79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.07.2021 справа № 914/1681/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Побігайленко Ю-Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхбудсервіс - Д”, Львівська область м.Жидачів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірма “Західтрансбуд”, м.Львів
про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Ціна позову - 46541,88грн.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
Заяв про відвід не поступало.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхбудсервіс - Д” до Товариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірма “Західтрансбуд” про стягнення 13234,90грн. пені, 10835,68грн. 3% річних та 22471,30грн. інфляційних втрат. А також стягнення 5200,00грн. витрат пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Ухвалою суду від 22.06.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та призначено розгляд справи на 06.07.2021р. Ухвалою суду від 06.07.2021р. відкладено розгляд справи до 13.07.2021р.
В судове засідання 13.07.2021р. позивач явки повноважного представника не забезпечив. Позивачем подано клопотання за вх.№16164/21 від 12.07.2021р. із доданими до нього відповіддю на відзив та клопотанням про розгляд справи без участі представника позивача.
В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив. Судом належно виконано обов'язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень, надісланням ухвал поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901413962636, №7901414005422. Згідно до відстеження поштового відправлення на офіційному сайті АТ “Укрпошта” поштова кореспонденція за №7901413962636 отримана адресатом (відповідачем). Відповідачем подано відзив на позовну заяву за вх.№15602/21 від 06.07.2021р.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов'язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, враховуючи клопотання позивача, визнання явки повноважного представника відповідача не обов'язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.
Позиції учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на неналежне та несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором субпідряду про закупівлю робіт №7/11 від 07.11.2019р. згідно актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) від 26.12.2019р. на суму 236292,59грн., від 04.06.2020р. на суму 137007,78грн. та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) від 26.12.2019р. на суму 236292,59грн., від 04.06.2020р. на суму 137007,78грн. оплати товару у встановлений договором строк.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що предметом позовних вимог, викладених позивачем у змісті позовної заяви є стягнення з відповідача пені, 3% річних, інфляційні втрати та відшкодування понесених судових витрат, внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання відповідачем договірних умов, в частині своєчасної оплати за виконані відповідачем роботи згідно договору субпідряду № 7/11 від 07.11.2019 року про закупівлю робіт. Позивач зазначає, що наведене відповідачем у змісті відзиву на позов, те що 27 квітня 2021 ТОВ «Західтрансбуд» повністю оплатило кошти позивачу за виконані ним роботи по договору субпідряду № 7/11 про закупівлю робіт, це інший предмет позову, який вже розглядався у справі за позовом ТОВ «Шляхбудсервіс-Д» до ТОВ «Західтрансбуд», про стягнення коштів в сумі 303 300,37 грн. за виконані роботи згідно договору субпідряду № 7/11 від 07.11.2019 року про закупівлю робіт, рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2020р. у справі №914/1849/20.
У відзиві на позовну заяву за вх.№15602/21 від 06.07.2021р. відповідач зазначає, що вимоги позивача викладені у позовній заяві відповідачем не визнаються, з огляду на те, що 27.04.2021р. ТОВ «Західтрансбуд» повністю оплачено кошти позивачу за виконані роботи згідно договору про закупівлю робіт №7/11 від 07.11.2019р. Таким чином на думку відповідача у ТОВ «Західтрансбуд» відсутній будь-який борг перед ТОВ “Шляхбудсервіс - Д”, тому просить в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також витрат пов'язаних з правничою допомогою адвоката відмовити.
Обставини, встановлені судом.
07.11.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва в західному регіоні фірма “Західтрансбуд” (підтрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Шляхбудсервіс-Д” (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 7/11 про закупівлю робіт: “Будівництво моста в с.Більче на автомобільній дорозі місцевого значення С140904 Криниця-більче-Волиця км 2+770, Миколаївського району Львівської області”.
Відповідно до пункту 1.1. договору, субідрядник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій виконати та здати, в установлений цим договором термін, завершені роботи з будівництва моста в с. Більче на автомобільній дорозі місцевого значення С І40904 Криниця - Більче - Волиця км 2+770 Миколаївського району Львівської області, згідно проектної документації, а замовник зобов'язується прийняти згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином виконані роботи, перевірити фізичні та вартісні показники та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів на його рахунок передбачених на ці цілі.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціна цього договору становить - 374156,80 грн. з врахуванням ПДВ - 62359,47 грн. та підтверджується договірною ціною, що є невід'ємною частиною договору (додаток № 1), в т.ч. 2019 р.-236292,59 грн. (з ПДВ), 2020 р.-137864,21 грн. (з ПДВ).
Згідно з пунктом 3.1 договору по даному договору підрядник бере на себе зобов'язання по оплаті виконаних робіт виключно за умови одержання коштів від замовника.
Відповідно до пункту 3.2 договору, підрядник здійснює оплату за виконані роботи в межах виділених бюджетних асигнувань та фактичного надходження бюджетних коштів на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), підписаних сторонами. Здача до оплати виконаних робіт може проводитись подекадно.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що розрахунки проводяться в порядку встановленому цим договором шляхом оплати підрядником після пред'явлення субпідрядником рахунка на оплату робіт та після підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в (або документу поетапної оплати підрядником виконаних робіт), а також після їх перевірки, погодження та підписання інженером-консультантом, який буде залучений підрядником за окремим договором у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження вимог щодо проведення контролю якості робіт нового будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг загального користування” від 28.12.2016р. № 1065 заради підтвердження ним якості та об'ємів виконаних субпідрядником робіт.
Пунктом 3.7 договору передбачено, що оплата за виконані роботи здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання підрядником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок, при умові наявності підписаних сторонами ф. КБ-2в і ф. КБ-3.
Відповідно до пункту 3.13 договору, кінцеві розрахунки з субпідрядником за виконані роботи у розмірі 10 відсотків від суми договору здійснюються підрядником після видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката про готовність об'єкта до експлуатації.
Згідно із пунктом 6.1. договору підрядник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за належним чином виконані роботи в порядку, передбаченому розділом 3 цього договору.
Пунктом 6.4 договору передбачено, субпідрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.
Відповідно до пункту 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та даним договором.
На виконання умов договору №7/11 від 07.11.2019р. позивачем були виконані роботи на загальну суму 373300,37грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) від 26.12.2019р. на суму 236292,59грн., від 04.06.2020р. на суму 137007,78грн. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) від 26.12.2019р. на суму 236292,59грн., від 04.06.2020р. на суму 137007,78грн., які підписано сторонами та скріплено їх печатками без жодних зауважень чи застережень.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.12.2020р. у справі №914/1849/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхбудсервіс-Д” до Товариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірма “Західтрансбуд” про стягнення 323300,37 грн., позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірма “Західтрансбуд” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхбудсервіс-Д” заборгованості в розмірі 303300,37 грн., 4549,51 грн. - судового збору та 9699,00 грн. - судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.12.2020р. у справі №914/1849/20 встановлено, що факт належного виконання позивачем договірних зобов'язань підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019р. на суму 236292,59 грн. та червень 2020р. на суму 137007,78 грн. Відповідачем частково сплачено вартість виконаних позивачем робіт за договором в загальному розмірі 70000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку від 17.07.2020р. та платіжним дорученням № 921 від 31.08.2020р. Неоплаченим залишився борг в розмірі 303300,37 грн., докази сплати якого в матеріалах справи відсутні. Відповідач щодо наявності зазначеного розміру боргу не заперечив.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання перед позивачем, з оплати коштів за виконані роботи згідно договору №7/11 від 07.11.2019р. виконав у повному обсязі, що підтверджується Банківськими виписками АТ «Кредобанк» від 17.07.2020р. на суму 50000,00грн., від 31.08.2020р. на суму 20000,00грн., від 03.02.2021р. на суму 30000,00грн., від 23.03.2021р. на суму 110635,66грн., від 12.04.2021р. на суму 134187,32грн., від 27.04.2021р. на суму 42725,90грн., проведеними позивачем розрахунками заявлених до стягнення сум.
Позивач зазначає, що оплату за виконані роботи відповідач здійснював несвоєчасно, зобов'язання у строк визначений договором не виконав, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги п.3.7 договору, тому просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 10835,68грн. за період з 27.12.2019р. по 12.04.2021р., інфляційні втрати в розмірі 22471,30грн. за період з 27.12.2019р. по 12.04.2021р. та пеню в розмірі 13234,90грн. за період з 12.04.2020р. по 04.12.2020р. по кожному з актів виконаних робіт.
Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Згідно із статтею 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).
Згідно із ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Отже, відсутність бюджетного фінансування видатків на оплату робіт за договором не звільняє відповідача від обов'язку виконати договірні зобов'язання та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. За таких обставин, відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, що виникли з договору, і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.
Пунктом 7.2.3 договору №7/11 від 07.11.2019р. сторони встановили, що за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань за договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період на який нараховується пеня, від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання за кожен день прострочення. Так, згідно із п.7.2.3 договору, позивач за період з 12.04.2020р. по 04.12.2020р. нарахував відповідачу по кожному акту виконаних робіт пеню у розмірі 13234,90грн. (розрахунок долучено до матеріалів справи).
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач, на підставі ст.625 ЦК України за прострочення виконання зобов'язання нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 10835,68грн. за період з 27.12.2019р. по 12.04.2021р., інфляційні втрати в розмірі 22471,30грн. за період з 27.12.2019р. по 12.04.2021р. Розрахунки долучено до матеріалів справи.
Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, встановлено, що позивач припустився помилки в нарахуванні 3% річних та пені не врахувавши встановлених п. 3.7 договору 5 банківських днів на оплату та вимоги ч.6 ст.232 ГК України, та включивши в розрахунок день проведеної 12.04.2021р. позивачем оплати. Відтак, в перерахунку, в межах визначеного позивачем періоду загальний розмір 3% річних становить 10610,20грн., пені - 9717,11грн. В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних та пені належить відмовити у зв'язку із безпідставністю заявлення.
Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат суду не надано та доказів в спростування наведених обставин суду не представлено.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Позивачем в позовній заяві визначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5200,00грн. та вказану суму позивач просить стягнути з відповідача.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не поступало.
Відповідно до ч.ч. 5-8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених витрат у сумі 5200,00грн. представник позивача надав: договір від 15.04.2021р. про надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1095 від 06.07.2005р. Янкилевича Яреми Євстаховича, довіреність від 15.04.2021р. та платіжне доручення №313 від 16.04.2021р. на суму 5200,00грн. про оплату послуг згідно договору від 15.04.2021р.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
15.04.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Шляхбудсервіс - Д” (замовник) та адвокатом Янкилевичом Яремою Євстаховичем укладено договір про надання правничої допомоги, згідно до п.п. 1.1 якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по підготовці та наданню послуг по представництву інтересів замовника в Господарському суді Львівської області у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхбудсервіс - Д” до Товариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірма “Західтрансбуд” про стягнення коштів (пені, 3% річних та інфляційних втрат).
Пунктом 2.1 договору від 15.04.2021р. визначено обов'язки виконавця на виконання умов даного договору.
Згідно із 4.1 договору від 15.04.2021р., за виконання виконавцем обов'язків, передбачених п.2.1 цього договору, замовник оплачує виконавцеві кошти в сумі 5200,00грн. без ПДВ. Сума договору не включає ПДВ, оскільки виконавець не є платником вказаного податку.
Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з представництва інтересів позивача розміру гонорару, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтування заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Водночас, суд враховує, що судові витрати, у тому числі і на професійну правничу допомогу, у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначені у позовній заяві обставини, що є предметом доказування у справі, визнаються судом встановленими та доведеними та позовні вимоги до відповідача про стягнення 3% річних в розмірі 10610,20грн., інфляційні втрати в розмірі 22471,30грн. та пеня у розмірі 9717,11грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо 3% річних відмовити у зв'язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірма “Західтрансбуд” (80500, Львівська область, м.Буськ, Майдан Незалежності, буд.9, ідентифікаційний код 35433372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхбудсервіс - Д” (03151, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.72, ідентифікаційний код 38603464) 10610,20грн. 3% річних, 22471,30грн. інфляційних втрат, 9717,11грн. пені, 4781,77грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 2087,43грн. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних та пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку і строки передбачені ст.ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в порядку визначеному розділом IV ГПК України.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повне рішення складено 16.07.2021р.
Суддя С.В. Іванчук