Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 липня 2021 р. Справа№200/6273/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Аляб'єва І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (вул.Героїв Небесної Сотні,23, м.Крамтаорськ, Донецька область, 84333, код ЄДРПОУ 25953617) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови включення (взяття на облік) ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, що мають право на пільги, як учасника бойових дій;
- зобов'язати відповідача включити відомості щодо ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, що мають право на пільги, як учасника бойових дій та видати довідку про перебування на обліку в Єдиному державному реєстрі осіб, що мають право на пільги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що її прізвище до одруження ОСОБА_2 та вона с 30.01.2019 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 06.02.2019 на прізвище ОСОБА_2
28.01.2020 вона одружилася з ОСОБА_3 та після державної реєстрації шлюбу взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_4 . Після реєстрації шлюбу, у зв'язку зі зміною прізвища вона замінила особисті документи - картку платника податків, паспорт громадянина України та довідку про реєстрацію місця проживання.
11.02.2021 позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо оформлення пільг, передбачених ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, що мають право на пільги, як учасника бойових дій та надала відповідний пакет документів.
Листом відповідача від 18.02.2021 №29-01-11/1617 позивачку повідомлено, що прізвище в паспорті ОСОБА_1 , а в посвідченні учасника бойових дій ОСОБА_2 не співпадають і на підставі цього їй було рекомендовано привести документи у відповідність.
На підставі листа відповідача від 18.02.2021 №29-01-11/1617 позивачка звернулася до Адміністрації державної Прикордонної служби України з заявою про заміну посвідчення учасника бойових дій у зв'язку зі зміною прізвища. Листом Адміністрації державної Прикордонної служби України від 16.04.2021 відмовлено позивачу у зміні посвідчення бойових дій на підставі пункту 11 Положення №302 та пункту 8 Інструкції №760 якими передбачено, що заміна посвідчення учасника бойових дій передбачена лише у разі коли посвідчення стало непридатним або було втрачено.
У зв'язку з чим просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати відповідача включити відомості щодо ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, що мають право на пільги, як учасника бойових дій та видати довідку про перебування на обліку в Єдиному державному реєстрі осіб, що мають право на пільги
Ухвалою суду від 31.05.2021 позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 14.06.2021 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.07.2021.
Ухвалою суду від 07.07.2021 закрито підготовче засідання, розгляд справи по суті призначено на 15.07.2021.
Відповідач надав через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволені позовних вимог. Свою позицію відповідач вмотивовував наступним. В своєї діяльності відповідач керується Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, яки мають право на пільги, затверджене постановою КМУ від 29.01.2003 № 117. Для включення до реєстру інформації щодо пільговика необхідно надати документи, що підтверджують право пільговика на пільги (з пред'явленням оригіналів цих документів) копію довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків, пред'являє паспорт та надає інформацію про характеристику житла та послуги, якими він реально користується та має пільги щодо користування ними. Оскільки, ОСОБА_1 при зверненні надала паспорт на прізвище ОСОБА_1 , а посвідчення учасника бойових дій на прізвище ОСОБА_2 у відповідача були відсутні підстави для внесення цих даних до реєстру. З цих підстав в позові просить відмовити та про прийняте рішення повідомити його письмово.
Представники сторін до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце реєстрації, згідно довідки АДРЕСА_2 . (а.с. 9-11)
Посвідченням серії НОМЕР_4 підтверджено, що позивач є солдатом Державної прикордонної служби України. (а.с. 8)
Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5 виданого 28.01.2020 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 уклали шлюб 28.01.2020, актовий запис № 26 та після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_4 (а.с.6).
Рішенням комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій особового складу Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 №3/26 ОСОБА_2 встановлено статус учасника бойових дій. (а.с.4)
Посвідчення серія НОМЕР_2 від 06.02.2019 учасника бойових дій видано на прізвище ОСОБА_2 (а.с.13).
11.02.2021 та 18.01.2021 позивачка звернулася до відповідача із заявою з додатками для включення її до Єдиного державного реєстру осіб, що мають право на пільги, як учасника бойових дій для отримання пільг на житлово-комунальні послуги за місцем проживання: АДРЕСА_3 .
Листом від 18.01.2021 №29-01-14/587 начальник Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради повідомив позивачку про те, що при вивченні наданих документів було встановлено, що прізвище в паспорті ОСОБА_1 , а в посвідченні учасника бойових дій ОСОБА_2 і на підставі цього їй було рекомендовано привести документи у відповідність. (а.с.15).
Позивачка звернулася до Адміністрації державної Прикордонної служби України з заявою про заміну посвідчення учасника бойових дій у зв'язку зі зміною прізвища.
Листом Адміністрації державної Прикордонної служби України від 16.04.2021 відмовлено позивачу у зміні посвідчення бойових дій на підставі пункту 11 Положення №302 та пункту 8 Інструкції №760 якими передбачено, що заміна посвідчення учасника бойових дій передбачена лише у разі коли посвідчення стало непридатним або було втрачено.
Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб'єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу не надання пільг, передбачених законом.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист.
Згідно зі ст.5 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Як встановлено судом позивачка - ОСОБА_5 є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 від 06.02.2019 та свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5 виданого 28.01.2020 (а.с.6).
Видача посвідчень ветеранів війни, регулюється Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою КМУ № 302 від 12.05.1994 зі змінами та доповненнями. Цим нормативно-правовим актом заміна посвідчення учасника бойових дій у зв'язку зі зміною прізвища, не передбачена.
Відповідно до п.4-6 ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на пільги, а саме на 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю); 75-процентна знижку плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для утопобвих потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю); 75-процентну знижку вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
28.01.2020 ОСОБА_2 вступила в шлюб з ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5 виданого 28.01.2020 після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_4 .
Це право наречених обрати одне прізвище при реєстрації шлюбу, встановлено ч.1 ст.35 СК України.
Постановою КМУ № 117 від 29.01.2003 був запроваджений Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр) а також затверджено Положення про реєстр.
Відповідно до п.2 Положення, до Реєстру вноситься така інформація: про пільговиків - прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті) (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податків), адреса зареєстрованого місця проживання (за рішенням комісій, утворених місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до пункту 5 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 № 848 (ЗП України, 1996, № 2, ст. 76; Офіційний вісник України, 2018, № 37, ст. 1311), - адреса фактичного місця проживання), склад сім'ї, характеристика житла, реквізити паспорта громадянина України та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами фактично користується;
Інформація про осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", вноситься до Реєстру диференційовано з урахуванням належності особи до визначеної підкатегорії.
Згідно з п.5 Положення, для включення до Реєстру інформації про пільговика він подає уповноваженому органу копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім'ї на пільги (з пред'явленням оригіналів цих документів), копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, пред'являє паспорт та надає інформацію про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких він має пільги та реально ними користується.
Отже, відповідач в своєї відповіді посилається саме на п.5 Положення, але в цьому пункті вказується що пільговик подає уповноваженому органу копії документів, що підтверджують право пільговика на пільги з пред'явленням оригіналів цих документів.
Тобто, уповноважений орган зобов'язаний пересвідчитися з пакету документів, що вони належать пільговику, а саме переконатися що документ, який дає право на пільгу, в даному випадку посвідчення учасника бойових дій, належить громадянину який надає паспорт громадянина України, а якщо прізвища в цих документах не збігаються то додатково витребувати документ, яким змінено прізвище. А таким документом в даному випадку є свідоцтво про шлюб.
Про те, прямо в Положенні це питання не врегульоване. Як зазначалося вище і Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою КМУ № 302 від 12.05.1994 зі змінами та доповненнями заміна посвідчення учасника бойових дій у зв'язку зі зміною прізвища, не передбачена.
Натомість в аналогічному нормативно - правовому акті в п.9 Інструкції
про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків “Ветеран війни - учасник бойових дій” та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 №200, передбачено, що
у разі зміни прізвища, імені або по батькові за заявою особи їй видається нове посвідчення та лист талонів, а попередні знищуються, про що складається акт, який зберігається в установі, де були видані нове посвідчення та лист талонів.
Зазначене оформляється протоколом.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені саме Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що оскільки правовідносини пов'язані зі зміною посвідчення учасника бойових дій у разі змини прізвища прямо не врегульовані законодавством то не можна вважати протиправними дії відповідача, оскільки посадові особи цього органу повинні діяти тільки на підставі нормативно-правових актів.
Тому, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Що стосується позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача включити відомості щодо ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, що мають право на пільги, як учасника бойових дій та видати довідку про перебування на обліку в Єдиному державному реєстрі осіб, що мають право на пільги, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційні, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача включити відомості щодо ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, що мають право на пільги, як учасника бойових дій та видати довідку про перебування на обліку в Єдиному державному реєстрі осіб, що мають право на пільги є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказів, які б спростували доводи позивача про те що посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 06.02.2019 видане на прізвище ОСОБА_2 належить ОСОБА_1 , відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Оскільки позивачку звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (вул.Героїв Небесної Сотні,23, м.Крамтаорськ, Донецька область, 84333, код ЄДРПОУ 25953617) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (вул.Героїв Небесної Сотні,23, м.Крамтаорськ, Донецька область, 84333, код ЄДРПОУ 25953617) включити відомості щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Єдиного державного реєстру осіб, що мають право на пільги, як учасника бойових дій та видати довідку про перебування на обліку в Єдиному державному реєстрі осіб, що мають право на пільги.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2021 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв