15 липня 2021 р. Справа № 120/4896/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У травні 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії, з урахуванням у складі грошового забезпечення позивача, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з серпня 2015 року по липень 2017 року включно згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2021 № 350/163/3/95;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за період з 01.04.2020, з урахуванням у складі грошового забезпечення позивача, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з серпня 2015 року по липень 2017 року включно згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2021 № 350/163/3/95.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що при призначенні йому пенсії за вислугу років, не були враховані додаткові види грошового забезпечення та премії, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Після отримання довідки військової частини НОМЕР_1 про фактично отримані суми щомісячної додаткової грошової винагороди, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з серпня 2015 року по липень 2017 року включно, 01.04.2021 він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Однак, за результатами розгляду його звернення, відповідач листом від 29.03.2021 № 3940-3477/Б-02/8-0200/21 повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії, а також те, що пенсія виплачується згідно чинного законодавства. На думку позивача, отримана ним щомісячна додаткова грошова винагорода носила реальний та постійний характер, внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із зазначеної вище нагороди було сплачено, а тому остання відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону-ХІІ підлягає обов'язковому включенню до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії. Викладені обставини спонукали позивача звернутися за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою суду від 24.05.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
11.06.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення мотивує тим, що щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не має систематичного характеру, залежать від певних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не належать до щомісячних і не враховуються при обчисленні розміру пенсії згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а тому підстави для врахування до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії таких виплат відсутні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані сторонами докази суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2017 № 152 був звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу військової частини з 04.08.2017. З 05.08.2017 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отримавши довідку з військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2021 № 350/163/3/95 про фактично отримані суми щомісячної додаткової грошової винагороди, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з серпня 2015 року по липень 2017 року, 01.04.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із проханням щодо проведення перерахунку пенсії на підставі нових даних.
За результатами розгляду відповідної заяви, 23.04.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області листом за № 3940-3477/Б-02/8-0200/21 відмовлено у її задоволенні посилаючись на те, що після скасування судом пунктів 1, 2 Постанови КМУ № 103, Урядом не було прийнято іншого порядку, за якого має здійснюватись механізм перерахунку пенсії.
Вважаючи таку відмову протиправною, а також враховуючи те, що при призначенні позивачу пенсії, не було враховано щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 № 889, останній звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону №2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні за змістом положення також викладено у пункті 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якими пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-ХІІ, який є вичерпним.
Відповідно до п.п. 1, 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" установлено щомісячну додаткову грошову винагороду: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010, виплачувалася позивачеві щомісяця, тобто мала безперервний характер.
Судом встановлено, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2021 № 350/163/3/95, позивачу з серпня 2015 року по липень 2017 року нараховано щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60%, з усіх видів нарахованого грошового забезпечення було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В той же час, зі змісту довідки військової частини НОМЕР_1 вбачається, що внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нараховуються та не сплачуються з індексації та вихідної допомоги при звільненні.
Тому, отримувана позивачем, згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2021 № 350/163/3/95, щомісячна додаткова грошова винагорода за період з серпня 2015 року по липень 2017 року, з якої утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, висновки якої, в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Подібні ж за своєю суттю висновки також відображені і в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі № 240/123/21.
Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії, з урахуванням у складі грошового забезпечення позивача, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з серпня 2015 року по липень 2017 року включно згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2021 № 350/163/3/95. Як наслідок, задоволенню підлягає наступна похідна вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії, з урахуванням у складі грошового забезпечення позивача, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з серпня 2015 року по липень 2017 року включно згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2021 № 350/163/3/95.
Щодо строків проведення перерахунку слід зазначити, що частиною другою статті 63 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Оскільки позивач звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії 01.04.2021, до якої додав довідку військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2021 № 350/163/3/95, а тому має право на перерахунок такої пенсії з 01.04.2020.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 522/16382/16-а.
Відповідно до положень, закріплених статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено в частині 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, а також враховуючи відповідні правові висновки Верховного Суду з питань, що охоплюються спірними правовідносинами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заявленого позову.
З урахуванням вимог ч. 1 ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 908,00 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку і виплаті пенсії, з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з серпня 2015 року по липень 2017 року включно згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2021 № 350/163/3/95.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок і виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за період з 01.04.2020 з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної грошової винагороди, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з серпня 2015 року по липень 2017 року включно згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2021 № 350/163/3/95.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 15.07.21.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: відсутній, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області від 19.04.1996, місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович