15 липня 2021 року Справа №160/10651/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніної О. С.
за участі секретаяр судового засіданн Терентенко О. О.
за участі:
представника позивача Прозорової Я. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
29 червня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просить:
- встановити судовий контроль шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання судового рішення у справі № 160/10651/20 від 23.10.20, встановити відповідний строк для цього (3 робочі дні);
- постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі № 160/10651/20 від 23.10.20 та направити її для виконання суб'єкту владних повноважень (боржнику) - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;
- за наслідками розгляду звіту накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф у сумі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
30.06.2021 року судом отримано додаткові пяснення ОСОБА_1 , в яких заявник зазначає про її право на подання процесуальних документів через підсистему "Електронний суд".
Справу № 160/10651/20, яка перебувала в Третьому апеляційному адміністративному суді на розгляду, отриимано Дніпропетровським окружним адміністративним судом 02.07.2021 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 року розгляд заяви призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.07.2021 року о 14:40.
13.07.2021 року судом отримано відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому відповідач заперечує проти задоволення заяви про встановлення судового контролю, оскільки заявником не надано суду наявності належних доказів невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, пов'язані з невиконанням судового рішення.
Також у поданому відзиві відповідач просить здійснювати розгляд заяви без участі представника відповідача.
15.07.2021 року судом отримано додаткові пояснення заявника, в яких ОСОБА_1 зазначає, що виконавче провадження № 63851735 з примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року по справі № 160/10651/20 перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), наполягає на задоволенні заяви та необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
У судовому засіданні 15.07.2021 року представник позивача підтримала викладені у заяві та додаткових поясненнях доводи, наполягала на задоволенні заяви про встановлення судового контролю.
При вирішенні заяви про встановлення контролю за виконанням судового рішення суд виходить з наступного.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із Довідкою Дніпровського апеляційного суду № 04.2/54/20-с від 19.03.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи виплату з 19 лютого 2020 року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року у справі № 160/10651/20 набрало законної сили 23.11.2020 року.
04.12.2020 року позивачем отримано виконавчі листи по справі № 160/10651/20.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зазначеній нормі відповідають також і положення п. 1 ч. 6 ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до вимог ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Із наведеного видно, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Суд звертає увагу на те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт.
Суд також зазначає, що зазначена норма законодавства не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про наявність або відсутність підстав для зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Водночас, ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Так, позивачем 04.12.2020 року отримано виконавчий лист про справі №160/10651/20, який пред'явлено позивачем до виконання у Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Станом на дату розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю, на виконанні у відділі з 08.12.2020 року перебуває виконавче провадження № 63851735 з примусового виконання виконавчого листа № 160/10651/20 від 04.12.2020, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом та здійснюються передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії з примусового виконання вказаного виконавчого документа.
Таким чином, оскільки примусове виконання судового рішення здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи те, що встановлення зазначеного зобов'язання є правом суду, а не його обов'язком, а позивачем не доведено необхідності застосування заходів судового контролю по даній справі, суд не бачить підстав для встановлення судового контролю та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
У разі невиконання рішення суду, позивач не позбавлений права звернутись до суду із заявою, в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 160/10651/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 15.07.2021 року.
Суддя О.С. Луніна