"05" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/881/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді С.В. Літвінова
при секретарі О.О. Петрова
розглядаючи справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС-КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ"; (вул. Олексія Ставніцера, 60, Визирка, Комінтернівський район, Одеська область, 67543) до відповідача: Приватне підприємство "СИМАКС ГРУП" (вул. Велика Арнаутська, буд. 76, оф. 1, Одеса, 65045) про стягнення 692833,53 грн.;
за участю представників:
від позивача: Гєрбєй Д.А.- по довіреності;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС-КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "СИМАКС ГРУП", в якому просить господарський суд: про стягнення 692833,53 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору по виконанню робіт пов'язаних із завантаженням суден №ТКТ 1118-16 від 22.11.2018р..
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.04.2021 року було відкрито провадження у справі № 916/881/21 за правилами загального позовного провадження.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою відповідно, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „адресат вфдсутній”. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
У судовому засіданні 05.07.2021р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
22.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС - КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ» (далі по тексту - «Позивач» та/або «Виконавець» та/або ТОВ «ТІС-КТ») та Приватним підприємством «СІМАКС ГРУП» (далі по тексту - «Відповідач» та/або «Замовник» та/або ПГІ «СІМАКС ГРУП») укладено Договір № ТКТ 1118-16 по виконанню робіт, пов'язаних із завантаженням суден (далі по тексту - «Договір»).
Пунктом 1.1. договору передбачено, що виконавець за завданням Замовника приймає на себе обов'язки: з надання причалів № 15 або 21 або 22 (на розгляд Виконавця), у випадку якщо такі вільні, для виконання вантажних операцій з оброблення суден; виконання по заявці Замовника робіт з перевантаження зернових вантажів та продуктів переробки зерна по варіанту «причал-судно» на причалах № 15 або 21 або 22 у відповідності з діючими технологічними схемами, що використовується Виконавцем на Терміналі, а також у відповідності зі «Зводом звичаїв МТП «Южний» та «Правилами роботи перевантажного комплексу ТІС-КТ».
Відповідно до п. 2.1. Договору, Замовник зобов'язується оплачувати послуги Виконавця в узгодженому цим Договором порядку. Прийом Замовником комплексу послуг, передбачених цим Договором, оформлюється відповідним Актом прийому-передачі виконаних послуг, підписаний обома Сторонами.
На виконання Договору Сторонами підписано акти надання послуг № 13394 від 27.06.2020 р. на загальну суму 162 833,53 грн. з ПДВ (рахунок на оплату покупцю № 13502 від 27.06.2020р.) та № 134406 від 27.06.2020 р. на загальну суму 765 095.02 грн. з ПДВ (рахунок на оплату покупцю № 13523 від 27.06.2020 р.).
Пунктом 2.4. Договору встановлено, що оплата рахунків Виконавця здійснюється на протязі 10-ти банківських днів з дати вручення рахунку Замовнику.
08.07.2020 р. Замовником частково погашено заборгованість (у розмірі 235 095,02
грн.) за актом надання послуг № 134406 від 27.06.2020 р. (рахунок на оплату покупцю.№ 13523 від 27.06.2020 р.). що підтверджується платіжним дорученням № 255 від 08.07.2020 р.
Таким чином, заборгованість за Договором № ТКТ 1118-16 по виконанню робіт, пов'язаних із завантаженням суден від 22.11.2018 у розмірі 692 833,53 грн. (162 833,53 (заборгованість за актом надання послуг № 13394 від 27.06.2020 р.) + 530 000,00 (заборгованість за актом надання послуг № 134406 від 27.06.2020 р.)
Відповідач за виконання робіт не розрахувався тому позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просив суд стягнути з відповідача 692833,53грн. - заборгованість за виконані роботи та 10392,50 грн. судового збору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Виходячи з наявних матеріалів справи господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договорами в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, внаслідок чого позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за Договором 692833,53грн.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та не погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 692833,53 грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано та визнані в повному обсязі, в судові засідання відповідач не з'являвся хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 130 ст. ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "СИМАКС ГРУП" (вул. Велика Арнаутська, буд. 76, оф. 1, Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 36978832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС-КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ" (вул. Олексія Ставніцера, 60, Визирка, Комінтернівський район, Одеська область, 67543, код ЄДРПОУ 37468475) 692833,53грн. - заборгованість за виконані роботи та 10392,50 грн. судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повний текст складено 15 липня 2021 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов