Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 липня 2021 р. Справа№200/7259/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - УПФ), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 14 травня 2021 року №7/64, рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18 лютого 2021 року №23, від 13 травня 2021 року №056550003414 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи за списком №2 період роботи з 15 квітня 1987 року по 31 липня 1992 року на посаді «класифікатору крокусу на наждаку» в Костянтинівському заводі «Автоскло» та повторно розглянути заяву від 15 лютого 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте УПФ відмовило в призначені пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу.
На думку позивача, УПФ протиправно не зарахувало до пільгового стажу спірні періоди її роботи, оскільки вони підтверджені належними документами. У зв'язку з чим, позивач звернулася до суду із даним позовом.
15 червня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
08 липня 2021 року від представника УПФ надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що позивачем надана трудова книжка НОМЕР_1 від 01.09.1980 року. Прізвище заявниці на першій сторінці виправлено в порушенням п. 2.13 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», яка затверджена наказом Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року.
Крім того, надана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18.11.2010 року № 40/12, видана Заводом «Автоскло» імені К.Т. Бондарева.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб Костянтинівське державне підприємство завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарева припинило свою діяльність за судовим рішенням 11.07.2012 року. Тому на думку відповідача підтвердження спірних періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту (а.с. 7).
15 лютого 2021 року позивач звернувся до УПФ із заявою про призначення пенсії. До вказаної заяви було додано скановані копії: трудової книжки від 01.09.1980 року НОМЕР_1 ; архівної довідки від 18.11.2010 року № 40/12, видана Заводом «Автоскло» імені К.Т. Бондарева; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18.11.2010 року №40/12, довідки про перейменування від 18.11.2010 року № 40/12; довідки про заробітну плату від 15.09.2011 року № 943; довідки від 10.02.2021 року № 08/323/01-24-21, видана Костянтинівським міським центром зайнятості; паспорту громадянина України, РНОКПП.
Рішенням УПФ від 18 лютого 2021 року №23 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с. 10-13).
З розрахунку стажу вбачається, що позивачу не зараховано до пільгового стажу період роботи за списком №2 з 15 квітня 1987 року по 31 липня 1992 року на посаді «класифікатору крокусу на наждаку» в Костянтинівському заводі «Автоскло».
Вказане рішення вмотивоване тим, що надана позивачем трудова книжка НОМЕР_1 від 01.09.1980 року заповнена із порушенням п. 2.13 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року.
Крім того, надана позивачем довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18.11.2010 року № 40/12, видана Заводом «Автоскло» імені К.Т. Бондарева не взята до уваги, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб Костянтинівське державне підприємство завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарева припинило свою діяльність за судовим рішенням 11.07.2012 року. Позивачу запропоновано виправити прізвище в трудовій книжці відповідно інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства соціального захисту вселення України № 58 від 29.07.1993 року та надати повний пакет документів для направлення на Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
12 травня 2021 року позивач повторно звернулася до УПФ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням УПФ від 13 травня 2021 року №056550003414 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с. 16)
Вказаним рішенням до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи за списком №2 з 15 квітня 1987 року по 31 липня 1992 року на посаді «класифікатору крокусу на наждаку» в Костянтинівському заводі «Автоскло».
Рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.05.2021 року №7/64 позивачу відмовлено у підтвердженні періоду роботи за списком №2 з 15 квітня 1987 року по 31 липня 1992 року на посаді «класифікатору крокусу на наждаку» в Костянтинівському заводі «Автоскло» у зв'язку з відсутністю первинних документів та можливості здійснення перевірки обґрунтованості видачі довідки (а.с. 14).
Позивач оскаржує вищевказані рішенні відповідача, як такі, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства та порушують його конституційні права.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV)).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058- IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок.
Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Під час розгляду справи, судом встановлено, що у відповідності до записів у трудовій книжці позивача, ОСОБА_1 працювала з 15 квітня 1987 року по 31 липня 1992 року на посаді «класифікатору крокусу на наждаку» в Костянтинівському заводі «Автоскло» (а.с. 17-20).
Також в матеріалах справи містяться довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №40/12 від 18.11.2010 р., архівна довідка №40/12 від 18.11.2010 року. Вказані довідки містять підписи посадових осіб, штамп та засвідчені печаткою підприємства (а.с. 24,25).
З довідки №40/12 вбачається, що ОСОБА_1 працювала з 15 квітня 1987 року по 31 липня 1992 року на посаді «класифікатору крокусу на наждаку» в Костянтинівському заводі «Автоскло», що передбачено Списком №2, розд. XVIII, підрозділ 1а, код 2190100а-12767. Зазначена довідка видана на підставі табелів обліку робочого часу, особової картки Ф.Т-2 (а.с.24).
Відповідач не заперечує, що вказані посади належать до Списку № 2.
З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-ІV, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, архівна довідка підтверджують характер роботи позивача у період з 15 квітня 1987 року по 31 липня 1992 року, що надає право включення вищевказаного періоду роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 05 серпня 2020 року у справі № 127/9289/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Суд звертає увагу, що у відповідності до положень пункту 20 Порядку № 637 підставою для надання уточнюючої довідки є відсутність у трудовій книжці особи відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, разом з цим, відповідач відмовляючи позивачу у зарахуванні до пільгового стажу спірних періодів роботи не надав оцінки відомостям наявним у трудовій книжці позивача та не зазначив які саме відомості не містить трудова книжка позивача, та які мають бути підтверджені уточнюючою довідкою.
Крім того, суд зазначає, що УПФ не враховані положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», згідно з якими відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
З наданої трудової книжки НОМЕР_1 вбачається, що вона належить позивачу.
Суд звертає увагу, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 30 листопада 2018 року у справі №235/4179/17.
Суд критично ставиться до доводів УПФ про неможливість проведення перевірки наданих документів, оскільки неможливість її проведення не повинно покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача, така обставина не пов'язана з його волею.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 23.01.2018 року у справі № 583/392/17, від 20.03.2018 року у справі № 527/1655/17.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 14 травня 2021 року №7/64, рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18 лютого 2021 року №23, від 13 травня 2021 року №056550003414 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є не обґрунтованими, прийняті без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, а отже не відповідають вимогам Конституції та законам України та підлягають скасуванню.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 14 травня 2021 року №7/64.
Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18 лютого 2021 року №23 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13 травня 2021 року №056550003414 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) від 15 лютого 2021 року про призначення пенсії, із зарахуванням до пільгового стажу за списком №2 періоду роботи з 15 квітня 1987 року по 31 липня 1992 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122 Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв