Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
15 липня 2021 рокуСправа № 912/1343/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1343/21 від 24.05.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДІ ГРУП" (далі - ТОВ "ГОЛДІ ГРУП"), код ЄДР 41171986, вул. Бетонна, 23, м. Кременчук, Полтавська обл., 39631
до відповідача: Приватного підприємства "Перша українська будівельна компанія" (далі - ПП "Перша Українська будівельна компанія"), код ЄДР 42144581, вул. Робітнича, буд. 2, кв. 286, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27507
про стягнення 19 869,68 грн
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ТОВ "ГОЛДІ ГРУП" до ПП "Перша Українська будівельна компанія" про стягнення 19 869,68 грн, з яких: 16 437,52 грн основний борг, 152,67 грн 3% річних, 1 078,51 грн інфляційних збитків, 557,23 грн пеня та 1 643,75 грн штраф.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем Договору поставки №ПР-10/10-1 від 10.10.2018 на поставку металопродукції в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.
Ухвалою від 11.05.2021 суддя господарського суду залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків.
17.05.2021 до суду надійшла заява ТОВ "ГОЛДІ ГРУП" №1405/2 від 14.05.2021 про усунення недоліків.
Ухвалою від 24.05.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1343/21. Справу №912/1343/21 ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначив на 22.06.2021 - 11:30. Встановив сторонам строки для подання заяв по суті.
При друкуванні ухвали про відкриття провадження у справі у вступній та описовій частинах допущено описки в частині неправильного зазначення організаційно-правової форми та назви відповідача: замість Приватного підприємства "Перша українська будівельна компанія" помилково зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна українська компанія".
Ухвалою від 22.06.2021 господарський суд виправив допущені описки та відклав розгляд справи, направивши на адресу відповідача копії ухвал від 24.05.2021 та від 22.06.2021 із правильним зазначенням на поштовому конверті найменування відповідача - Приватне підприємство "Перша українська будівельна компанія".
Відповідач отримав ухвали суду 01.07.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
10.06.2021 до суду надійшла заява №б/н від б/д позивача про розгляд справи за відсутності позивача.
Поштовий конверт із штрихкодом 2500673263429 із вкладенням - копією ухвали від 22.06.2021 позивач отримав 13.07.2021, що підтверджується скріншотом зі сторінки Укрпошти.
Дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.
10.10.2018 між ТОВ «Голді Буд», правонаступником якого є ТОВ «ГОЛДІ ГРУП» (Постачальник) та ПП «ПЕРША УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (Покупець) було укладено Договір поставки №ПР-10/10-1 (далі - Договір).
На підставі Договору позивач передав у власність відповідача Товар, а відповідач мав сплатити за Товар відповідно п. 2.2 Договору на умовах 100% вартості товару визначеної в рахунку Продавця, якщо інше не буде обумовлено у відповідних специфікаціях до цього договору.
Загальна вартість даного Договору визначається вартістю Товару, поставленого протягом дії цього Договору. (п. 2.4. Договору)
Відповідно до видаткової накладної №706/2 від 07.06.2019 було поставлено Товар на суму 2060,00 грн; видаткової накладної №1406/15 від 14.06.2019 було поставлено Товар на суму 3176,04 грн; видаткової накладної №1906/15 від 19.06.2019 було поставлено Товар на суму 369,99 грн; видаткової накладної №2006/15 від 20.06.2019 було поставлено Товар на суму 3055,32 грн; видаткової накладної №2406/12 від 24.06.2019 було поставлено Товар на суму 378,04 грн; видаткової накладної №807/8 від 08.07.2019 було поставлено Товар на суму 590,00 грн; видаткової накладної №807/9 від 08.07.2019 було поставлено Товар на суму 885,00 грн; видаткової накладної №611/6 від 06.11.2019 було поставлено Товар на суму 13062,26 грн; видаткової накладної №611/7 від 06.11.2019 було поставлено Товар на суму 620,00 грн; видаткової накладної №1211/8 від 12.11.2019 було поставлено Товар на суму 888,38 грн.
Отже, товар поставлено на загальну суму 29085,03 грн (позивачем зазначається у позові, що товар поставлено на суму 23 848,99 грн)
Товар було отримано директором відповідача ОСОБА_1 .
Позивач стверджує, що товар частково було оплачено на суму 7411,47 грн.
За твердженням позивача заборгованість відповідача складає 16 437,52 грн.
Господарський суд, не виходячи за межі позовних вимог, розглядає позов в частині стягнення основної суми заборгованості в межах заявленої - 16 437,52 грн.
Позивач стверджує, що 18.07.2020 направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість, на підтвердження чого надає повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. 33)
Відповіді на претензію позивач не отримав.
Враховуючи викладене, позивач звернувся із даним позовом та просить стягнути з відповідача 16 437,52 грн основного боргу, 557,23 грн пені, що нарахована за період 01.01.2021-23.04.2021, 1643,75 грн штрафу, 152,67 грн 3 % річних за період 01.01.2021-23.04.2021 та інфляційні втрати в розмірі 1078,51 грн за період 01.01.2021-23.04.2021.
Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення ст. 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 264 ГК України передбачає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч. 1 ст. 692 ЦК України)
Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1-2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та поставив на користь відповідача товар на загальну суму 29 085,03 грн.
Факт отримання товару відповідачем підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними підписаними уповноваженою особою на отримання товару із проставленням відбитку печатки підприємства.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У Договорі сторони не визначили іншого строку оплати за товар, тому хибним є твердження позивача про виникнення обов'язку з оплати товару після спливу семи днів з дня отримання претензії з посиланням на ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Так, вказана норма ст. 530 ЦК України визначає строк (термін) виконання обов'язку боржником, якщо він не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, тоді як спеціальною нормою, яка регулює відносини щодо поставки та купівлі-продажу товарів (ч. 1 ст. 692 ЦК України) передбачено оплату товару після його прийняття.
Отже, по кожній накладній у відповідача на наступний день після отримання товару виникав обов'язок по його сплаті. Остання видаткова накладна датована 12.11.2019, тому остання сума заборгованості по видатковій накладній №1211/8 від 12.11.2019 - 888,38 грн мала бути сплачена відповідачем 13.11.2019.
Враховуючи викладене, у відповідача настав строк виконання обов'язку по оплаті за весь отриманий товар, тому до стягнення із відповідача підлягає 16 437,52 грн суми основної заборгованості.
За положеннями ст. 610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі порушення термінів оплати Товару більше, передбачених цим договором, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості вчасно не поставленого Товару, за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення оплати товару більш, ніж на 30 календарних днів Покупець додатково сплачує штраф у розмір 10% від вчасно не оплаченого товару.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 1, 3).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сторони не передбачили іншого строку нарахування пені в Договорі.
Позивач нарахував на загальну суму заборгованості 16 437,52 грн пеню за період 01.01.2021-23.04.2021. У такому розрахунку позивачем не дотримано вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.
Шестимісячний можливий період нарахування пені по останній накладній №1211/8 від 12.11.2019 є 13.11.2019-12.05.2020. Тому шестимісячні періоди можливого нарахування пені по попереднім поставкам закінчилися задовго до періоду, зазначеного позивачем для нарахування пені.
Відтак у період заявлений позивачем 01.01.2021-23.04.2021 відсутні правові підстави для нарахування пені на досліджувану заборгованість.
Крім того сторонами у п. 7.2. Договору некоректно зазначено основу нарахування пені для Покупця - "вартість вчасно не поставленого Товару".
З огляду на викладене, вимога про стягнення пені в сумі 557,23 грн не підлягає задоволенню.
Оскільки, відповідач не сплатив за отриманий товар у строк понад тридцять календарних днів позивач правомірно, на підставі п. 7.2. Договору, нарахував штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару - 1643,75 грн (16437,52 грн х 10%).
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем за період із 01.01.2021-23.04.2021 нараховано 3% річних у розмірі 152,67 грн та інфляційні втрати в сумі 1078,51 грн.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що останні розраховані правильно та підлягають задоволенню судом.
Водночас при розрахунку інфляційних втрат позивачем допущено помилку.
Господарський суд здійснив перерахунок інфляційних втрат за січень-квітень 2021 року і їх сума склала 785,83 грн.
Отже, враховуючи встановлені обставини судом, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме 16 437,52 грн - сума боргу, 1643,75 грн - 10% штрафу, 152,67 грн - 3% річних та 785,83 грн - втрати від інфляції.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Перша українська будівельна компанія" (код ЄДР 42144581, вул. Робітнича, буд. 2, кв. 286, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27507) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДІ ГРУП" (код ЄДР 41171986, вул. Бетонна, 23, м. Кременчук, Полтавська обл., 39631) 19 019,77 грн, з яких: 16 437,52 грн - сума боргу, 1643,75 грн - 10% штрафу, 152,67 грн - 3% річних та 785,83 грн - втрати від інфляції, а також 2 172,90 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити сторонам.
Повне рішення складено 16.07.2021.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.