вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" липня 2021 р. м. Київ
Справа № 911/781/21
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Бенрот Ю.А., розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФМ С Є ДЕСНА” про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФМ С Є ДЕСНА” до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія”, про визнання недійсним рішення, за участю представників від:
позивача - не з'явилися;
відповідача - Безштанько В.В. (довіреність №506/2021 від 15.04.2021);
третьої особи - не з'явилися
Рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2021 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ФМ С Є ДЕСНА” (далі - ТОВ “ФМ С Є Десна”) до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі” (далі - ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі”) та визнано недійсним рішення комісії ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі” по розгляду акту №К046113 від 05.02.2021 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлене протоколом №238 від 15.02.2021 (т.2 а.с.43-53).
Відповідним рішенням суду призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 12:00 02.07.2021, у зв'язку з поданням позивачем заяви про розподіл судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.
У поданій заяві позивач просив покласти на відповідача витрати ТОВ «ФМ С.Є.Десна» на професійну правничу допомогу у розмірі 26000грн (т.2 а.с.7-8).
23.06.2021 - після прийняття рішення у справі від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, у якій позивач просив покласти на відповідача відповідні витрати, розмір яких збільшений до 34000грн. До відповідної заяви позивачем, з дотриманням строку, встановленого ч.8 ст.129 ГПК України, додатково надані докази на підтвердження відповідних витрат на професійну правничу допомогу, а також докази направлення відповідної заяви з додатками іншим учасникам справи (т.2 а.с.58-60).
Також, позивачем заявлено клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника (т.2 а.с.57).
В судове засідання, призначене на 02.07.2021, з'явився представник відповідача, однак, таке засідання не відбулось, у зв'язку з відсутністю електропостачання, що унеможливило здійснення технічної фіксації судового процесу, про що складено акт (т.2 а.с.73).
02.07.2021 до суду надійшли заперечення відповідача щодо заяви позивача про розподіл судових витрат, копія якої направлена іншим учасникам справи (т.2 а.с.74-75).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2021 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 14.07.2021 о 13:45 (т.2 а.с.80).
12.07.2021 від імені позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про проведення судового засіданні за відсутності представника (т.2 а.с.85). Відповідне клопотання не підписано електронним цифровим підписом особи, яка його подає від імені позивача.
В судове засідання 14.07.2021 представники позивача та третьої особи не з'явилися; про день, час і місце засідання суду повідомлені шляхом направлення копії ухвали від 05.07.2021.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані заперечення та просив зменшити розмір судових витрат, які підлягають відшкодуванню, до 15000грн.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зібрані у справі докази, суд знаходить подану заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У першій заяві по суті позивач вказав, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, у т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо може становити 30 000грн: представництво в суді - 5 год х 2000=10000грн; підготовка заяв по суті та заяв з процесуальних питань - 10 год х 2000=20000грн.
У заявах по суті, а також в окремій заяві від 09.06.2021 (т.2 а.с.7-8) позивач повідомив про понесення ним витрат на правничу допомогу у розмірі 26000грн та заявив про їх розподіл, однак, повідомив, що остаточно розмір гонорару не визначено і у позивача є поважні причини не подання доказів до закінчення судових дебатів.
До заяви позивача від 09.06.2021 додано договір про надання правничої (правової) допомоги від 24.02.2021 №11/21-К (а.с.10-11, який також додавався до позовної заяви /т.1 а.с.10-11/) укладений між позивачем (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Алтус Леґал» (далі - АО) за умовами якого клієнт доручає в порядку та на умовах, визначених договором, а АО бере на себе зобов'язання надати клієнту захист, представництво та іншу правничу (правову) допомогу, передбачену договором та чинним законодавством України, а саме: представляти інтереси клієнта, зокрема, в судах усіх рівнів з питань захисту законних прав та інтересів клієнта по справі за позовною заявою до ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі” про скасування рішення комісії з розгляду акту про порушення від 05.02.2021 №К046113, оформленого протоколом від 15.02.2021.
Відповідно до п. 4.1 вказаного договору з урахуванням складності справи, кількості витраченого адвокатом часу, розмір гонорару за надання правничої допомоги буде визначений в актах наданої правничої (правової) допомоги, виходячи з погодинної вартості 1 год - 2000грн, які сплачуються клієнтом.
На підставі зазначеного договору, АО «Алтус Легал» видано ордер серії АА №1084744 на надання правничої (правової) допомоги позивачу адвокатом відповідного АО - Король Д.В. (т.2 а.с.9).
На оплату наданої правової допомоги позивачу виставлено рахунки на оплату (т.2 а.с.13,14,62): №12 від 23.03.2021 на суму 14 000грн; №29 від 31.05.2021 на суму 12000грн; №33 від 18.06.2021 на суму 8 000грн.
На підтвердження надання правничої допомоги за договором, позивачем надано:
- акт №29 від 31.05.2021 на суму 26 000грн (т.2 а.с.16), відповідно до якого позивачу за вказаним договором у межах правової допомоги по даній справі надано послуги та виконано наступні дії: 16.03.2021 - підготовка та подача позовної заяви (7 годин - 14 000грн); 16.04.2021 - представництво інтересів клієнта у судовому засіданні (1 година - 2000грн); 30.04.2021 - підготовка та подача клопотання про залишення відзиву відповідача без розгляду (1 година - 2000грн); 30.04.2021 підготовка та направлення відповіді на відзив (3 години - 6 000грн); 12.05.2021 - представництво клієнта у судовому засіданні (1година - 2000грн);
- акт №33 від 18.06.2021 на суму 8000грн, відповідно до якого позивачу відповідно до вказаного договору надана правова допомога у вигляді представництва його в судових засіданнях: 04.06.2021 (1 година - 2000грн); 09.06.2021 (2 години - 4000грн); 18.06.2021 (1 година - 2000грн).
На підтвердження оплати правничої допомоги за вказаним договором позивачем надані платіжні доручення (т.2 а.с.15, 61-62): №305 від 25.03.2021 на суму 14000грн; №553 від 08.06.2021 на суму 12 000грн; №599 від 18.06.2021 на суму 8000грн.
Отже, наданими позивачем доказами підтверджено реальне понесення витрат на оплату професійної правничої допомогу, пов'язану з розглядом відповідної справи, у розмірі 34 000грн, які позивач просить покласти на відповідача.
Відповідні витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню частково з наступних підстав.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, що визначено ч.1 ст.123 ГПК України. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, як передбачено п.1 ч.3 такої норми, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як визначено п.12 ч.3 ст.2 ГПК України, одним із принципів господарського судочинства є принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Реалізація права на відшкодування судових витрат відбувається у порядку, визначеному ГПК України, який передбачає декілька етапів.
Так, відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Як визначено ч.3 такої норми, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Порядок розподілу судових витрат визначений ст.129 ГПК України, в силу ч.8 якої розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази, що встановлено ч.8 ст.129 ГПК України, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відповідності до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.
Таким чином, ГПК України визначає послідовність та час вчинення дій учасниками з метою реалізації права на відшкодування судових витрат, що відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Такий порядок застосування визначений постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі №910/18250/16.
В силу ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що позивач виконав відповідні дії з метою реалізації права на відшкодування відповідних витрат: подав орієнтовний розрахунок з першою заявою по суті, заяву про розподіл судових витрат за результатами розгляду з доказами та детальним розрахунком; повідомив про неможливість подання частини доказів та надав такі докази у встановлений законом строк.
Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГП України, в силу ч.5 такої норми, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що встановлено ч.6 такої норми.
Заперечуючи щодо поданої заяви, відповідач вказує, що витрати, понесені позивачем на оплату правничої допомоги, не є співмірними з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на її складність, обсяг наданих послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді, змісту підготовлених та наданих адвокатом документів та письмових доказів, кількістю вчинених адвокатом позивача дій, реально необхідних для досягнення бажаного результату. із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом витраченого для надання послуг, ціні позову, майнового ставну сторін та також значення справи для сторін.
Також відповідач у поданій заяві вважає, що вартість виконаної адвокатом роботи є завищеною. При цьому, відповідач обґрунтовує свої твердження порівнянням такої вартості з граничним розміром компенсації за сукупність дій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».
Суд вважає доводи відповідача щодо завищення відповідних витрат частково обґрунтованими з наступних підстав.
У поданих актах вартість наданих послуг розрахована, зокрема, виходячи з 6 годин участі представника в судових засіданнях (6*2000=12000). Між тим, тривалість судових засідань у даній справі згідно протоколів у загальному розмірі становить 4год 24хв (4год24хв =4 24/60 год= 4,4год; 4,4*2000=8800грн):
- 16.04.2021 з 10:42 по 11:39 - 57 хв (т.1 а.с.87-89) (в актах - 1год);
- 12.05.2021 з 14:03 по 14:56 - 53 хв (т.1 а.с.217-226) (в актах - 1 год);
- 04.06.2021 з 12:16 по 12:40 - 24 хв (т.1 а.с.1-3) (в акті - 1год);
- 09.06.2021 з 15:19 по 17:00 - 1год 41 хв (т.2 а.с.20-26) (в акті - 2год);
- 18.06.2021 з 12:00 по 12:29 - 29 хвилин (т.2 а.с.34-35) (в акті -1год).
Окрім того, суд враховує також те, що явка представника позивача у підготовче засідання у даній справі, а також в судові засідання не визнавалась обов'язковою, отже, відповідні витрати не може вважати необхідними та неминучими.
Також, суд вважає понесення витрат у загальному розмірі 22000грн на оплату правничої допомоги у вигляді підготовки та подання заяв по суті - позовної заяви та відповіді на відзив та клопотання з процесуального питання неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, яку не можна віднести до занадто складної, а також фактичного необхідного часу для складання таких заяв.
Так, вартість відповідних послуг обрахована з урахуванням вказаного у актах часу на складання відповідних заяв та необхідних дій у загальному розмірі 11 год: позовної заяви - 7год, відповіді на відзив - 3год, заяви про залишення відзиву без розгляду - 1год.
Разом з тим, фактичний час, витрачений на складання однієї і тієї ж заяви різними виконавцями буде відрізнятись, отже, кількість часу, яка фактично витрачена на складання такої заяви здебільше обумовлена особою виконавця (його навичками, характером, організацією роботи, досвідом, стилем, вмінням коротко висловлювати свою думку тощо) ніж реально необхідним часом для цього. Враховуючи середню кількість необхідного часу для складання таких заяв та вчинення дій щодо їх подання саме у відповідній справі, обставини справи, ступінь її складності, суд вважає, що співмірними є витрати часу для цього у загальному розмірі 6 годин). Розмір оплати таких послуг, визначений сторонами у договорі, також є більшим за середній, зважаючи на предмет спору та рівень складності справи.
В силу ч.5 ст.126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Так, положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Як визначено ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом і у суду не має повноважень визначати розмір такого гонорару.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28); у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).
З урахуванням предмета спору, ціни позову, поведінки сторін, а також необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до предмету позову, зважаючи на не співмірність таких витрат з складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та фактично витраченим часом, значенням справи для сторін, суд вважає, що такі витрати підлягають покладення на відповідача у розмірі 20800грн.
Відповідно у покладенні на відповідача витрат в розмір 13200грн суд відмовляє з огляду на вищевказані обставини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 234-235, 240, 244 ГПК України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФМ С Є ДЕСНА” про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (ідентифікаційний код 23243188; 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ СЄ Десна» (ідентифікаційний код 32782265; 08330, Київська область, Бориспільський район, с.Дударків, вул. Незалежності, 2/1) 20 800грн в рахунок часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3. В іншій частині вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ФМ С Є ДЕСНА” відмовити та покласти на таку особу його витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 200грн.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 16.07.2021.
Суддя А.Р. Ейвазова