про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
14 липня 2021 р. Справа № 120/7500/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1 ,
до: Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації,
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому позовна заява повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частинами першою - другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Отже, процитована вище норма встановлює строки в межах яких особа може звернутись до адміністративного суду, а саме встановлений процесуальним законом строк звернення до суду становить за загальним правилом шість місяців або такий строк може визначатись іншими законами.
Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.
Так, в постанові від 18.11.2020 р. у справі №380/5202/20 Верховний Суд вказав, що, як правильно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у квітні-травні 2014 року при отриманні щорічної допомоги до 5 травня.
Також слід зазначити, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
При цьому, суд зауважує, що отримання позивачем відповіді у квітні 2021 р. на його заяву від березня 2021 року не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Так, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо недоплати йому допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за період 2016-2020 роки. При цьому суд зауважує, що про розмір виплаченої допомоги позивач міг дізнатися саме при її отримані. Проте, до суду з позовом про оскарження дій відповідача щодо виплати допомоги за період 2016-2020 роки не в повному обсязі позивач звернувся лише у липні 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду встановленого процесуальним законом.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви в спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, та подання доказів які, на думку позивача, вказують на поважність причин пропуску строку.
Керуючись ст. 122, 123, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію даної ухвали направити позивачу для відома та виконання.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна