16 липня 2021 рокуСправа № 921/463/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О. розглянувши заяву №114/5-221781 від 18.06.2021 (вх. №5859 від 15.07.2021) Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про забезпечення позову у справі №921/463/21
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", вул. Лєскова, буд.9, м.Київ, 01011 (поштова адреса: 73003, м.Херсон, пр-т Ушакова, буд. 53 (ДПЗРК, 6 поверх ХОЦ)
до відповідача Фізичної особи підприємця Притуляк Оксани Павлівни, АДРЕСА_1
про стягнення 112 457,63 грн
без виклику представників сторін
Встановив:
Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця Притуляк Оксани Павлівни про стягнення 112 457,63 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/12087/541309 від 09.04.2019
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.07.2021 справу №921/463/21 прийнято до провадження; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 30.08.2021 на 15:00 год.
Одночасно із позовною заявою Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до суду із заявою №114/5-221781 від 18.06.2021 (вх. №5859 від 15.07.2021) про забезпечення позову, згідно якої просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на нерухоме майно, яке належить позичальнику Фізичній особі підприємцю Притуляк Оксані Павлівні (РНОКПП НОМЕР_1 ) в межах ціни позову 112 457,63 грн, а саме на Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудою, загальною площею 216,4 кв.м., житловою площею 93,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що відповідач зважаючи на те, що кредит не забезпечується іпотекою, ухиляється від сплати заборгованості. Вважає, що основною метою Фізичної особи підприємця Притуляк Оксани Павлівни щодо невиконання рішення суду є приховування майна. Враховуючи, що з моменту виникнення проблемної заборгованості, підприємець не здійснив жодних дій для її погашення в добровільному порядку, наявність активів, за рахунок яких можливо погасити заборгованість в повному обсязі, у зв'язку з чим просить накласти арешт на вищенаведене нерухоме майно.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття визначеного ним заходу до забезпечення позову, господарський суд не вбачає підстав для вжиття такого, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з приписами п.1 ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права кожному на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд зобов'язаний виходити із інтересів позивача і вимог Конституції України щодо обов'язковості виконання рішень суду та вживати всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення.
Як зазначено заявником у заяві, що основою метою ФОП Притуляк Оксани Павлівни щодо невиконання рішення суду є приховування майна. Також заявник зазначає, що з моменту виникнення проблемної заборгованості, відповідач не здійснив жодних дій для її погашення.
Проте, суд вважає, що не сплата заборгованості за кредитними договорами відповідачем не є безумовною підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно, у розмірі ціни позову - 112 457,63 грн.
Заявником не наведено доказів приховування майна ФОП Притуляк О.П.
Як визнає сам заявник, його вимоги іпотекою не забезпечені. Відтак, підстав накладати арешт на нерухомість немає.
Таким чином, суд констатує, що заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову, позивач не навів жодних підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову утруднить виконання рішення суду у даній справі. Адже доводи останнього базуються лише на припущеннях.
Суд зазначає, що у відповідності до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Тобто, забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому або небажання останнього добровільно сплачувати заборгованість.
Враховуючи вищевикладені обставини та виходячи з вимог процесуального закону, який регулює заходи забезпечення позову, зокрема, статей 136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно утруднити виконання рішення суду, а також може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Відповідно до ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.6 ст.140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно із ст.129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви, покладається на заявника (позивача).
Керуючись ст.ст. 74-80, 136-140, 233-235, 253-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.В задоволенні заяви 114/5-221781 від 18.06.2021 (вх. №5859 від 15.07.2021) Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про забезпечення позову у справі №921/463/21 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно належне Фізичній особі підприємцю Притуляк Оксані Павлівні, АДРЕСА_2 в межах ціни позову 112 457,63 грн - відмовити.
2.Копію ухвали надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:
- позивачу Акціонерному товариству "Райффайзен Банк", вул. Лєскова, буд.9, м.Київ, 01011 (поштова адреса: 73003, м.Херсон, пр-т Ушакова, буд. 53 (ДПЗРК, 6 поверх ХОЦ);
- відповідачу Фізичній особі підприємцю Притуляк Оксані Павлівні, АДРЕСА_1
3.Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановленні ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами визначеними статтями 253-259 ГПК України.
Ухвала підписана 16.07.2020.
Інформацію по справі, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за Веб-адресою сторінки https://te.court.gov.ua/sud502.
Суддя Ю.О. Чопко