12 липня 2021 року Справа № 915/436/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,
за участю представника позивача - Тучкової Ю.В.
відповідач (представник відповідача) в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ; код ЄДРПОУ 20915546); е-майл адреса: office@sunpp.atom.gov.ua
до відповідача: Комунального підприємства "Грааль" Южноукраїнької міської ради (55340, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Костянтинівка, пл. Соборна, 20; код ЄДРПОУ 41340464), е-майл адреса: graal17@ukr.net
про: стягнення 1559289,91 грн.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №32/4625 від 12.03.2021 про стягнення з Комунального підприємства "ГРААЛЬ" Костянтинівської селищної ради заборгованості у розмірі 1559289,91 грн., з якої: 1276333,10 грн. - сума основного боргу; 67074,44 грн. - інфляційні втрати; 34242,79 грн. - 3% річних; 86737,27 грн. - штраф; 94911,31 грн. - пеня.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору на водопостачання №06-05/ПУ-39985 від 01.11.2017 в частині оплати за спожиті послуги.
Ухвалою суду від 07.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.04.2021.
22.04.2021 до суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява №32/399 від 19.04.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (в порядку самопредставництва юридичної особи) - Тучкової Ю.В.
Ухвалою суду від 26.04.2021 заяву №32/399 від 19.04.2021 Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.
28.04.2021 до суду від позивача надійшло клопотання №32/457 від 27.04.2021 про розгляд справи без участі представника позивача.
Ухвалою суду від 28.04.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України та відкладено підготовче засідання на 17.06.2021.
06.05.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання №27 від 05.05.2021 про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому відповідач вважає, що інфляційні втрати та 3 % річних в загальній сумі 280871,80 грн. є достатніми для погашення збитків позивача, та вважає, що вони у значній мірі компенсують позивачу негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем умов Договору, а сума 7% штрафу та пені - безмірно великими та такими, що зашкодять господарській діяльності відповідача.
Крім того, відповідач зазначає, що заборгованість у розмірі 1559298,91 грн., виникла не з вини КП "ГРААЛЬ", а є наслідком певних причин, що не залежать від волі відповідача, та вказує, що станом на кінець 2020 року комунальне підприємство має збиткову діяльність у розмірі 230,5 тисяч грн. Зазначає, що заборгованість КП «ГРААЛЬ» утворилась внаслідок невідповідності тарифів фактичним витратам, які затверджувались на протязі останніх десяти років для ДП «НАЕК «Енергоатом» та окремо для Костянтинівської ПЖКГ (правонаступника КП «ГРААЛЬ»). Вказує, що внаслідок утвореної різниці підприємство було не спроможне покривати свої збитки.
До клопотання №27 від 05.05.2021 про зменшення розміру штрафних санкцій відповідачем подану суду фінансову звітність малого підприємства (баланс на 31.12.2020).
Відповідач просить суд, з урахуванням майнового стану відповідача, інших об'єктивних обставин, що заслуговують на увагу, зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню з КП "ГРААЛЬ" на 90 %.
Також до клопотання № 27 від 05.05.2021 відповідачем подано копію рішення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 24.03.2021 № 314 «Про засновника, зміну назви та затвердження статуту комунального підприєства «Грааль» Костянтинівської селищної ради, у новій редакції», згідно якого зокрема, змінено найменування комунального підприємства «Грааль» Костянтинівської селищної ради на комунальне підприємство «Грааль» Южноукраїнської міської ради.
27.05.2021 до суду від позивача надійшли заперечення №32/593 від 26.05.2021 на клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, в яких позивач зазначає, що штрафні санкції нараховані в рамках укладеного між сторонами у справі договору та відповідно до чинного законодавства України.
27.05.2021 до суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява №32/545 від 17.05.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (в порядку самопредставництва юридичної особи) - Тучкової Ю.В.
Ухвалою суду від 15.06.2021 заяву №32/545 від 17.05.2021 Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.
Ухвалою суду від 17.06.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.07.2021.
08.07.2021 до суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява №32/789 від 06.07.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (в порядку самопредставництва юридичної особи) - Тучкової Ю.В.
Ухвалою суду від 09.07.2021 заяву № 32/789 від 06.07.2021 Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 12.07.2021 не забезпечив.
Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 183).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
01.11.2017 між ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП ЮУ АЕС (постачальник) та КП "ГРААЛЬ" (абонент) було укладено Договір №06-05/ПУ-39985 на водопостачання (код ДКПП 36.00) (далі - Договір), у відповідності до умов якого постачальник взяв на себе зобов'язання відпускати абоненту (територія Костянтинівської селищної ради) питну воду (водопостачання) на господарські потреби, згідно з Державними санітарними нормами та правилами "Гігієнічні вимоги до води питної, призначені для споживання людиною" (ДСанПін 2.2.4-171-10), а абонент зобов'язався оплачувати за використану питну воду в кількості та в розмірах, передбачених цим договором (п. 1.1 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору, постачальник зобов'язаний, зокрема, забезпечити абонента питною водою згідно (ДСанПін 2.2.4-171-10), у кількості 235568,26 куб.м./рік, що є лімітом споживання води та підтверджується розрахунком-заявою (Додаток №2 до цього Договору); щомісячно, в передостанній робочий день звітного місяця, абонентом складати акт про обсяг питної води, відпущеної абоненту за показниками приладів обліку, встановлених на межі експлуатаційної відповідальності сторін.
У відповідності до п. 2.2 Договору, абонент зобов'язаний, зокрема, щомісячно, в передостанній робочий день звітного місяця, разом з постачальником складати акт про обсяг використаної питної води за показниками приладів обліку,встановлених на межі експлуатаційної відповідальності сторін; проводити оплату за відпущену постачальником питну воду в строки і в порядку, передбачені цим договором.
Об'єктом споживання води за звітний період, встановлений з 1 по 31 (30) числа поточного місяця, визначається за показниками водолічильників, встановлених належним чином, а при їх відсутності чи при поривах, які виникли на мережах абонента до водо лічильника - по повному перерізу труби ввода (п. 3.1 Договору).
Згідно п. 3.2 Договору, розрахунки за водопостачання здійснюються по встановленим тарифам, діючим на період дії договору. Тарифи на момент укладання договору, на послуги водопостачання складає 3,44 грн. за 1 куб.м. (без урахування ПДВ 20 %). Орієнтовано вартість послуг по договору складає 972425,36 грн., з урахуванням ПДВ 20 % - 162070,90 грн.
Оплату за фактично отримані послуги абонент проводить щомісячно на підставі пред'явлених постачальником рахунків на оплату протягом 14 календарних днів від дати одержання рахунку. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Постачальник направляє абоненту рахунки цінним листом з повідомленням про вручення. Грошові кошти перераховуються абонентом по платіжним реквізитам, вказаним у рахунку, пред'явленому постачальником до оплати. При ненадходженні на поточний рахунок постачальника грошових коштів до 20 числа місяця, слідуючого за місяцем, в якому надавалися послуги, постачальник має право попередити абонента, про припинення йому постачання води до повного погашення заборгованості, після чого постачання води буде відновлено за письмовою згодою сторін (п. 3.3 Договору)
Сторонами погоджено, що Договір вступає в силу з дати підписання його обома сторонами, скріплення підписів печатками та діє до 31.10.2018 включно в частині постачання питної води, а в частині розрахунків - до повного розрахунку. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього Договору протягом одного місяця до закінчення терміну його дії, він вважається пролонгований на наступний рік і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п.п. 6.1-6.2 Договору).
01.11.2017 сторонами Договору складено акт розмежування експлуатаційної відповідальності сторін (Додаток №1 до Договору)та розрахунок-заявку на водопостачання (Додаток №2 до Договору) (а.с. 13-14).
За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, договір діє і на даний час.
На виконання зобов'язань за Договором позивачем у період з жовтня 2019 року по червень 2020 року надано відповідачу послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами витрат питної води, у відповідності до яких:
- за вересень 2019 року витрачено 22110 куб.м. (а.с. 29);
- за жовтень 2019 року - 16013 куб.м. (а.с. 30);
- за листопад 2019 року - 13948 куб.м. (а.с. 31);
- за грудень 2019 року - 12348 куб.м. (а.с. 32);
- за січень 2020 року - 13625 куб.м. (а.с. 33);
- за лютий 2020 року - 11830 куб.м. (а.с. 33);
- за березень 2020 року - 12959 куб.м. (а.с. 34);
- за квітень 2020 року - 18196 куб.м. (а.с. 34);
- за травень 2020 року - 33075 куб.м. (а.с. 35);
- за червень 2020 року - 21707 куб.м. (а.с. 35).
Тарифи на водовідведення встановлені рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради №18 від 22.03.2018 (а.с. 73-74).
На оплату зазначених актів витрат питної води позивачем виставлені та направленні на адресу відповідача відповідні рахунки:
- рахунок №РС,19-4787 від 31.10.2019 на суму 132971,95 грн. з ПДВ (а.с. 38) направлено листом №05/19901 від 11.11.2019 (а.с. 58-59);
- рахунок №РС,19-5035 від 30.11.2019 на суму 115824,19 грн. з ПДВ (а.с. 36) направлено листом №05/22328 від 16.12.2019 (а.с. 60-61);
- рахунок №РС,19-5238 від 31.12.2019 на суму 102537,79 грн. з ПДВ (а.с. 37) направлено листом №05/723 від 14.01.2020 (а.с. 62-63);
- рахунок №РС,20-121 від 31.01.2020 на суму 113142,00 грн. з ПДВ (а.с. 39) направлено листом №05/2927 від 14.02.2020 (а.с. 45-46);
- рахунок №РС,20-288 від 29.02.2020 на суму 96236,32 грн. з ПДВ (а.с. 40) направлено листом №05/4664 від 16.03.2020 (а.с. 47-48);
- рахунок №РС,20-5459 від 31.03.2020 на суму 107611,54 грн. з ПДВ (а.с. 41) направлений листом №05/6093 від 09.04.2020 (а.с. 49-51);
- рахунок №РС,20-617 від 30.04.2020 на суму 151099,58 грн. з ПДВ (а.с. 42) направлено листом №05/7674 від 01.05.2020 (а.с. 52-53);
- рахунок №РС,20-858 від 31.05.2020 на суму 274654,80 грн. з ПДВ (а.с. 43) направлено листом №05/9317 від 09.06.2020 (а.с. 54-55);
- рахунок №РС, 20-1003 від 30.06.2020 на суму 180254,93 грн. з ПДВ (а.с. 44) направлено листом №05/1102 від 10.07.2020 (а.с. 56-57).
Позивачем направлені на адресу відповідача претензії: №32/19097 від 16.11.2020 на суму 434556,57 грн. (а.с. 64-66) та №32/19119 від 16.11.2020 на суму 1002499,93 грн. (а.с. 67-69). Направлення претензії №32/19119 від 16.11.2020 підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення у цінний лист (а.с. 70-71).
Відповідно до поданої позивачем виписки по рахунку, КП "ГРААЛЬ" сплачено грошові кошти в сумі 2606,00 грн. з призначенням: "Перерахування штрафних санкцій (штраф 7%) зг претензії №32/19097 від 16.11.2020 за рахунками РС 19-4894 від 31.10.2019, РС 19-5128 від 30.11.2019, РС 19-5210" (а.с. 72).
За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, відповідачем рахунки за фактично спожиту питну воду за період жовтень 2019 року - червень 2020 року за Договором не сплачено.
За змістом ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зі змісту ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за фактично спожиту питну воду за період жовтень 2019 року - червень 2020 року в загальній сумі 1276333,10 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 86737,27 грн. та пені в сумі 94911,31 грн., слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до п. 3.5 Договору, у випадку несвоєчасної оплати платіжних документів в зазначений термін абонент сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми платежу за кожний день прострочення, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7%.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом за допомогою програми "IpLex" здійснено перерахунок пені за загальний період 29.11.2019 - 31.01.2021, по кожному рахунку окремо, та встановлено, що обґрунтованою сумою нарахування пені є 94906,65 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 4,66 грн. (94911,31 грн. - 94906,65 грн.) задоволенню не підлягають.
Судом за допомогою програми "IpLex" здійснено перерахунок штрафу та встановлено, що штраф у розмірі 7% від суми прострочених платежів становить 89343,32 грн.
Відповідно до поданої позивачем виписки по рахунку, КП "ГРААЛЬ" сплачено грошові кошти в сумі 2606,00 грн. з призначенням: "Перерахування штрафних санкцій (штраф 7%) зг претензії №32/19097 від 16.11.2020 за рахунками РС 19-4894 від 31.10.2019, РС 19-5128 від 30.11.2019, РС 19-5210" (а.с. 72).
З урахуванням часткової сплати відповідачем штрафу, судом встановлено, що розмір штрафу становить 86737,32 грн., проте з урахуванням принципу диспозитивності розмір штрафу слід визначити у межах заявленої суми у розмірі 86737,27 грн.
Разом із тим, відповідач у клопотанні просив про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% від визначеної до стягнення судом суми.
Згідно до положень ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язань, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з частинами 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Так, зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення пені та штрафу є правом суду, розмір такого зменшення ґрунтується на обставинах справи, встановлених судом при дослідженні поданих сторонами доказів, тому саме суд на власний розсуд вирішує питання про наявність в даному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 15.03.2019 року у справі №910/3652/18 зазначив, що вирішення питання зменшення належних до сплати штрафних санкцій перебуває в межах дискреційних повноважень господарських судів.
Керуючись вказаними нормами права, господарський суд здійснив оцінку ступеня вини відповідача в простроченні виконання зобов'язання за договором, причини неналежного виконання зобов'язання, та оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків, внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання за договором, враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір належних до стягнення пені та штрафу на 50%, а саме стягненню підлягає пеня у розмірі 47453,33 грн. (94906,65 грн. - 50%), та штраф у розмірі 43368,64 грн. (86737,27 грн.- 50%).
Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 34242,79 грн. та інфляційні втрати у сумі 67074,44 грн., слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом за допомогою програми "IpLex" здійснено перерахунок 3% річних за загальний період 29.11.2019-10.03.2021, по кожному рахунку окремо, та визначено, що розмір 3 % річних, який підлягає стягненню з відповідача становить є 34231,86 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 10,93 грн. (34242,79 грн. - 34231,86 грн.) задоволенню не підлягають.
Судом за допомогою програми "IpLех" здійснено перерахунок інфляційних втрат за загальний період грудень 2019 року - лютий 2021 року, по кожному рахунку окремо, та встановлено, що розмір інфляційних втрат склав 72903,76 грн., проте з урахуванням принципу диспозитивності задоволенню підлягають вимоги у межах заявленої суми 67074,44 грн.
Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у сумі 67074,44 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Комунального підприємства "Грааль" Южноукраїнської міської ради (55340, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Костянтинівка, пл. Соборна, 20; код ЄДРПОУ 41340464) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ 20915546):
- 1276333,10 грн. - основний борг;
- 43368,64 грн. - штраф;
- 47453,33 грн. - пеня;
- 34231,86 грн. - 3 % річних;
- 67074,44 грн. - інфляційні втрати;
- 23387,14 грн. - судовий збір.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.07.2021.
Суддя Н.О. Семенчук