про повернення позовної заяви
м. Вінниця
16 липня 2021 р. Справа № 120/7013/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 05.07.2021 р. залишено без руху позовну заяву та запропоновано позивачу подати заяву про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням та доказами поважності причин пропуску.
12.07.2021 р. надійшла заява про усунення недоліків позової заяви, в якій представник позивача вказала на те, що про не виплату коштів позивач дізнався з листа від 29.04.2021 р. Також, на думку представника, до спірних правовідносин слід застосовувати статтю 233 КЗпП України, згідно якої строк звернення з позовом до суду у спорах щодо стягнення грошового забзпечення не застосовується.
Оцінюючи дану заяву, вказую наступне.
Так, позивач зазначає, що 12.04.2021 р. ним отримано кошти в сумі 18 898, 48 грн., що, на його думку, було саме компенсацією. Однак, звернувшись із заявою в квітні 2021 р. до військової частини отримав відповідь від 29.04.2021 р. якою повідомлено, що така не виплачена.
Разом з тим, як видно зі змісту тексту заяви від 09.04.2021 р. ОСОБА_1 вказує: "Проте станом на день написання цієї заяви компенсації за неотримане речове майно я не отримав...". Отже позивач при звернені до відповідача ще 9.04.2021 р. був обізнаний , що виплачені кошти в сумі 18 898, 48 грн. не є компенсацією.
Окрім того, навіть після отримання листа військової частини датованого 29.04.2021 р. , позивач звернувся до суду із даним позовом лише 30.06.2021 р., тобто більш ніж через 2 місяця.
Стосовно застосування до спірних правовідносин статті 233 КЗпП України, то тут слід зазначити про наступне.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 положення частини другої статті 233 КЗпП України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
При цьому, слід вказати, що структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
При цьому, компенсація за речове майно не входить до структури заробітної плати та грошового забезпечення, а тому підстави для застосування частини третьої статті 233 КЗпП - відсутні.
При цьому, слід акцентувати увагу на тому, що під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України як норми спеціального процесуального закону. Такого висновку Верховний Суд дійшов, із-поміж інших, у постановах від 4 грудня 2019 року в адміністративній справі № 815/2681/17 та від 23.09.2020 р. у справі 1.380.2019.003695.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Відтак, строк звернення до суду, що стосується проходження публічної служби, в тому числі щодо виплати компенсації за недоотримане речове майно при звільнені становить 1 місяць.
Наголошую, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи, що позивач з квітні 2021 р. обізнаний про порушення своїх прав, однак до суду звернвся лише 30.06.2021 р., місячний строк звернення пропущений.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що причини наведені позивачем в заяві про поновлення строків не є поважними. У зв"язку з чим слід вказати наступне.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частинами першою, другою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що при подані позову не було подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що стало підставою для залишення позову без руху, а на усунення недоліків позовної заяви вказано причини пропуску строку, які не визнані судом поважними, - позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 121, 256 КАС України суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна