ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2021 року м. Київ №640/20621/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015р. по 2018р.;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015р. по 2018р., виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Підставою позову є те, що під час прийняття наказу від 16.03.2018 №54 про виклю-чення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати за період з 2015р. по 2018р. грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, а у задоволенні відповідної заяви позивача відмовлено.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові, зазначивши, що грошова компенсація як соціальна гарантія може бути виплачена у разі наявності відповідного права на відпустки. Позивач не набув відповідного права на отримання грошової компенсації за не отриману додаткову відпустку, оскільки ч. 19 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" припинено надання військовослуж-бовцям додаткової відпустки. Також зазначив про пропуск строку звернення до суду.
Клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено судом без задоволення з тих підстав, що відповідно до ч. 6 ст. 12, п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України розгляд цієї справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (посвідчення учасника бойових дій від 23.11.2015 серія НОМЕР_2 ).
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 16.03.2018 №54 (по стройовій частині) позивача виключено зі списків особового складу ВЧ та всіх видів грошового забезпечення. Позивачу виплачено: щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 100% максимального розміру премії від посадового окладу; надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу; щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60%. Позивач отримав матеріальну допомогу на оздоровлення за 2018р.; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018р. не отримав. Вислуга років у Збройних Силах України становить: календарна - 26р. 07міс., пільгова - 27р. 01міс.
Позивач звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 із заявою (вх. від 21.10.2019 №13) щодо нарахування грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2018р.р., виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
У відповідь на звернення позивача листом від 23.10.2019 №494 т.в.о. командира ВЧ НОМЕР_1 повідомлено, що спірне питання щодо отримання грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки у зв'язку із звільненням позивача виникли у особливий період. В особливий період з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду надання військовослужбовцям інших видів відпусток, зокрема, додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" припиняється. У зв'язку з відсутністю механізму виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, надання яких припинено відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дана компенсація є неможливою.
Як вбачається, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу відповідач не здійснив з позивачем розрахунків щодо нарахування і виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки з 2015р. по 2018р.
Спірні правовідносини стосуються нарахування та виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку військовослужбовцю - учаснику бойових дій у період мобілізації після звільнення з військової служби.
Дана справа є типовою, при вирішенні якої необхідно застосовувати рішення Верховного Суду від 16.05.2019 у зразковій справі №620/4218/18, згідно з яким норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації. На час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 2015 року по 2018 рік. Припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке (тобто, право на відпустку) може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2019 у справі №620/4218/18, спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в т.ч. за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком (п. 40). <...> Cтягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю. На час відпустки, яка хоча і непов'язана з виконанням службових обов'язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід'ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки" (п. 41).
Враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду, позов підлягає задоволенню.
При цьому суд зауважує, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача, а не дій, як зазначено у позовній заяві. Дана обставина не є підставою для висновку про необґрунтованість позову.
Позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, а тому присудження судового збору з відповідача на його користь судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 241-246, 257-262 КАС України, суд
1. Задовольнити позов ОСОБА_1 .
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015р. по 2018р., виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015р. по 2018р., виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Позивач: ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ;
АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко