Копія
24 червня 2021 року Справа № 160/6567/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на підставі заяви про призначення пенсії від 09.03.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди:
- 12.12.1997 року - 25.12.1997 року - учень підземного гірничого робітника з повним робочим днем в шахті;
- 26.12.1997 року - 05.02.1998 року - навчання в учбово-курсовому комбінаті за професією підземний гірничий робітник;
- 18.11.2002 року - 24.12.2003 року - навчання в учбово-курсовому комбінаті за професією підземний гірничий робітник очисного вибою до пільгового стажу провідної професії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи в ТОВ «СІГМА-КОМ» з 16.07.2010 по 25.09.2010 року; з 07.10.2010 по 22.12.2010 року; з 15.01.2011 по 03.03.2011 року; з 17.03.2011 по 30.04.2011 року; з 10.06.2011 по 31.07.2011 року; з 19.08.2011 по 23.10.2011 року; з 15.11.2011 по 30.12.2011 року; з 11.01.2012 по 17.02.2012 року; з 01.03.2012 по 08.04.2012 року в стаж роботи за провідною професією підземного гірника очисного вибою з повним робочим днем в шахті відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням Роз'яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 №8;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 09.03.2021 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Листом відповідача від 29.03.2021 року йому було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу, оскільки період роботи позивача в ТОВ «Сігма-Ком» не зараховано до пільгового стажу по списку №1, оскільки у довідці відсутнє посилання на ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії та зазначає, що має право на зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи в ТОВ «Сігма-Ком», що підтверджується поданими відповідачу уточнюючими довідками. Відсутність в пільговій довідці посилання на ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не змінює характер виконуваної роботи та факту роботи з повним робочим днем у шахті за списком №1 за провідною професією.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
03.06.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що згідно трудової книжки, довідки про підтвердження пільгового стажу від 21.11.2019 року №174, яку видано ТОВ «Сігма-Ком», позивач працював на підземній дільниці прохідницьких та монтажно-демонтажних робіт, зазначений період роботи відноситься до списку 1, розділ 1, підрозділ 1, позиція 1.1 «а». Зазначена посада відноситься до ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто зарахувати зазначений період роботи до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку позивач подав заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, немає законних підстав. Пільговий стаж позивача відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» складає 24 роки 6 місяців 8 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 .
09.03.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 29.03.2021 року за вих.№4000-010303-8/44256 відділом призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено у призначенні пенсії.
В листі зазначено, що згідно наданих документів на дату звернення страховий стаж позивача становить 48 років 5 місяців 7 днів, з них відповідно до статті 114 частини 3 - 24 роки 6 місяців 8 днів. Період роботи в ТОВ «Сігма-Ком» відповідно до довідки №174 від 21.11.2019 року зараховано до пільгового стажу по Списку №1, так як у довідці відсутнє посилання на ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у призначенні пенсії та щодо не вірного зарахування періоду роботи, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ч.3 ст. 114 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці позивача серії № НОМЕР_2 від 17.07.1991 року, у періоди, не вірно зараховані відповідачем, ОСОБА_1 працював:
Шахта «Благодатна» ДХК «Павлоградвугілля»
- 12.12.1997 - 25.12.1997 роки - учень підземного гірничого робітника з повним робочим днем в шахті - не зараховано до пільгового стажу (спірний період 14 днів);
- 26.12.1997 - 05.02.1998 роки - навчання на курсах в учбово-курсовому комбінаті за професією гірник підземний - не зараховано до пільгового стажу (спірний період 01 місяць 10 днів);
- 06.02.1998 - 22.05.2000 роки - підземний гірничий робітник з повним робочим днем шахті (02 роки 03 місяці 04 дні - зараховано відповідачем до пільгового стажу без урахування 14 днів відпустки без збереження заробітної плати згідно пільгової довідки);
- 18.11.2002 - 23.12.2002 роки - навчання на курсах в учбово-курсовому комбінаті за професією підземний гірничий робітник очисного вибою (не зараховано до пільгового стажу за провідною професією (спірний період 01 місяць 06 днів);
- 24.12.2003 - 04.02.2002 роки - виробнича практика за професією підземного гірничого робітника очисного вибою - (зараховано відповідачем до пільгового стажу 01 місяць 09 днів);
ТОВ «СІГМА-КОМ» робота на посаді підземного гірничого робітника з повним робочим днем в шахті в наступні періоди: 16.07.2010 - 25.09.2010 роки, 07.10.2010 - 22.12.2010 роки, 15.01.2011 - 03.03.2011 роки, 17.03.2011 - 30.04.2011 роки, 10.06.2011-31.07.2011 роки, 19.08.2011- 23.10.2011 роки, 15.11.2011-30.12.2011 роки, 11.01.2012-17.02.2012 роки, 01.03.2012 - 08.04.2012 роки - не зараховано відповідачем до пільгового стажу за провідною професією відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в загальному підрахунку спірний період 01 рік 03 місяці 18 днів).
Не зараховуючи вказані періоди роботи позивача, відповідачем зазначено, що посада позивача відноситься до списку 1, розділ 1, підрозділ 1, позиція 1.1 «а». Зазначена посада відноситься до ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто зарахувати зазначений період роботи до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку позивач подав заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, немає законних підстав.
Надаючи правову оцінку відповідній позиції відповідача, суд зазначає, що Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
В пункті 1 Порядку №637 також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).
Отже, для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку у відповідності до положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» обов'язковими є такі умови:
- безпосередня зайнятість повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії; стаж роботи не менше 25 років за професією, яка передбачена Списком робіт і професій, затверджуваним Постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994;
- стаж роботи не менше 20 років за провідною професією, перелік яких наведено в ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- довідка, уточнююча пільговий характер роботи.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить всі необхідні записи, є посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином.
Тобто, вказані записи у повному обсязі підтверджують факт роботи у підземних умовах, а саме:
- 12.12.1997 року - 26.12.1997 року - учень підземного гірничого робітника з повним робочим днем в шахті;
- 26.12.1997 року - 05.02.1998 року - навчання на курсах підземних гірничих робітників з відривом від виробництва;
- 18.11.2002 року - 24.12.2003 року - навчання на курсах підземних гірничих робітників очисного вибою з відривом від виробництва;
- період роботи в ТОВ «Сігма-Ком» з 2010 року по 2012 рік кожний запис містить назву професії «гірничий робітник очисного вибою», є вказівка на повний робочий день в шахті.
Записи в трудовій книжці щодо роботи в спірні періоди відповідають Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (із змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року.
Таким чином, за наявності основного документу, що підтверджує стаж роботи та відповідного запису у ній, відсутні підстави та необхідність у підтвердженні стажу роботи позивача відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, у зв'язку з чим положення вказаного Порядку застосуванню у даному випадку не підлягають.
Процедура застосування Списків №1 і №2 визначена Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383 (далі Порядок №383).
Відповідно до п.3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Відповідно до п. 10 вказаного Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Так, відповідно до Розділу I "Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт" Постанови №202: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю). Мають право на пільгову пенсію відповідно до положень ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, під час роботи по професіям, які дають право пільгове пенсійне забезпечення, застосовуються постанова Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, від 16.01.2003 № 36, від 24.06.2016 №461.
На підтвердження пільгового характеру роботи в ТОВ «СІГМА-КОМ» позивачем були надані наступні документи:
- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній № 174 від 21.11.2019 року;
- табелі спусків від 29.12.2020 року № 1102, № 1103, № 1104.
В довідці є посилання на накази про прийняття та звільнення; зазначено про виконання в гірничому виробництві гірничопрохідницьких та інших видів робіт в цілях видобутку вугілля підземним способом за професією гірничого очисного вибою з повним робочим днем в підземних умовах, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 позиція 1.1а; є інформація про атестацію робочого місця.
Таким чином, відсутність в пільговій довідці посилання на ч. 3 ст. 114 Закону не змінює характер виконуваної роботи та факту роботи з повним робочим днем в шахті за Списком № 1 за провідною професією. Відтак, відмова відповідача зарахувати періоди роботи в ТОВ «СІГМА-КОМ» до пільгового стажу за провідною професією повний робочий день в шахті є протиправною.
Отже, професія позивача «гірничий робітник очисного вибою» віднесена до Списку № 1, в трудовій книжці є відмітка «з повним робочим днем в шахті», відповідно позивач має право зарахування спірних періодів роботи з 2010 року по 2012 року в ТОВ «СІГМА-КОМ» до пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стосовно періоду навчання в учбово-курсовому комбінаті, суд зазначає, що відповідачем не зараховані періоди навчання:
- з 26.12.1997 року по 05.02.1998 року - навчання на курсах підземних гірничих робітників з відривом від виробництва;
- з 18.11.2002 року - 24.12.2003 року - навчання на курсах підземних гірничих робітників очисного вибою з відривом від виробництва.
На підтвердження періодів навчання позивачем були надані додаткові довідки №1100 та № 1101 від 13.08.2020 року, в яких зазначено, що позивач проходив навчання в Учбово-курсовому комбінаті з відривом від виробництва. Відомості про навчання внесені в трудову книжку, є посилання на накази. Навчання відбувалось повний робочий день, що підтверджується пільговими довідками.
Пунктом "д" частини третьої та частиною шостою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується також; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічне навчання - складова професійно-технічної освіти. Професійно-технічне навчання передбачає формування у громадян професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи чи групи робіт, і може здійснюватися у професійно-технічних навчальних закладах, а також шляхом індивідуального чи курсового навчання на виробництві, у сфері послуг.
Статтею 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» визначено типи професійно-технічних навчальних закладів, зокрема, до професійно-технічних навчальних закладів належить навчально-курсовий комбінат.
Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну світу» передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує 3 місяців.
Оскільки після закінчення навчання протягом трьох місяців позивач почав працювати за набутими професіями, суд приходить до висновку, що останній має право на зарахування періодів навчання в учбово-курсовому комбінаті з 26.12.1997 року по 05.02.1998 року за професією підземний гірничий робітник до пільгового стажу та з 18.11.2002 року по 24.12.2003 року за професією гірничого робітника очисного вибою до пільгового стажу провідної професії.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії та зарахуванні спірних періодів роботи, тому порушені позивачем права підлягають відновленню судом шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на підставі заяви про призначення пенсії від 09.03.2021року.
Як наслідок, підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди:
- 12.12.1997 - 25.12.1997 роки - учень підземного гірничого робітника з повним робочим днем в шахті;
- 26.12.1997 - 05.02.1998 роки - навчання в учбово-курсовому комбінаті за професією підземний гірничий робітник;
- 18.11.2002 - 24.12.2003 роки - навчання в учбово-курсовому комбінаті за професією підземний гірничий робітник очисного вибою до пільгового стажу провідної професії;
та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи в ТОВ «СІГМА-КОМ» з 16.07.2010 по 25.09.2010 року; з 07.10.2010 по 22.12.2010 року; з 15.01.2011 по 03.03.2011 року; з 17.03.2011 по 30.04.2011 року; з 10.06.2011 по 31.07.2011 року; з 19.08.2011 по 23.10.2011 року; з 15.11.2011 по 30.12.2011 року; з 11.01.2012 по 17.02.2012 року; з 01.03.2012 по 08.04.2012 року в стаж роботи за провідною професією підземного гірника очисного вибою з повним робочим днем в шахті відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалюючи рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.
Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
На переконання суду, зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Більше того, суд звертає увагу, що жодних інших перешкод та/або недотримання процедури звернення із заявою про призначення пенсії з урахуванням всіх періодів роботи, аніж вирішених в судовому порядку, відповідачем не наведено, а тому суд приходить до висновку, що позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для призначення пенсії за віком з урахуванням всіх періодів роботи.
Такий спосіб захисту, на переконання суду, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не буде втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи та відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії не було встановлено інших підстав для відмови у призначенні пенсії, аніж досліджені та спростовані судом під час розгляду справи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в п.3.1. Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyelerv. Italy» № 33202/96, «Oneryildizv. Turkey» № 48939/99, «Moskalv. Poland» № 10373/05).
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 19.04.2021 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на підставі заяви про призначення пенсії від 09.03.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди: 12.12.1997 року - 25.12.1997 року - учень підземного гірничого робітника з повним робочим днем в шахті; 26.12.1997 року - 05.02.1998 року - навчання в учбово-курсовому комбінаті за професією підземний гірничий робітник; 18.11.2002 року - 24.12.2003 року - навчання в учбово-курсовому комбінаті за професією підземний гірничий робітник очисного вибою до пільгового стажу провідної професії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи в ТОВ «СІГМА-КОМ» з 16.07.2010 року по 25.09.2010 року; з 07.10.2010 року по 22.12.2010 року; з 15.01.2011 року по 03.03.2011 року; з 17.03.2011 року по 30.04.2011 року; з 10.06.2011 року по 31.07.2011 року; з 19.08.2011 року по 23.10.2011 року; з 15.11.2011 року по 30.12.2011 року; з 11.01.2012 року по 17.02.2012 року; з 01.03.2012 року по 08.04.2012 року в стаж роботи за провідною професією підземного гірника очисного вибою з повним робочим днем в шахті відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 09.03.2021 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.В. Кальник
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя В.В. Кальник
24.06.2021
Рішення не набрало законної сили 24 червня 2021 р.
Суддя В.В. Кальник