13 липня 2021 року Справа № 160/7600/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСліпець Н.Є.
при секретарі судового засіданняЛогвиненко В.М.
за участі:
представника позивача представника відповідача Єремчук К.А. Шарамок І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Світлодар" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
13.05.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Світлодар" (далі - ТОВ «Компанія «Світлодар») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2020 року, реєстраційний номер 9191086869, поданої 07.08.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Світлодар”;
- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2020 року, реєстраційний номер 9285546805, поданої 03.11.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Світлодар”;
- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, реєстраційний номер 9370536797, поданої 25.01.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Світлодар”;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області визнати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Світлодар” з податку на прибуток за І півріччя 2020 року, реєстраційний номер 9191086869, такою, що прийнята датою її фактичного отримання - 07.08.2020;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області визнати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Світлодар” з податку на прибуток за три квартали 2020 року, реєстраційний номер 9285546805, такою, що прийнята датою її фактичного отримання - 03.11.2020;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області визнати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Світлодар” з податку на прибуток за 2020 рік, реєстраційний номер 9370536797, такою, що прийнята датою її фактичного отримання - 25.01.2021;
- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Світлодар”” понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 810,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючий орган безпідставно повідомив позивача, що подана податкова звітність за I півріччя 2020 року, три квартали 2020 року та за 2020 рік не прийнята у зв'язку з тим, що заповнена з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України. При цьому, відповідачем зазначена лише загальна інформація про наявність порушень при складанні податкової звітності, без зазначення конкретних порушень допущених позивачем. Проте, податкова звітність позивачем складена з дотриманням законодавчих вимог, із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів. На підставі вищенаведеного, просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
18.05.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження за вищезазначеним позовом та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження) та витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області належним чином завірену копію рішення щодо невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2020, реєстраційний номер 9285546805, поданої 03.11.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Світлодар”.
11.06.2021 року представником відповідача було подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду письмовий відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з доводами викладеними позивачем у позові, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству. Так, у поданій позивачем податковій декларації від 03.11.2020 року №9285546805 з податку на прибуток за три квартали 2020 року була відсутня відмітка в декларації про наявність додатків, а саме: про надання фінансової звітності (позначка «+» у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків»), що з урахуванням вимог податкового законодавства свідчить, що податкова декларація не може вважатися податковою звітністю. На підставі вищенаведеного просить суд відмовити у задоволенні позову. Разом з відзивом представником відповідача були надані витребувані судом письмові докази у справі.
Також, 11.06.2021 року представник відповідача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про вихід із спрощеного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року в задоволенні клопотання було відмовлено та призначено подальший розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
07.07.2021 року на електронну пошту суду представником позивача було подано письмову відповідь на відзив, в якій зазначено, що аргументи, які наводить відповідач на обґрунтування своєї позиції є безпідставними та такими, що не можуть бути прийняті судом.
Представник позивача у судовому засіданні обставини, викладені у позові та у відповіді на відзив підтвердила, наполягала на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав позицію, викладену ним у відзиві на позов, просив суд відмовити у позові повністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Компанія «Світлодар» 07.08.2020 року подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за півріччя 2020 року разом із додатками.
Згідно квитанції №2 документ (податкову декларацію з податку прибуток підприємств за півріччя 2020 року разом із додатками) доставлено до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та збережено 07.08.2020р. о 16:31:30.
Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.08.2020 року вих.№79625/10/04-36-51-30-20 “Про надання інформації” повідомлено позивача про те, що надана 07.08.2020 року податкова декларація з податку прибуток підприємства за півріччя 2020 року №9191086869 заповнена з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України та не вважається податковою звітністю.
ТОВ «Компанія «Світлодар» 03.11.2020 року подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за три квартали 2020 року разом із додатками.
Згідно квитанції №2 документ (податкову декларацію з податку прибуток підприємств за 9 місяців 2020 року разом із додатками) доставлено до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та збережено 03.11.2020р. о 13:25:41.
Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.11.2020 року вих.№105902/10/04-36-04-11-22 “Про надання інформації” повідомлено позивача про те, що надана 03.11.2020 року податкова декларація з податку прибуток підприємства за три квартали 2020 року №9285546805 заповнена з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України та не вважається податковою звітністю.
ТОВ «Компанія «Світлодар» 25.01.2021 року подано річну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2020 року разом із додатками.
Згідно квитанції №2 документ (податкову декларацію з податку прибуток підприємств за рік 2020 разом із додатками) доставлено до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та збережено 25.01.2021р. о 16:20:14.
Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.01.2021 року вих.№1643/6/04-36-18-08-21“Про надання інформації” повідомлено позивача про те, що надана 25.01.2021 року податкова декларація з податку прибуток підприємства за 2020 рік №9370536797 заповнена з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України та не вважається податковою звітністю.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо невизнання податковою звітністю податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Світлодар», позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням, наведеним у пункті 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до пунктів 48.1- 48.2 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
- найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
- інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною;
- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Підпунктом 48.5.1 пункту 48.5 ст.48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку.
Відповідно до п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Порядок подання податкової звітності до контролюючого органу визначається статтею 49 Податкового кодексу України.
Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов'язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;
- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.
Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;
49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Умовою, з якою чинне податкове законодавство пов'язує можливість прийняття або неприйняття податкової звітності, є наявність або відсутність у ній обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.
Податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 ПК України, оскільки прийняття податкової звітності є обов'язком контролюючого органу.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування викладених норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №810/1570/16.
Як було встановлено в ходів судового розгляду, листами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.08.2020 року вих.№79625/10/04-36-51-30-20 від 13.08.2020 року «Про надання інформації», від 09.11.2020 року вих.№105902/10/04-36-04-11-22 «Про надання інформації» та від 27.01.2021 року вих.№1643/6/04-36-18-08-21 від 27.01.2021 року «Про надання інформації» відповідачем було повідомлено позивача, що податкові декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2020 року, за три квартали 2020 року та за 2020 рік подані з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України та не вважається податковою звітністю.
Суд вважає за необхідне зазначити, що листи, якими позивачу фактично було відмовлено в прийнятті звітності не містять жодної чіткої підстави для висновку про невизнання звітності як податкової декларації.
Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Натомість, рішення контролюючого органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов'язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Саме така правова позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 23.10.2018 року по справі №822/1817/18.
Разом з тим, відповідач, вже у відзиві на позов, зазначає, що порушення вимог пункту 48.3 статті 48 ПК України міститься в тому, що у поданій позивачем податковій декларації від 03.11.2020 року №9285546805 з податку на прибуток за три квартали 2020 року була відсутня відмітка в декларації про наявність додатків, а саме: про надання фінансової звітності (позначка «+» у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків»).
Дані твердження відповідача судом відхиляються як безпідставні, оскільки зазначені вище обставини не були вказані в листах контролюючого органу, яким позивачу було відмовлено в прийнятті податкової звітності.
Також, прийняття контролюючим органом вказаних декларацій свідчить про те, що останні містять всі обов'язкові реквізити, тобто вимоги ст.48, зокрема пункту 48.3., товариством дотримано у повному обсязі, а отже відсутні підстави для визнання податкових декларацій позивача як не податкової.
Квитанції №2 до податкової декларації, які отримані позивачем, є документом, який фактично підтверджує прийняття податкової звітності та відповідність поданої звітності вимогам ст. 48 ПК України і повторна перевірка податкової звітності після її прийняття на відповідність вказаним вимогам податковим законодавством не передбачена.
За вищевикладених обставин суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області які полягали у невизнанні податковою звітністю податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія «Світлодар»” з податку на прибуток підприємств за півріччя 2020 року (реєстраційний номер документа: 91911086869) від 07.08.2020 року; податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Світлодар» з податку на прибуток підприємств за три квартали 2020 року (реєстраційний номер документа: 9285546805) від 02.11.2020 року; податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «компанія Світлодар» з податку на прибуток підприємств за 2020 рік (реєстраційний номер документа: 9370536797) від 25.01.2021 року.
Крім того, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5.04.2005 (заява №38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Враховуючи викладене, належним та ефективним способом захисту порушених у спірних відносинах прав позивача є зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти податкову звітність датою її фактичного подання.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини першої ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 6810,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.2107968365.1 від 29.04.2021 року.
Керуючись ст. ст.2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 256, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Світлодар" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 35679735) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2020 року, реєстраційний номер 9191086869, поданої 07.08.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Світлодар».
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2020 року, реєстраційний номер 9285546805, поданої 03.11.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Світлодар».
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, реєстраційний номер 9370536797, поданої 25.01.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Світлодар».
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області визнати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Світлодар» з податку на прибуток за І півріччя 2020 року, реєстраційний номер 9191086869, такою, що прийнята датою її фактичного отримання - 07.08.2020 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області визнати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Світлодар» з податку на прибуток за три квартали 2020 року, реєстраційний номер 9285546805, такою, що прийнята датою її фактичного отримання - 03.11.2020 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області визнати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Світлодар» з податку на прибуток за 2020 рік, реєстраційний номер 9370536797, такою, що прийнята датою її фактичного отримання - 25.01.2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Світлодар» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 35679735) в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 6810,00(шість тисяч вісімсот десять гривень) грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 16 липня 2021 року.
Суддя Н.Є. Сліпець