05 липня 2021 року Справа № 160/8092/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
20 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову мені, ОСОБА_1 , в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 50% моєї суддівської винагороди, яка складає 88284грн. згідно із довідкою Б-с-460 від 02.03.2020, що вбачається із відповіді відділу перерахунків пенсій №6 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.02.2021року №5183-2688/П-01/8-0400/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 50% суддівської винагороди, яка складає 88284 грн. згідно із довідкою ТУ ДСА у Дніпропетровській області Б-с-460 від 02.03.2020року, з 19 лютого 2020 року та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 відновлено право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до базового розміру окладу працюючого судді, визначеного Законом України від 16.10.2019 р. № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», проте відповідачем протиправно не здійснено ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 26 січня 2021 року.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що порушують її права на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року відкрито провадження у справі №160/8092/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
30 червня 2021 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву вх.№53934/21, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не проходив кваліфікаційного оцінювання, не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом України №1402-VIII, не пропрацював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, за зверненнями, що надходять після 18 лютого 2020 року, виникає згідно статті 142 Закону України №1402 з 19 лютого 2020 року. Суддям у відставці, яким за зверненнями до 18.02.2020 перерахунок проведено з 01.01.2020 виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус судді" від 07.07.2010 № 2453-VІ, перерахунок буде здійснюватися при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020 р.
З урахуванням наведеного Головне управління Пенсійного фонду України у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує призначене довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80% відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
З липня 1999 року по травень 2015 року позивач працювала суддею Краснолуцького міського суду Луганської області, з травня 2015 року по січень 2016 року - суддею Харківського районного суду Харківської області, із січня 2016 року обіймала посаду судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
17 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Вищої ради правосуддя із заявою про звільнення з посади судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у відставку.
Рішенням Вищої ради правосуддя №2602/0/15-18 від 14 серпня 2020 року звільнено ОСОБА_1 з посади судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
31 січня 2020 року за №Б-с-209 Територіальним управління ДСА в Дніпропетровській області позивачу надано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2020 року, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та складає 44142,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 31530,00 грн., доплата за вислугу років 12612,00 грн. (40%).
Довідка видана на підставі особового рахунку за січень 2020 року.
З 01 січня 2020 року рішенням від 11 лютого 2020 року ОСОБА_1 було проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у розмірі 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі заяви позивача від 05 лютого 2020 року та довідки виданої Територіальним управління ДСА в Дніпропетровській області №Б-с-209 від 31 січня 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
25 лютого 2020 року за №Б-с-402 Територіальним управління ДСА в Дніпропетровській області позивачу надано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 18 лютого 2020 року, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та складає 97112,40 грн., у тому числі: посадовий оклад 69366,00 грн., доплата за вислугу років 27746,40 грн. (40%).
Довідка видана на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року №2-р/2020 та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII.
02 березня 2020 року позивач звернулась до відділу перерахунків пенсій №6 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління ДСА в Дніпропетровській області №Б-с-402 від 25 лютого 2020 року.
Однак, у зв'язку із помилковим застосуванням у довідці №Б-с-402, виданої Територіальним управлінням ДСА в Дніпропетровській області 25 лютого 2020 року, територіального коефіцієнта навантаження до посадового окладу 1,1 позивачу повторно видано вже нову довідку за №Б-с-460 від 02 березня 2020 року без урахування вищевказаного коефіцієнта.
За довідкою №Б-с-460 від 02 березня 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 18 лютого 2020 року, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, сума складає 88284,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 63060,00 грн., доплата за вислугу років 25224,00 грн. (40%).
Довідка видана на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року №2-р/2020 та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII.
10 березня 2020 року позивач повторно звернулась до Павлоградського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління ДСА в Дніпропетровській області №Б-с-460 від 02 березня 2020 року на підставі ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII.
13 квітня 2020 року листом ПФУ №2800-030101-5/11667 позивача повідомлено, що перерахунок довічного утримання суддям у відставці буде здійснено з 01 січня 2021 року.
26 січня 2021 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Територіального управління ДСА в Дніпропетровській області №Б-с-460.
Листом від 22 лютого 2021 року №5183-2688/П-01/8-0400/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відмову в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, яке мотивував тим, що з 01 січня 2020 року позивачу вже проведено перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №Б-с-209 від 31 січня 2020 року, виходячи із 80% розміру суддівської винагороди.
Окрім того, зазначено, що право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не проходив кваліфікаційного оцінювання, не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом №1402, не пропрацював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, за зверненнями, що надходять після 18 лютого 2020 року, виникає згідно статті 142 Закону №1402, тобто у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, після 18.02.2020 року.
Вважаючи безпідставною відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.19,126,130 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005, право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).
Конституційний Суд України в Рішенні від 08.06.2016 №4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.
Щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Відповідно до ч.4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Тобто, довічне грошове утримання судді у відставці залежить від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до положень п.2 Розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 з дня набрання чинності цим Законом Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визнається таким, що втратив чинність, крім положень, зазначених, зокрема, у пункті 25 цього розділу.
Згідно з п.25 Розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Мотивуючи рішення у цій частині Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року №10-рп/2013).
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п'ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013).
Розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.
Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
З урахуванням наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Згідно з пунктом 3 рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020 року положення Закону України «Про судоустрій і статус судді» від 02 червня 2016 року №1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, згадані положення п.25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII втратили чинність з 18.02.2020.
Як наслідок, після 18.02.2020 р. на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення ст.142 Закону №1402-VIII, в силу приписів частини четвертої якої суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Зазначене є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддям у відставці.
При цьому, згідно з висновками Верховного Суду у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.
Так, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач набула з 19.02.2020 та має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління ДСА у Дніпропетровській області №Б-с-460 від 02 березня 2020 року.
З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22 лютого 2021 року №5183-2688/П-01/8-0400/21 про відмову у проведенні перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 21 січня 2021 року.
Як наслідок, підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача.
У силу положень ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судові витрати розподіляються згідно ст.139 КАС України відповідно до задоволених вимог позивача.
Позивачем за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 908,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься квитанція АТ «Ощадбанк» №127 від 19.05.2021 року.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.02.2021 року №5183-2688/П-01/8-0400/21 про відмову у проведенні перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області №Б-с-460 від 02 березня 2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області №Б-с-460 від 02 березня 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року, у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник