.2019 №4, від 13.06.2019 №5, від 18.06.2019 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
Пунктом 28 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено "Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (зі змінами).
Згідно з пунктами 19, 20 "Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
З огляду на зазначені норми та висновок суду про протиправність рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних, та враховуючи що ДПС України є правонаступником ДФС України і розпочала роботу, підлягає задоволенню вимога про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні від 03.06.2019 №1, від 05.06.2019 №2, від 07.06.2019 №3, від 10.06.2019 №4, від 13.06.2019 №5, від 18.06.2019 №6 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення їх на реєстрацію позивачем.
Представником позивача заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві витрат на правову допомогу в розмірі 17.002,80 грн.
Відповідачі заперечень чи доводів про неспівмірність заявлених до стягнення судових витрат не висловили.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (частина третя).
За змістом статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта).
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначено частиною п'ятою статті 134 КАС України. При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як убачається з наданої суду копії договору про надання правової (адвокатської) допомоги від 20.01.2020 №20, укладеного між ПАТ "Глазер-ЮН" та ОСОБА_1 , останній прийняв на себе зобов'язання здійснювати представництво інтересів клієнта пов'язаних зі справою, яка має місце за позовом ПАТ "Глазер-ЮН" до ДФС України та ГУ ДФС у м. Києві в Окружному адміністративному суді міста Києва по скасуванню рішень комісії ДФС від 01.08.2019 №1242314/21563078, №1242313/21563078, №1242312/21563078, №1242311/21563078, №1242310/21563078 та №1242315/21563078 (пункт 1 договору).
Адвокат надає свої послуги на платній основі сума винагороди визначена в актах виконаних робіт. Сторони визначили, що розмір оплати визначається відповідно до витраченого часу в годинах. Також сторони взяли за відправну точку розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2020 - 4723 грн., вартість 1 години дорівнює 1889,20 грн., яка розрахована від мінімальної заробітної плати із коефіцієнтом 40% (підпункт 4.1 пункту 4 договору).
Відповідно до акту виконаних робіт від 27.01.2020 №1 адвокатом надані послуги: попередня консультація та огляд документів із метою оцінки перспективи позовної роботи (1 год.) - 1889,20 грн.; підготовка позиції та складання позовної заяви, аналіз судової практики по предмету позову (8 год.) - 15.113,60 грн.
Згідно зі звітом про виконану роботу від 27.01.2020 №1 адвокат Гошко В.І. провів попередню консультацію та огляд документів із метою оцінки перспективи позовної роботи на що витратив 1 годину, підготував та склав позовну заяву з оформленням та направив її до суду, на що витратив 8 годин роботи.
До судової справи додано квитанцію до прибуткового касового ордеру від 27.01.2020 №27 на суму 17.002,80 грн. У матеріалах справи наявний ордер на надання правової допомоги серії КС №666907 від 20.01.2020.
Відповідно пунктів 1, 2 частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
На думку суду, наведені в акті виконаних робіт від 27.01.2020 №1 послуги, які надавались адвокатом пов'язані з розглядом справи. Щодо обґрунтованості та пропорційності таких витрат до предмета спору, то суду зазначає, що предметом спору є оскарження шести рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання зареєструвати такі накладні. Справа для позивача має важливе значення, позаяк стосується його господарської діяльності та впливає на його репутацію як добросовісного суб'єкта господарювання.
З огляду на викладене, зважаючи на відсутність доводів відповідачів щодо співмірності заявлених судових витратна професійну правничу допомогу суд доходить висновку про обґрунтованість доводів щодо понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17.002,80 грн., які підлягають стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме рішення комісії, яка створена при Головному управлінні ДПС у м. Києві, потягли негативні наслідки для позивача, визнані судом протиправними та скасовані.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12.612,00 грн. (платіжні доручення від 17.12.2019 №97 та від 27.12.2019 №6).
Оскільки позов задоволено повністю судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12.612,00 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:
від 01 серпня 2019 року №1242314/21563078 про відмову реєстрації податкової накладної від 03 червня 2019 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
від 01 серпня 2019 року №1242313/21563078 про відмову реєстрації податкової накладної від 05 червня 2019 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
від 01 серпня 2019 року №1242312/21563078 про відмову реєстрації податкової накладної від 07 червня 2019 року №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
від 01 серпня 2019 року №1242311/21563078 про відмову реєстрації податкової накладної від 10 червня 2019 року №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
від 01 серпня 2019 року №1242310/21563078 про відмову реєстрації податкової накладної від 13 червня 2019 року №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
від 01 серпня 2019 року №1242315/21563078 про відмову реєстрації податкової накладної від 18 червня 2019 року №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Приватного акціонерного товариства "Глазер-ЮН" від 03 червня 2019 року №1, від 05 червня 2019 року №2, від 07 червня 2019 року №3, від 10 червня 2019 року №4, від 13 червня 2019 року №5, від 18 червня 2019 року №6.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Глазер-ЮН" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12.612,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот дванадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у м. Києві.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Глазер-ЮН" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17002,00 грн. (сімнадцять тисяч дві гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у м. Києві.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Глазер-ЮН" (ідентифікаційний код 21563078, місцезнаходження: 03164, місто Київ, вулиця Генерала Наумова, будинок 33, квартира 2).
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267; 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд. 33/19).
Відповідач - Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець