Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" липня 2021 р. м. ХарківСправа № 922/456/19
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Суслова В.В.
судді: Рильова В.В. , Присяжнюк О.О.
при секретарі Саєнко А.А.
розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області (61001, м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 4) в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1)
до 1. Приватного акціонерного товариства "Альянс" (01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 28/2, прим. 43) , 2. Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" (63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, Балаклійське шосе, буд. 17-А) , 3. Акціонерного товариства "Мегабанк" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30)
про скасування реєстрації прав власності та розірвання договорів
за участю представників:
прокуратури - не з'явився;
позивача - не з'явився;
відповідача 1 - не з'явився;
відповідача 2 - не з'явився;
відповідача3- не з'явився;
У лютому 2019 року керівник Харківської місцевої прокуратури №5 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - позивач, РВ ФДМУ по Харківській області) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Альянс" (далі - відповідач-1, ПрАТ "Альянс"), Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" (далі - відповідач-2, ПрАТ "Зміївська овочева фабрика") і Акціонерного товариства "Мегабанк" (далі - відповідач-3, АТ "Мегабанк"), в якій просив:
-визнати недійсним іпотечний договір від 28.09.2018 №ГД-11/2008-з-1, укладений між ПрАТ "Зміївська овочева фабрика" і АТ "Мегабанк", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О. та зареєстрований за № 3664 у частині передачі нежитлової будівлі "З-2", загальною площею 897,2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1452330463101, номер запису про право власності 24225604 та 24214289, що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул.Літакова,13, скасувавши його державну реєстрацію;
- визнати недійсним договір купівлі - продажу 1/2 частини нежитлової будівлі, серія та номер: р.№3526, виданий 27.12.2017, видавник: Малахова Г.І. приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, який укладений між ПрАТ "Альянс" і ПрАТ "Зміївська овочева фабрика", скасувавши його державну реєстрацію;
- визнати недійсним договір купівлі - продажу 1/2 частини нежитлової будівлі, серія та номер: р.№3541, виданий 28.12.2017, видавник: Малахова Г. І. приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, який укладений між ПрАТ "Альянс" і ПрАТ "Зміївська овочева фабрика", скасувавши його державну реєстрацію;
- розірвати договір купівлі - продажу від 06.07.2006 №1177 об'єкта незавершеного будівництва "Розширення дитячого комбінату на 280 місць з прибудовою корпусу на 4 групи з плавальним басейном" за адресою: місто Харків, вулиця Самольотна (Літакова), 13, що розташований на земельній ділянці, розміром орієнтовно 0,60 га, який укладено між РВ ФДМУ по Харківській області і Закритим акціонерним товариством "Альянс" (далі - договір купівлі - продажу від 06.07.2006 №1177).
Звертаючись з позовною заявою, прокурор посилається на порушення ПрАТ "Альянс" умов договору купівлі - продажу від 06.07.2006 №1177. Зокрема зазначає, що: покупець набув право власності на спірне майно у порушення положень діючого законодавства, що підтверджується постановою суду апеляційної інстанції від 25.03.2010 у справі №11/126-08 (№ 61/282-09), яка набрала законної сили та є обов'язковою до виконання на всій території України; на момент подальшого відчуження спірного майна ЗАТ "Альянс" (у подальшому ПрАТ "Альянс") не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. “З-2”, загальною площею 897, 2 кв.м; на момент подання позовної заяви право користування земельною ділянкою, на якій розташоване спірне нерухоме майно, належним чином не оформлено; інформація про укладені договори оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Літаковій, 13, у м. Харкові, відсутня; рішень щодо надання у користування та рішень щодо продажу земельних ділянок по вул. Літаковій, 13 Харківською міською радою не приймалося; ПрАТ “Альянс” відчужено нежитлову будівлю літ.“З-2”, загальною площею 897,2 кв.м, із порушенням вимог пункту 5.5 договору купівлі - продажу від 06.07.2006 №1177, Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", Закону України "Про приватизацію державного майна", наказу Фонду державного майна України від 03.05.2012 №606, яким затверджено Порядок надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження або передачу в заставу об'єктів, обтяжених зобов'язаннями їх власників перед державою (далі - Порядок № 606),які діяли на час відчуження майна, а також зазначає, що спірне нежитлове приміщення передано в іпотеку з порушенням норм чинного законодавства.
Посилаючись на приписи статті 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частин третьої, десятої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", прокурор зазначає, що договір купівлі - продажу від 06.07.2006 №1177 підлягає розірванню, а спірний об'єкт незавершеного будівництва поверненню у власність держави в особі РВ ФДМУ по Харківській області.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково; рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 у справі № 922/456/19 скасовано; справу № 922/456/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2021, для розгляду справи № 922/456/19 визначено головуючого суддю Суслову В.В.
Відповідно до автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.04.2021 для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: Суслова В.В. - головуючий суддя; Рильова В.В., Присяжнюк О.О.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.04.2021 призначено справу № 922/456/19 до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Постановлено призначити справу до розгляду у підготовчому засіданні на "22" квітня 2021 р. о 15:40 год.
21.04.2021 представником АТ "Мегабанк" до канцелярії суду подано клопотання про залишення позову без розгляду за вх. № 9149, яке долучено до матеріалів справи.
22.04.2021 прокуратурою до канцелярії суду подано заяву за вх. № 9157 в порядку ст. ст. 53, 169 ГПК України (на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 09.04.2021).
Заяву долучено до матеріалів справи.
22.04.2021 представником позивача до канцелярії суду подані письмові пояснення (з врахуванням висновків Верховного Суду) за вх. № 9189, які долучено до матеріалів справи.
Підготовче засідання 22.04.2021 не відбулось у зв'язку з терміновою відпусткою судді Присяжнюка О.О., який є членом колегії суддів у даній справі. Разом з цим, в порядку ст. ст. 120-121 ГПК України, ухвалою від 22.04.2021 учасників справи було повідомлено, що наступне підготовче засідання має відбутись 13.05.2021 о 15:30 год.
30.04.2021 від АТ "Мегабанк" до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 10000, який долучено судом до матеріалів справи.
13.05.2021 від представника АТ "Мегабанк" до канцелярії надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання за вх. № 2651, яке долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.05.2021 клопотання АТ "Мегабанк" про відкладення підготовчого засідання (вх. 2651 від 13.05.2021) задоволено, відкладено підготовче засідання на "01" червня 2021 р. о 15:30 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/456/19 на тридцять днів; відкладено підготовче засідання на "22" червня 2021 р. о 15:30 год.
Підготовче засідання 22.06.2021 не відбулось у зв'язку з відпусткою судді Рильової В.В., яка є членом колегії суддів у даній справі. Разом з цим, в порядку ст. ст. 120-121 ГПК України, ухвалою від 22.06.2021 учасників справи було повідомлено, що наступне підготовче засідання має відбутись 15 липня 2021року о 15:00 год.
08.07.2021 представником відповідача-2 до канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи за вх. № 15904.
В призначене підготовче засідання 15.07.2021 учасники справи своїх представників не направили.
Розглянувши клопотання відповідача-3 (Акціонерного товариства "Мегабанк") про залишення позову без розгляду за вх. № 9149, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
Звертаючись до відповідного суду господарської юрисдикції із заявою про захист державних та суспільних інтересів, прокуратура реалізує конституційну функцію представництва, яка розглядається як один з дієвих засобів утвердження верховенства права, зміцнення законності та господарського правопорядку. Прокурор-особливий суб'єкт господарського процесу і його участь у господарському судочинстві зумовлена необхідністю виконання функції представництва інтересів держави у виключних випадках і порядку, передбачених законом (ст. 131-1 Конституції, п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру"). Тобто функція представництва інтересів у господарському суді є для органів прокуратури конституційною.
При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначає про порушення або загрозу порушення "інтересів держави", якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади (1), орган місцевого самоврядування (2) чи інший суб'єкт владних повноважень (3), до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (4).
Аналіз вказаної норми Закону України "Про прокуратуру" дає підстави дійти до висновку, що "інтереси держави" (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» до основних завдань Фонду державного майна України належать захист майнових прав державних підприємств, установ та організацій, а також корпоративних прав держави на території України та за її межами; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження держаного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.
Статтею 7 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України «Про Фонд державного майна України», цього Закону, інших актів законодавства. Відповідно до ч.2 ст.7 вказаного Закону державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна (аналогічні вимоги містились в ст.7 Закону України «Про приватизацію державного майна», що втратив чинність 07.03.2018).
В той же час, незважаючи на зазначені вище повноваження тривалий час захист державних інтересів в частині контролю за виконанням умов договору купівлі - продажу об'єкту приватизації державним органам приватизації, а саме Регіональним відділенням Фонду Державного майна по Харківській області належним чином не здійснюється, що відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави з метою їх захисту.
Зокрема, Регіональним відділенням Фонду Державного майна по Харківській області на виконання умов зазначеного Договору та у відповідності до вимог ст.ст.7, 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (ст.23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі - продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації РВ ФДМУ по Харківській області здійснювались поточні перевірки виконання Покупцем умов Договору купівлі - продажу. За результатами проведення попередніх перевірок встановлено порушення вимог п.п.5.4, 5.6, 5.8 Договору, проте РВ ФДМУ по Харківській області до суду з позовом до ПрАТ «Альянс» про розірвання договору купівлі- продажу №1177 від 06.07.2006 та повернення об'єкта незавершеного будівництва не звернулось. Водночас, у листі Регіонального відділення Фонду Державного майна по Харківській області №47-152 від 10.01.2019, вказано, що з метою вжиття заходів прокурорського реагування представницького характеру листом від 29.12.2018 до Харківської місцевої прокуратури №5 надані матеріали перевірки від 30.11.2018 виконання умов договору купівлі-продажу №1177 від 06.07.2006.
За вказаних обставин, прокурором правильно встановлено, що позивачем, як органом виконавчоїї влади, який уповноважений вживати заходів щодо захисту інтересів держави, відповідний захист не здійснювався. А отже, у даному випадку подання прокурором даної позовної заяви є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави. При цьому, про намір представництва інтересів держави в суді місцева прокуратура в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" поінформувала Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області також листом від 01.02.2019 за №04-24-364вих19.
А отже, у спірних правовідносинах прокурором у повному обсязі виконано процесуальний обов'язок, передбачений ст. 53 ГПК України та положеннями ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Вказаний механізм дій, що передував зверненню прокурора з позовом до суду повністю узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
За таких обставин, доводи відповідача про те, що прокурор не обґрунтував та не довів підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим клопотання відповідача -3 про залишення позову без розгляду (вх. № 9149 від 21.04.2021) задоволенню не підлягає.
Розглянувши клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи за вх. № 15904, суд зазначає наступне.
В силу приписів ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Разом з тим, посилання представника відповідача на неможливість прибуття у судове засідання не має безумовним наслідком для відкладення розгляду справи. Суд звертає увагу, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а відповідачем у своєму клопотанні не обґрунтовано мотивів, з яких його участь слід вважати обов'язковою, а також не повідомлено про намір подати додаткові документи.
У відповідних випадках учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, відповідачем не доведено неможливість заміни представника.
А отже, зважаючи на вказане, а також приймаючи до уваги закінчення строку підготовчого провадження, суд не вбачає підстав для задоволення відповідного клопотання відповідача-2.
Разом з цим, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про доцільність закриття підготовчого провадження у справі №922/456/19 та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись статтями 177-185, 227, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Мегабанк" про залишення позову без розгляду (вх. № 9149 від 21.04.2019) - відмовити.
В задоволенні клопотання ПрАТ "Зміївська овочева фабрика" про відкладення розгляду справи (вх. № 15904 від 08.07.2021) - відмовити.
Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "16" липня 2021 р. о 14:00 год.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал №105).
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.
Ухвалу підписано 15.07.2021.
Головуючий суддя Суддя Суддя В.В. Суслова В.В. Рильова О.О. Присяжнюк
справа № 922/456/19