15 липня 2021 р. Справа № 120/3308/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач, Вінницький обласний ТЦК та СП) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність дій Вінницького обласного ТЦК та СП щодо відмови у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлених довідок про розмір її грошового забезпечення станом на 29.01.2020 та 01.01.2021 для перерахунку пенсії, додатково визначивши у ній збільшені розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 29.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків до Постанови КМ України № 704 та наказу МО України від 01.03.2018 № 90, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2020 та з 01.02.2021.
Позивач зазначає, що у зв'язку з набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18, якою скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, з 29.01.2020 року грошове забезпечення всіх військовослужбовців, яким воно нараховується та виплачується на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 N 704, має бути перераховане в сторону збільшення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року (за 2020 рік) та станом на 01.01.2021 року (за 2021 рік).
Тобто, в цьому випадку позивач наголошує на тому, що даний спір виник відносно того, який саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2018 року або станом на 01 січня кожного календарного року) має бути взятий для розрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим званням. А оскільки відповідач відмовив у видачі оновлених довідок про розмір її грошового забезпечення станом на січень 2020 та 2021 років, для здійснення подальшого обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020 та з 01.02.2021, тому за захистом порушених, на думку позивача, прав, остання і звернулася до суду з відповідним позовом.
Ухвалою суду від 19.04.2021 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, які усунуто останньою 22.04.2021 року.
Наступною ухвалою від 11.05.2021 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
21.05.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Зокрема вказав, що Кабінетом Міністрів України не прийнято рішень, які б тягнули за собою зміни в грошовому забезпеченні військовослужбовців. Тому, підстави для висновків про те, що у Вінницького обласного військового комісаріату виник обов'язок оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідку про новий розмір грошового забезпечення відсутні.
Так, ознайомившись із відзивом на позовну заяву судом враховано, що такий відзив подано відповідачем до суду без направлення його копії позивачу, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). За таких обставин суд не приймає до уваги даний відзив та здійснює розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши наявні у справі докази та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з липня 2012 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Як встановлено судом, у грудні 2020 року та в березні 2021 року Вінницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі №120/85/20-а видано ідентичні за своїм змістом довідки № ХЛ64793 від 21.12.2020 та від 03.03.2021 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, які було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. В оновленій довідці зазначено основні та додаткові види грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, а саме: посадовий оклад - 3000,00 грн., оклад за військове звання - 600,00 грн., надбавка за вислугу років (40%) -1440,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 3276,00 грн., надбавка за таємність (20%) - 600,00 грн. та премія - (110%) - 3300,00 грн. Всього грошове забезпечення для обчислення пенсії позивача становить - 12216,00 грн.
При цьому, за твердженням позивача, розмір посадового окладу та окладу за військовим званням був визначений відповідачем виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
В подальшому, 25.03.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою, у якій просила підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 29.01.2020 та 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992, положень Постанови КМУ №704 від 30.08.2017, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року та 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення з 01.02.2020 та 01.02.2021 перерахунку основного розміру її пенсії.
За результатом розгляду поданої позивачем заяви, відповідач листом від 29.03.2021 № 9/13/660 повідомив, що Постановою КМУ №103 (яка набрала чинності 24.02.2018 року) до Постанови КМУ №704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови КМУ №704 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідних тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". З огляду на це, визначення розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які враховуються при встановленні грошового забезпечення для обчислення пенсії, здійснювалося відповідно до вимог п. 4 Постанови №704 у редакції, чинній на момент виникнення права на перерахунок.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 01.01.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ).
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону N 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 63 Закону N 2262-XII визначено порядок перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з ч. 4 цієї статті, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01 березня 2018 року (надалі - Постанова № 704).
Зазначеною постановою затверджені, зокрема, тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови N 704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Така редакція Постанови N 704 діяла до 24 лютого 2018 року, оскільки пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року N 103 (яка набрала чинності 24 лютого 2018 року) до Постанови N 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови N 704 викладено у новій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Отже, на момент набрання чинності постановою N 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 зазначеної постанови викладений у редакції згідно з пунктом 6 постанови N 103, а саме: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Разом з тим, згідно з пунктом 1 Примітки Додатку 1 постанови N 704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України N 1041 від 20 грудня 2017 року) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до Примітки Додатку 14 "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Проте, з 29 січня 2020 року пункт 6 Постанови N 103 (яким пункт 4 постанови N 704 викладено у новій редакції, про що зазначено судом вище) втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі N 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
На підставі викладеного, позивач вважає, що починаючи з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями для обчислення розміру перерахованих пенсій відповідно до Постанови N 103 повинні визначатися у редакції пункту 4 Постанови N 704, чинному, на момент її прийняття, а саме шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак з такими доводами позивача суд не погоджується.
Так, суд зазначає, що скасування п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 року та у подальшому станом на 01.01.2021 року, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі N 826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Порядок № 45).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 45 (у редакції Постанови № 103) призначені відповідно до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Тобто право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення виникає виключно у зв'язку з прийняттям рішенням Кабінетом Міністрів України про перерахунок такої пенсії конкретно визначеній категорії пенсіонерів, що має наслідком застосування відповідної процедури, передбаченої, зокрема, п. 3 Порядку № 45, згідно якої на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Втім, іншого рішення, окрім як Постанови № 103, Урядом прийнято не було, а відповідну оновлену довідку № ХЛ64793 від 03.03.2021 про розмір грошового забезпечення позивача, визначеного станом на 05.03.2019, відповідач на виконання відповідних норм діючого законодавства та судових рішень уже направляв на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, на підставі якої позивачу мав бути здійснений перерахунок пенсії.
Отже, оскільки у вказаний період Уряд не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, як і не приймав інших рішень щодо перерахунку таких пенсій, тому сама по собі постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі N 826/6453/18 такою підставою бути не може.
Більше того, на час розгляду даної справи суду не надано жодних доказів здійснення зміни - збільшення з 29 січня 2020 року посадових окладів або інших складових грошового забезпечення позивача за посадою, яку остання обіймала на момент звільнення з військової служби, у зв'язку з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, а тому й відсутні передбачені законом підстави для видачі позивачу нових довідок для здійснення перерахунку пенсії станом на 29.01.2020 та 01.01.2021.
За таких обставин суд доходить висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є безпідставними, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору не має.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 15.07.21.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (Вінницький обласний військовий комісаріат) (код ЄДРПОУ: 08362793, місцезнаходження: вул. Д.Галицького, буд. 31, м. Вінниця, 21000).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович